Жир Веревського: скандально відомий агробарон за безцінь отримав порт

Андрій Веревський став "великим комбінатором". Скандальний власник холдингу "Кернел" завершує епопею з отримання контролю над активами Іллічівського олійножирового комбінату. Цей проєкт коштував Фондові гарантування вкладів майже 5 млрд грн.

15 січня 2024 року відбудеться підсумкове засідання у справі про банкрутство ТОВ "Іллічівський зерновий порт". Колись ця компанія була спільним проєктом Дельта Банку Миколи Лагуна та одеської групи "Агроінвестгруп" Миколи Кучеренка. Доля компанії вже вирішена. Її чекає визнання банкрутом. Більшість кредиторів залишиться майже ні з чим, за винятком одного щасливчика. Мова йде про ТОВ "Фінансова компанія "Скай", бенефіціаром якого є найбагатший український аграрний барон Андрій Веревський — скандальний власник найбільшого українського виробника та експортера соняшникової олії "Кернел".

29 листопада 2023 року ФК "Скай" офіційно стала правонаступником Дельта Банку у справі про банкрутство Іллічівського зернового порту, та була визнана його найбільшим кредитором з сумою вимог 2,93 млрд грн. А вже 13 грудня господарський суд Одеської області з подачі компанії прийняв рішення "скасувати арешти, заборони відчуження на інші обтяження з іпотечного (заставного) нерухомого та рухомого майна ТОВ "Іллічівський зерновий порт" та надати дозвіл на його реалізацію. Суд фактично дозволив продати активи компанії, які знаходяться в заставі у ФК "Скай": земельну ділянку площею 5,4253 га, розташовану за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ (Іллічівськ), вул. Транспортна, 46, і так звану IІІ чергу Іллічівського олійножирового комбінату, яка знаходиться на цій території, разом з рухомим майном. Фактично ж мова йде про зерновий портовий термінал, який був побудований в 2013-2015.

Рішення про продаж заставного майна до офіційного визнання боржника банкрутом прийнято на базі висновків Верховного суду від 2021 року. А саме — що дія мораторію на задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, припиняється автоматично після спливу 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном. Якщо господарський суд протягом цього часу не виніс постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санації. У випадку Іллічівського зернового порту, банкрутство якого стартувало ще в жовтні 2015 року, не було зроблено ні того, ні іншого, тож власник "Кернелу" скористався цією лазівкою. І тепер навряд чи щось завадить йому викупити цей актив у самого себе без жодної конкуренції, як це відбулося декілька місяців тому з майном власне самого Іллічівського олійножирового комбінату.

Важко уявити, що хтось захоче викласти мінімум 2,93 млрд грн (а саме таку суму без проблем може викласти Веревський, оскільки вона повністю піде в доход його ж компанії) за актив, який вже не має інакших перспектив, ніж бути інтегрованим в бізнес власника "Кернела".

Іллічівський олійножировий комбінат був заснований ще в 2001 році. За чотири роки запрацювала його перша черга — олійнозливна станція. Згодом у 2008 році була побудована друга черга комбiнату — завод з переробки рослинних жирiв, а в 2013-му розпочалось будівництво третьої черги — вже вказаного зернового портового терміналу. Загалом все це господарство, технологічно з'єднане з причалом № 21 Іллічівського морського торгового порту, було розраховано на переробку близько 180 000 т рослинних олій та перевалку близько 500 000 т на рік, але виявилось занадто дорогим для їх власників. "Будь-який, навіть божевільний проєкт, у нас ухвалювали, бо ми боялися один одному сказати: "Ні". Починаючи з Іллічівська. Побудувати такого монстра, спалити туди 160 млн (доларів) своїх і чужих грошей…Якщо будь-якому фінансисту дати вихідні дані нашого фінансового стану на початок будівництва Іллічівська, він скаже щонайменше, що це авантюра, якщо не крутіше, що ми ідіоти. Так ось воно і вийшло. Стоїть дорогий музей" — так описав кейс Іллічівського олійножирового комбінату в 2020 році основний власник "Агроінвестгруп" Микола Кучеренко, звертаючись до своїх бізнес-партнерів Василя Калашника, Володимира Бограда та Івана Лефі. На той час Кучеренко вже перебував за межами України і знаходився в розшуку за підозрою у шахрайстві, а "Агроінвестгруп" розшматовували кредитори за борги на загальну суму близько 70 млн доларів.

Іллічівський олійножировий комбінат в цій історії стояв осторонь. В 2007 році активи цього підприємства буди передані в заставу Укрексімбанку по кредитах компаніям "Агроінвестгруп" на суму близько 1,4 млрд грн. А в 2011 Укрексімбанк передав права вимоги за вказаними кредитними договорами Дельта Банку, після чого його менеджмент почав розвивати Іллічівський проєкт разом з "Агроінвестгруп" 50 на 50. Керуючим партнером олійножирового комбінату став перший заступник голови ради директорів Дельта Банку Віталій Масюра. Проте в березні 2015 року правління Національного банку України віднесло Дельта Банк до категорії неплатоспроможних, і в ньому була запроваджена тимчасова адміністрація. А вже в жовтні 2015 НБУ відкликав банківську ліцензію та почав ліквідацію Дельта Банку. Тоді ж почалось банкрутство олійножирового комбінату, але його майно не простоювало. Управління ним взяла на себе чорноморська компанія "Олір ресорсиз", яка, за чутками, входила в орбіту вже згаданого Віталія Масюри. І успішно надавала свої послуги купі зернотрейдерів на чолі з "Кернел" Андрія Веревського.

В рамках процесу ліквідації Дельта банку Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочав розпродаж його активів. Серед інших на продаж у 2019 було виставлено великий пул кредитів Дельта банку на загальну суму 4,9 млрд грн, з початковою ціною 897 млн грн, де заставами виступали активи Іллічівського олійножирового комбінату та пов’язаних структур.

Аукціон відбувся в березні 2019, а його переможцем було визнано ТОВ "ФК "Скай" Андрія Веревського із запропонованою ціною 906 млн грн. Проте вже наступного дня виявилось, що платити ніхто не буде, оскільки за день до торгів Окружний адмінсуд Києва заборонив продавати ці активи. А вже в червні 2019 року ТОВ "ФК "Скай" стало переможцем нових торгів з пропозицією всього в 182,452 млн грн.

Після цього почались довгі судові суперечки між компанією Веревського, з одного боку, та ФГВФО і НБУ, з іншого. Останні не могли змиритися з тим, що Веревський обставив їх, зекономивши на рівному місці більше 700 млн грн, і намагалися не допустити продажу пулу активів по заниженій ціні. "Як я могла відреагувати, якщо компанія (ФК "Скай") спочатку зупиняє торги на 215 млн грн, далі ставить 906 млн грн. Потім з'являється, як чорт із табакерки, рішення суду, датоване 5 червня, хоча сам конкурс відбувався 6 червня, і ця сама компанія перемагає вже з ціною на найнижчому показнику в 182,5 млн грн. Нікого не звинувачую, просто роблю висновки" — коментувала тоді хід цієї історії голова ФГВФО Світлана Рекрут.

Все було марним. ТОВ "ФК "Скай" досяг свого у судах, закріпивши успіх вердиктом Верховного суду України за два тижні до широкомасштабного вторгнення. І вже в квітні 2022 сторони підписали мирову угоду, яка юридично закріпила факт купівлі Веревським коштовних активів Дельта банку з дисконтом в 96%. Після цього отримання контролю над активами боржників стало справою техніки. Першим пішов з молотка у правильні руки Іллічівський олійножировий комбінат — в липні 2023 в рамках його банкрутства майновий комплекс підприємства купила компанія "Полтава-Зерно" Веревського за 696,6 млн грн — при повній відсутності конкурентів. А тепер справа дійшла до зернового портового терміналу, після поглинання якого Веревський остаточно закріпиться на чорноморському узбережжі. Його новий порт може обробляти до 1 млн тонн олії на рік. І це чимало, бо в 2022 фінансовому році