Бюджетників стане більше, а грошей для них – менше: яку реформу вищої освіти вигадав уряд

Український Кабмін підготував ґрунтовні зміни у фінансуванні вищої освіти. В уряді запевняють, що мають на меті реалізувати принцип "гроші ходять за студентом" і виділяти кошти за держзамовлення не вишам, як зараз, а здобувачам освіти напряму́. Більш того, чітку межу між бюджетом і контрактом в Кабміні пропонують стерти і студенти матимуть змогу брати пільгові кредити на навчання та отримувати державні гранти.

Які ж зміни пропонує уряд, і чи будуть вони працювати, розбирався "Телеграф".

Повернення справедливості

За даними Міністерства освіти та науки, на даний момент близько 40% відсотків українських студентів навчаються на бюджеті, інші 60% – на контракті. І це, на думку урядовців, несправедливо.

"Ти або контрактник, або бюджетник. Тобі держава платить або 100%, або 0%. І на сьогодні більшість попадають в категорію 0%", — пояснює "Телеграфу" заступник міністра освіти Михайло Винницький.

Урядовий законопроект №10399 пропонує змінити цей розподіл прямо навпаки.

"У нас є намір, щоб наступного року 60% наших вступників отримували державні кошти і 40% йшли за контрактом", — додає Винницький.

Та як це зробити? Адже більше бюджетників – більше видатків держави. Ми раптом стали багаті? Наче ні: більше половини загального бюджету МОН 2024 року (171 млрд грн) – це кошти освітньої субвенції (103 млрд грн), яка "проїдається" (з неї виплачують зарплати педагогам).

"Як я розумію, Міністерству ставлять завдання: ви щось реформуйте, але ще й заощадьте на цьому", — коментує ситуацію "Телеграфу" президент НаУКМА Сергій Квіт.

Втім, в тому-то і трюк, щоб провести реформу за ті гроші, що є.

"Ми намагаємося зробити таким чином, щоб використовуючи ті самі гроші, які виділяють із бюджету, дати більшій кількості наших абітурієнтів можливість вступити за державний кошт. Тобто навпаки від того, що є зараз", — пояснює Винницький.

У чому ж полягає фокус? Спойлер: розмазати "масло" більш тонким шаром.

Пояснюємо: згідно із запропонованою реформою, класичне державне замовлення, яке покриватиме 100% вартості навчання, залишається дійсним. Більше того, до нього додається регіональне замовлення – місця навчання, які фінансуватимуть місцеві бюджети.

"Але кількість людей, які отримуватимуть стовідсоткове державне фінансування освіти зменшиться", — пояснює заступник міністра.

Стовідсотковий бюджет залишиться для обмеженого кола спеціальностей, які більш за все потрібні державі.

"І де держава чітко розуміє, що замовляє собі фахівця. Це лікарі, вчителі, енергетики. Тут буде класичне державне замовлення зі стовідсотковою оплатою з бюджету. Насправді, стовідсоткова оплата залишиться для всіх спеціальностей, але конкурс на них буде дуже великий", — додає Винницький.

"Можливо, самих місць стане менше, і навіть закладів вищої освіти. Тоді це логічно: ми не розмазуємо ресурс по тих університетах, які зовсім нездатні забезпечити якість освіти. Інакше, за рахунок чого ж це робити", — коментує "Телеграфу" експерт напрямку "Освіта" Українського інституту майбутнього Микола Скиба.

Випускник, який здобув освіту повністю за державний кошт, буде зобов’язаний укласти договір про працевлаштування у разі надходження відповідної пропозиції від роботодавця.

Кошти, які вивільнять за рахунок скорочення класичного бюджету, будуть направлені іншим студентам. Тобто їхню вищу освіту також фінансуватиме держава, але частково.

Так, з’являться державні гранти для здобуття вищої освіти. Гранти можуть покривати як всю вартість навчання, так і лише її частину, але отримати грант матимуть право і ті абітурієнти, які вступили на контракт. Конкретний розмір цих грантів, а також порядок їхнього виділення ще доведеться розробити Кабміну, але ідея така: що кращі результати ЗНО – то більший грант.

Тим, хто "пролетів" повз бюджет і грант (або якщо суми гранту недостатньо), уряд пропонує пільгові довгострокові кредити на освіту. Передбачається, що такі кредити зможуть видавати державні банки під 3% річних.

Якщо парламент ухвалить урядовий законопроект, то нові правила фінансування вищої освіти запрацюють вже з вересня 2024 року, а в перспективі: "Протягом наступних п'яти років частка вступників, які можуть отримати повну або часткову державну фінансову підтримку для здобуття вищої освіти на денній формі навчання має збільшитися на 40%", — зазначають в МОН.

Який в цьому сенс

Навіщо перекладати гроші у різні кишені?

По-перше, за словами експертів видання, діюча система держзамовлення остаточно застаріла, бо не передбачає необхідного рівня конкуренції.

"Система державного замовлення була зрозуміла тільки для Радянського Союзу. Її навіть важко пояснювати іноземним партнерам. Це вчорашній день. Система не може працювати далі, тому те, що в уряді шукають нові шляхи, це можна підтримати", — підкреслює Квіт.

"Так як є зараз, залишати не можна було ще років 15-20 тому. За держзамовлення університети повинні боротися, як за держзамовлення борються, наприклад постачальники армії", — додає "Телеграфу" екс-керівник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук.

По-друге, в умовах війни платоспроможність населення падає, відповідно, зменшуються можливості абітурієнтів оплачувати освіту самостійно. Тому якщо контрактник отримає від держави пропозицію співфінансування, то це, в теорії, пожвавить попит на ринку освітніх послуг.

Ризики

Не скасовуючи важливості змін, на думку експертів, при реалізації реформи можуть виникнути труднощі.

Наприклад, державні гранти будуть призначати за результатами складання ЗНО та національного мультипредметного тесту (НМТ).

"В цьому є логіка, адже це єдині іспити, яким довіряє суспільство, і які виявляють базові навички та знання, необхідні для отримання спеціальності у сфері вищої освіти", — пояснює Микола Скиба.

Але таким чином отримання гранту перетворюється на автоматичний процес (набрав необхідну кількість балів – отримав грант, не набрав – не отримав).

"А цього недостатньо саме для університетів, адже потрібен ще чинник мотивації", — каже експерт Українського інституту майбутнього.

"Грант залежить від того, як учень складе НМТ. Та якщо подивитися на результати НМТ за останні два роки, то відмінно цей тест складають більше людей, аніж кількість людей, що його складають погано. Наприклад, 2023 року НМТ склали на "відмінно" більше людей, аніж ті, які взагалі його не склали. Це абсурд. У перші роки запровадження ЗНО тих, хто склав на "відмінно", були одиниці на всю Україну. Тобто мірило, за яким вимірюється якість знань – не працює", — додає Ігор Лікарчук.

Крім того, є небезпека, щов умовах "схуднення" місцевих бюджетів, влада на місцях не проявить фінансового ентузіазму при виконанні регіонального замовлення у вищій освіті.

"Хоча підготовка педагогів та лікарів, це дуже часто регіональна історія, адже ці фахівці заповнюють вакансії в комунальних закладах, і по суті – це питання органів місцевого самоврядування", — підкреслює Микола Скиба.

Щоправда, в МОН запевняють, що місцева влада готова вкладати кошти.

"Перед тим, як відправляти законопроект на Кабмін, ми радилися щодо нього з главами держадміністрацій. І, наприклад, голова Віталій Кім на Миколаївщині, він бачить чітку потребу в лікарях і вчителях, і сказав, що буде розміщати регіональне замовлення на педагогів і лікарів", — запевнив Винницький.

Та все ж реалізовувати таку радикальну реформу без пілотного проекту, на думку експертів ризиковано.

"Будь-яка масштабна справа має починатися хоча б з невеликого експерименту. Якби 2006-2007 років не було експерименту із зовнішнього незалежного оцінювання, то ЗНО не було б запроваджено взагалі", — резюмував Ігор Лікарчук.