У Нацстратегії для аграріїв пропонують податкові зміни, які слід було зробити давно

Пропозиції уряду в «Національній стратегії доходів» до 2030 року в частині зміни підходів до оподаткування в аграрному секторі — це те, що потрібно було зробити вже давно.

Таку думку висловив доцент KSE Олег Нів’євський у Telegram.

Він зазначив, що документ пропонує для аграріїв перехід юросіб на загальну систему оподаткування і залишити спрощенку виключно для дрібних (фермерських господарств). 

«Для селянських фермерських господарств (фізичних осіб), які залишаться в режимі четвертої групи ССО, базу оподаткування буде розширено з року, в якому буде запроваджено оподаткування землі на основі її масової оцінки.

Для виробників сільськогосподарської продукції (юридичних осіб) ставки єдиного податку протягом трьох років будуть переглянуті в бік збільшення до розміру еквівалентного загальному значенню ставки податку ПнП. Метою такого заходу є заохочення юридичних осіб до поступового протягом трьох років самостійного переходу на загальну систему оподаткування з урахуванням фінансового стану кожного окремого підприємства та його господарських потреб. Після закінчення перехідного періоду для юридичних осіб буде встановлено заборону для перебування на спрощеній системі оподаткування», — цитує фахівець нацстратегію.

Олег Нів’євський зауважив, що податкові пільги для аграріїв уряд запровадив ще у 1999 році. Податкові пільги формувались єдиним податком 4-ї групи спрощеної системи оподаткування (або фіксованого сільськогосподарського податку до 2015 року — ФСП) та спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість у сільському господарстві. 

«ФСП — це фіксований податок, який наразі замінює податки на прибуток та землю, але до 2012 року він замінював близько 12 інших податків і зборів. Його ставка варіюється від 0,09% до близько 1,00% від нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь. У 2010 році навантаження від ФСП складало в середньому лише приблизно 0,75 $/га ріллі, тобто прибутки в агро фактично не оподатковувались», — зазначив експерт. 

У 2015 році, за його словами, завдяки значному збільшенню нормативної грошової оцінки землі зобов’язання щодо ФСП зросли приблизно до 10 $/га, що все ще залишалось дуже низьким порівняно з тим, що сільгоспвиробники заплатили б на загальній системі оподаткування. Але також є і проблема в тому, що безвідносно до фінансового стану аграріям потрібно цей податок сплачувати — і в гарні часи, і в такі скрутні, як зараз. 

«ФСП користувались майже всі агровиробники, зокрема і великі агроходинги, і дрібні фермери. Така податкова пільга особливо вигідна більш продуктивним і великим сільгоспвиробникам, які, за нашими дослідженнями, є більші за розміром підприємства, і це тим самим неявно надавало перевагу великому агробізнесу в Україні та витісняло дрібний. Тобто такий режим — погано для збалансованого розвитку агросектору в Україні та для сільської економіки в цілому», — вважає Нів’євський. 

Крім того, ФСП є проблемою у доступі до кредитних ресурсів, оскільки не вимагає ведення детальної звітності. Це проблема для банків і збільшує бар'єр аграріїв у доступі до банківського кредитування  

Водночас дослідження показали, що така форма підтримки заважає росту продуктивності в секторі, додав експерт. 

«Єдина порада — це встановити перебування на спрощеній системі оподаткування не за правовою формою (наприклад, селянське фермерське господарство), а за обсягом виручки, оскільки дрібними сільгоспвиробниками є не тільки фермерські господарства», — підсумував фахівець.