В окупантів усе ще вдосталь "м’яса", але з танками вони в мінусі: інтерв’ю з майором Гетьманом

На сьогодні російська окупаційна армія має досить великий людський потенціал. Країна-агресор залучила 460 тисяч військових для війни проти України. Це втричі більше, аніж на початку повномасштабного вторгнення, коли армія РФ налічувала 150 тисяч. Завдяки цьому ворог має можливість проводити ротації на оперативному рівні, фактично постійно тримати на передовій однакову кількість вояків та навіть наступати на певних ділянках фронту, незважаючи на колосальні втрати.

Втім кожного місяця українські Сили оборони знищують 200-250 танків окупанта, в той час як щомісячне надходження цієї техніки з підприємств російського ВПК становить усього 70 одиниць. Отже, у плані бронетехніки ворог має "від’ємний баланс". Щодо стану військової допомоги Україні з боку США, то вона невдовзі відновиться, тому транслювати кремлівські наративи про те, що "нас кинули", українцям не варто. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив ветеран російсько-української війни, майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман.

– В Інституті вивчення війни (ISW) дійшли висновку, що, незважаючи на великі втрати, російська окупаційна армія як і раніше здатна проводити ротації на оперативному рівні й швидко відновлюватися. Якщо це дійсно так, наскільки це погана новина?

– По суті, це нічого не змінює. Таке було і раніше. Що таке ротації на оперативному рівні? Це рівень роти. Тобто та кількість живої сили, яка є в Росії на різних напрямках, зокрема, 130 тисяч на Куп’янсько-Лиманському, 40 тисяч на Авдіївському тощо – не означає, що всі вони одночасно ідуть в атаку. До цієї кількості входять також служби, що займаються забезпеченням. Тих, хто атакує, – кілька сотень на окремій ділянці. А позаду них декілька тисяч. Це і є ротація на оперативному рівні.

Не йдеться про залучення людей з тилу, щойно мобілізованих тощо. Вони можуть за рахунок власного ресурсу проводити часткову ротацію. Тому не варто вважати, що вони щодня додають по тисячі людей з тилу. Це не так.

Звісно, в Росії проводиться мобілізація з тилу, але ці люди ще проходять навчання. Ми щодня нищимо певну кількість їхньої живої сили, йдеться про тисячу на всю лінію фронту. Тисяча кілометрів – виходить по одній людині на кілометр, якщо порахувати математично.

За даними Інституту вивчення війни, нині підрозділи російської окупаційної армії укомплектовані на 92-95%, тобто майже повністю. І це дозволяє їм проводити ротацію на оперативному рівні.

– Так, дійсно, протяжність лінії фронту дуже велика, але ми бачимо, що ворог концентрується на певних ділянках. Зокрема, в районі Авдіївки, на лівобережжі Дніпра. Чи вважаєте ви, що сьогодні наступальний потенціал армії ворога достатній для того, щоб робити певні прориви?

– Це може комусь не сподобатись, але така кількість військ здатна просуватися на деяких ділянках фронту. Вдасться їм це зробити чи ні – це окреме питання. Але з суто військового погляду, суто арифметично тих сил і засобів, які вони мають, цілком вистачає для наступу.

Давайте будемо об’єктивними, бо дуже часто ми хочемо видавати бажане за дійсне. Але там зараз майже пів мільйона людей. Пригадайте, на початку широкомасштабного вторгнення було 150 тисяч, зараз втричі більше, 460 тисяч. Це потужне угруповання.

– Йдеться передусім про так звані м’ясні штурми? Чи із зброєю в окупантів також все гаразд?

– Ні. Із важкою технікою, із зброєю у них є певні проблеми. Тому що людей вони можуть залучати, але зброї, особливо танків, ми знешкоджуємо втричі більше, ніж вони можуть виробити чи задіяти зі своїх так званих стратегічних резервів. Йдеться про те, коли вони з 3-4 танків ліплять один.

Їхній "Уралвагонзавод" може виробляти близько 20 танків на місяць, ще близько 50 вони можуть виймати зі складів. Тобто загалом близько 70 на місяць. Згідно з даними нашого Генерального штабу, ми знешкоджуємо 200-250 танків ворога на місяць. Отже, в них від’ємний баланс. Відповідно, людей вони можуть залучати, але танків виробляти більше не можуть.

– У США призупинили надання військової допомоги Україні. Її може бути відновлено після схвалення Конгресом нового бюджету. Чи вважаєте ви, що ця ситуація, ця пауза дуже небезпечна для України?

– Це абсолютно неправильна інтерпретація того, що відбувається. Щойно ви повторили російський наратив. Саме так ці наративи працюють. Саме цього росіяни й хочуть – щоб у нас з’являлися сумніви, зневіра до наших партнерів тощо.

Це не зовсім так. Справа в тому, що фінансова і військова допомога від США була затверджена наприкінці 2022 – на початку 2023 року. Як будь-який бюджет будь-якої країни, він планувався на наступний рік. Все, що було заплановано на 2023 рік, ми отримали. Це закінчилося в 2023 році, тому що закінчився рік.

Щодо 2024 року, то вони затягнули з ухваленням рішення щодо допомоги, тому що між республіканцями і демократами виникли певні суперечки щодо мексикансько-американського кордону. Причому мова йде не лише про надання Україні військової допомоги. Йдеться про затвердження бюджету країни, зокрема, про фінансування державних установ.

Якщо не ухвалено бюджет, держслужбовці припиняють отримувати зарплатню. І це той самий shutdown – вони не можуть платити своїм людям, своїм військовослужбовцям, своїм держслужбовцям без затвердженого бюджету.

Але незабаром усе буде ухвалено. Буде фінансування і державних установ США, і Пентагону, і України, і Ізраїлю, і Тайваню. Якою буде допомога Україні, якими будуть цифри – ми це побачимо. Але одразу піде і фінансування, і техніка. Водночас кремлівська пропаганда намагається подати це так, що нібито допомогу з США припинено.

У Росії хочуть, щоб ми думали, що Захід від нас втомився, що "нас кинули". Нічого подібного. Хай ті, хто каже таке, підуть вмиються холодною водою.