Звідки з окупованого Криму запускають дрони-камікадзе?

Про атаки «шахедів» з Криму Повітряні сили ЗСУ регулярно повідомляють з жовтня 2023-го. Відтоді, за цими даними, саме з окупованого півострова російська армія атакувала українські міста і села щонайменше 35 разів! Наразі відомі місця запусків: мис Чауда, аеродром Бельбек і Балаклава. Були випадки і комбінованих запусків одразу з двох локацій. Про це йдеться у дослідженні «Радіо Свобода».

«Кримський півострів використовується, так, тому що це территориально вигідно, тому що з тактичного боку це оптимальний варіант для того, щоб завдавати якихось ударів по території України. Тут немає чому дивуватися, у них є власні полігони, у них є полігони на Чауді, де вони можуть ставити ці установки, які запускають, зокрема, ці ж самі «шахеди», вони використовують, знову ж таки, комплекси С-300, вони використовують кораблі-носії крилатих ракет. Вони використовують ракети морського базування для враження морських цілей по території України», – пояснює представник ГУР Міноборони України Андрій Черняк.

Найчастіше запуски дронів-камікадзе відбувається з мису Чауда – наразі, за даними Повітряних сил ЗСУ, саме звідти били 29 разів.

«На мисі Чауда розташований авіаційний полігон 31-го науково-дослідного центру Феодосії. Це спеціальна науково-дослідна установа, велика, ВМФ Росії. До окупації росіяни навмисно приписували її до ЧФ, але це одна з центральних установ ВМФ з підготовки, дослідження і наукових розробок нових видів зброї: протимінної морської, там два центри, підводний і інший – це авіаційного і ракетного озброєння», – каже керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павло Лакійчук.

Головний плюс запусків із кримського східного мису, переконані експерти, – зручна логістика для ударів по материковій Україні.

«А чим ще привабливий мис Чауда? Тим, що він стартонув, він може досить довго летіти на невеликій висоті. Там стоять акселерометри, потім він пролітає цю частину між Керчю і Феодосією в північному напрямку степами, там нічого немає. Ані посадок, нічого немає, там голе все. Пролетів, вилетів, пішов над морем, потім вискочив там десь в районі Кирилівки чи Генічеська, десь в тих краях, і вже потім повертати там або на Херсон, Миколаївщину або на Запоріжжя, або на Кіровоградщину. Тобто він виходить на оперативний простір. І тут до лінії зіткнення залишається 50-60 кілометрів», – розповідає авіаексперт, колишній інженер з випробувань «Конструкторське бюро Антонов» Костянтин Криволап.

«Це, по-перше, система всілякої метрії для забезпечення пусків ракет, літальних апаратів. По-друге, це майстерні для обслуговування відповідних різноманітних, головне, зразків авіаційного озброєння. От тому, очевидно, саме Чауда і Приморсько-Ахтарськ (Краснодарський край РФ) обрані для пусків іранського виробництва чи навіть російського, але нової зброї по Україні. Тому що тут же є ремонтно-обслуговуюче підприємство. Тут же можна проконтролювати пуск цих засобів ураження», – пояснює Павло Лакійчук.

В листопаді 2022-го стало відомо, що в Криму працювали іранські інструктори, які допомагали російським військовим налагодити запуск «шахедів». Про це повідомляв Держдепартамент США. Хоча МЗС Ірану цю інформацію спростувало. У вересні 2023-го сайт Flightradar показав посадку іранського транспортного IL-76TD в Сімферополі. Тоді ж в ОК «Південь» підтвердили, що на борту, який прибув до Криму, були дрони-камікадзе. Швидше за все, такі авіарейси поодинокі, припускають експерти.

«Вони йдуть через Каспій. Я не думаю, що вони там будуть Іл-76 ганяти. Я думаю, що вони кораблями йдуть через Каспій. Ці «шахеди» треба кудись привезти, десь поставити на склад. Десь так поставити, щоб, по-перше, мало хто знав. А це дуже важко зараз взагалі. Якщо дивитися, з Каспію, куди краще? Так воно так і йде: або десь Курськ, або десь Крим», – припускає Костянтин Криволап.

На кадрі іранського ЗМІ видно, що на мобільній пусковій установці поміщається 5 баражуючих боєприпасів. 25-го листопада 2022-го окупанти запустили 75 БПЛА-камікадзе – 74 з них збили, повідомляли Повітряні сили ЗСУ.

«На Київ вони йшли там протягом восьми годин. 8 годин, 75 дронів, 5 дронів у контейнері, це 15 контейнерів. Але 15 контейнерів за 8 годин. Тобто, вони взяли контейнер, пульнули 5 штук, кудись поїхали, десь завантажились, потім приїхали і знову пульнули. Оце десь так виглядає», – вважає авіаексперт Костянтин Криволап.

Боротися із запусками БПЛА із Криму та завдавати випереджувальних ударів вкрай складно. Про це неодноразово говорив речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат. Також важко вчасно виявити пускові установки безпілотників.

«Що стосується «шахедів», станцій їх запуску, тобто, пускові установки дуже важко виявити до моменту початку пусків. Ми вже бачимо конкретно, коли БПЛА перебувають у повітрі, ми можемо простежити звідки їх було випущено», – пояснює представник ГУР Міноборони України Андрій Черняк.

До того ж, необов'язково, що запуски можуть відбуватися з облаштованих кримських полігонів.

«На Херсонщині з коси запускали, і з Брянщини, і з Бєлгородщини. Грубо кажучи, з якихось вертолітних майданчиків. Ця пускова з підготовленими засобами ураження може висунутися в будь-яке місце. Головне – точно запеленгувати себе, провести тріангуляцію місця пуску і вперед. Тому як ціль пускові установки «шахедів» досить складні», – переконаний Павло Лакійчук.

Якщо встановити точне розташування пускової установки в Криму вдасться до моменту запуску дрона, бити по станції доведеться дорогою ракетою.

«Знищувати «шахеди», контейнер 5 штук, будемо вважати, що середня ціна там 25-30 тисяч доларів – це 200 тисяч доларів, а сам контейнер там вартості серйозної не являє собі. І знищувати це ракетою, яка там коштує мільйон? Вірогідність ураження не дуже висока, тому що вони там можуть трохи зміститися, трохи переїхати, трохи встигнути з’їхати після пуску. Тобто, приїхав, пустив і поїхав. Це ж дуже швидко може бути. Якщо це крилата ракета, то вона буде летіти довше, ніж звідки поїдуть. Я не кажу про Storm Shadow, я не кажу про Scalp. Це взагалі нерозумно», – розмірковує Костянтин Криволап.

Ефективно та – головне – економно знищувати дрони-камікадзе можна у польоті, переконані у Повітряних силах ЗСУ. Наприклад, зенітними артилерійськими установками «Гепард». Німецьке озброєння вже успішно відбиває атаки «шахедів». Крім цього, у серпні Міноборони України замовило у компанії з Австралії 160 протидронових бойових модулів «Слінгер», обладнаних автоматичними гарматами Bushmaster M230LF. Більшість протидронових модулів мають встановити на американські гусеничні бронетранспортери М113, які також вже є в українській армії.

Дмитро Євчин, Радіо Свобода

«Copyright © 2023 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода»