Антикорупційний ефект від цифровізації будівельної галузі становить ₴1,5 мільярда на рік - Шуляк

Цифровізація будівництва має потужний антикорупційний ефект, адже держава вже заощадила 11,2 млрд грн за три роки, усунувши людський фактор, а реальний антикорупційний ефект від цифровізації будівельної галузі становить 1,5 млрд грн на рік.

Про це голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, очільниця партії «Слуга народу», заступниця керівника однойменної парламентської фракції Олена Шуляк заявила в коментарі ЗМІ, передає Укрінформ.

«Тривалий час будівельна сфера була однією з найбільш корумпованих галузей у країні. Українці роками не могли отримати дозволи на будівництво — паперові документи губили, підроблювали чи гальмували їхній розгляд заради хабарів. Втім, завдяки Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ) вся будівельна документація стала створюватись виключно в е-системі. Усі процеси почали відбуватися онлайн, а кожна дія фіксуватися, що суттєво зменшило прояви корупції», - зазначила вона.

За словами депутатки, цифровізація будівництва має потужний антикорупційний ефект, адже держава вже заощадила 11,2 млрд грн за 3 роки, усунувши людський фактор, а реальний антикорупційний ефект від цифровізації будівельної галузі становить 1,5 млрд грн на рік.

Шуляк підкреслила, що наступними кроками у сфері мають стати запуск автоматичної видачі дозволів на будівництво об’єктів класу наслідків СС2 і СС3 за умови, якщо всі необхідні відомості містяться в національних електронних інформаційних ресурсах та інформація, яка подана замовником, пройшла успішну перевірку.

Також передбачено запровадження автоматичного блокування видачі позитивного висновку експертизи проєктної документації, яка не пройшла перевірку в системі, та підвищення персональної відповідальності за незаконні дії завдяки цифровому сліду усіх учасників будівельного процесу.

Водночас Шуляк повідомила, що у 2023 році у ЄДЕССБ почали працювати понад 29 тисяч професійних користувачів: архітектори, інженери-проєктувальники та працівники органів архітектурно-будівельного контролю.

Крім цього, у системі зареєстрували понад 705 тисяч технічних інвентаризацій, 132 тисяч дозвільних документів і майже 40 тисяч проєктної документації, а також система видала більше 33 тисяч будівельних паспортів та понад 19 тисяч містобудівних умов і обмежень.

Зокрема, вона зауважила, що також на порталі оновили функціонал публікації відомостей про кошторис об’єктів, які зводять за державні чи публічні кошти - додали можливість завантажити файли з деталізованими даними.

Шуляк стверджує, що це посилило громадський контроль, адже кожен може дізнатися вартість видів робіт, матеріалів та проконтролювати витрату публічних коштів.

Депутатка поінформувала, що також була додана можливість переглядати відомості про спеціальне майнове право.

За її словами, відтепер кожен користувач системи може перевірити майбутні обʼєкти нерухомості та дізнатися всю необхідну інформацію про їхнє будівництво.

Шуляк також зазначила, що у 2023 році розробники системи і ініціатори її створення почали проводити E-construction talks - відкритий діалог між розробниками ЄДЕССБ з представниками будівельної галузі для того, щоб налагодити продуктивну співпрацю і за потреби допомогти покращити користувацький досвід.

Окрім того, вона повідомила, що у подальших планах розробників удосконалення системи та розширення її функціоналу. Зокрема, необхідно запровадити автоматичну видачу дозволів на будівництво споруд різних класів наслідків за умови, якщо всі необхідні відомості містяться в національних електронних інформаційних ресурсах та інформація, яка подана замовником, пройшла успішну перевірку.

Передбачається, що система самостійно перевірятиме відповідність повноти, формату, логічність та достовірність наданих замовником будівництва даних і порівнюватиме їх з відомостями у різних інформаційних системах.

За словами Шуляк, якщо об’єкт має статус пам’ятки культурної спадщини, ЄДЕССБ заблокує надання права на виконання підготовчих чи будівельних робіт, пов’язаних із його знесенням, капітальним ремонтом або реконструкцією: це додаткова гарантія захисту історичних будівель.

«Крім цього, потрібно спростити і пришвидшити процедури прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта: ЄДЕССБ порівнюватиме наявний стан об’єкта за результатами технічної інвентаризації з тим, що було вказано в проєктній документації на будівництво, та контролювати наявність всіх електронних підписів учасників будівельного процесу. Якщо все буде в в нормі, система сама автоматично формуватиме сертифікат», - пояснила народна депутатка.

Водночас передбачається, що електронний підпис, який лишатимуть у системі всі учасники будівельного процесу на різних етапах (замовник, генпідрядник, особи, які здійснюють авторський та технічний нагляд, інженер-консультант, контролер), посилюватимуть персональну відповідальність за будь-які порушення.

«Без хоча б одного підпису рішення про прийняття в експлуатацію не буде згенеровано, водночас чітко можна буде ідентифікувати виконавців незаконних дій», - підсумувала Шуляк.

Як повідомлялося, у квітні 2023 року на Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ) та порталі data.gov.ua відновили публікацію відкритих даних щодо будівництва, оприлюднення яких призупинено минулого року через повномасштабне вторгнення Росії.