Що аграрії досліджували 2023 року?

більшення кількості досліджень на 27%, тисячі фахових рекомендацій, нові послуги, оновлення лабораторного устаткування та зміцнення позицій на ринку лабораторних сервісів – з такими здобутками завершив 2023 рік R&D-центр Ukravit Institute.

Попри продовження бойових дій та збільшення викликів в агро, вітчизняні агровиробники не відмовлялися він наукової складової своєї праці. Навпаки – певні види досліджень допомагали їм заощадити кошти, убезпечитися від придбання недоброякісних ЗЗР і добрив, оптимізувати технології вирощування та вигідно реалізувати врожай.

«Повномасштабне вторгнення агресора позначилося на структурі посівів у господарствах різних форм власності та обсягів земельного банку, – зазначає керівник департаменту агротехнологій Ukravit Олександр Мигловець. – Тож зараз наші партнери, власники та агрономи господарств, прагнуть передусім оптимізувати витрати та зменшити собівартість. Досягнути цього, зокрема, можна за рахунок вчасно проведених досліджень. Йдеться про агрохімічний аналізу ґрунту, на основі якого можна скоригувати систему живлення та розрахувати мінімальні норми лімітуючого елемента, перевірку якості виробничих ресурсів та інші дослідження».

«Хоч війна суттєво зменшила кількість дослідних лабораторій на ринку, попит на їх послуги лишився відносно сталим, – підтверджує керівник сервісно-технологічного відділу Ukravit Сергій Сальніков. – Вже традиційно напередодні весняної та осінньої посівних кампаній активізувалися запити на дослідження ґрунтів, насіння і добрив. У відсотковому співвідношенні ці дослідження, а також перевірка с/г продукції на спектр показників склали приблизно по 20%. Зацікавленість у дослідженні ґрунтів порівняно з попередніми роками була дещо нижчою, однак ця тенденція прослідковувалась на ринку досліджень в цілому.

Проте запит був, оскільки в структуру господарств вводилися поля з низькою родючістю, а також через зменшення використання основних добрив. До речі, щодо добрив, то відсоток фальсифікату на ринку за поточний рік зріс в рази: кожен третій досліджений нами зразок мав відхилення від заявлених показників – від недостачі діючої речовини до «пустого» продукту, який містив лише наповнювачі або інші речовини».

Щоб забезпечити максимальну точність дослідження ґрунтів, 2023 року фахівці інституту запровадили нову послугу – автоматизований відбір ґрунту із прив’язкою до GPS-координат. Це дозволило створювати детальні карти забезпеченості полів елементами живлення та запроваджувати елементи точного землеробства.

«Якщо говорити про дослідження, які користувалися найбільшою популярністю в сезоні, то це посівні показники та захворюваність насіння, – відзначає керівник агробіологічної лабораторії Володимир Конограй. – Насіннєвий матеріал перевіряли на весь спектр посівних якостей і фітопатологію, аби скоригувати норми висіву та підібрати оптимальні діючі речовини протруйників. В лабораторію навіть закупили додаткові кліматичні камери для пророщування, аби впоратися з потоком замовлень. Також пройшло перевірку чимало посівного матеріалу минулих років, який хотіли придбати аграрії чи просто був на залишках: адже з часом протруєне насіння втрачає свої посівні якості».

«Одна з тенденцій останніх років – збільшення посівних площ під соєю та дефіцит висококондиційного посівного матеріалу культури, – аналізує ситуацію Олександр Мигловець. – Тому вкрай необхідно досліджувати насіння на посівні якості та фітопатологію. Це дасть змогу визначити стан насіння, яке планують закуповувати, підібрати оптимальні протруйники і норми висіву».

Незважаючи на складнощі з експортом, вітчизняні аграрії все одно реалізували врожай на закордонні ринки. А отже, масово досліджували збіжжя на показники якості та безпеки.

«Вимоги країн ЄС до нормування залишків пестицидів і вміст мікотоксинів у продукції досить жорсткі, а перелік регламентованих показників з кожним роком збільшується. Оскільки Ukravit Institute акредитований відповідно до ISO/IEC 17025, результати проведених нами досліджень зернових, зернобобових, олійних, плодово-ягідних культур і продуктів їх переробки, а також меду визнаються за кордоном, що спрощує процес реалізації врожаю, – зазначає Сергій Сальніков.

Крім того, актуальним було і лишається дослідження води.

«Вода для поливу та бакових сумішей – важливий елемент виробничого процесу, оскільки її рН та жорсткість суттєво впливають на ефективність пестицидів та агрохімікатів, – зазначає Олександр Мигловець. – Щоб скоригувати ці показники, воду необхідно досліджувати і по отриманих результатах застосовувати спеціальні кондиціонери. Це допоможе посилити дію препаратів і зменшити норми витрати робочого розчину».

Щодо аеропоніки, яку в інституті використовують для апробації різних систем живлення при вирощуванні культур без ґрунту, то за 2023 рік вчені розробили мінеральний «коктейль» для екзотичних для нас бавовника та батату. Крім того, в установці модернізували систему освітлення, аби вона була максимально наближена до спектра денного світла для проходження фотосинтетичних процесів у рослинах.

Як і в попередні роки, співробітники інституту підвищували кваліфікацію у профільних наукових установах України. Наразі Ukravit Institute бере участь науковому міжнародному грантовому проєкті «Horizon Europe», за умовами якого провідні фахівці підвищують кваліфікацію та беруть участь у дослідженнях в найкращих закордонних аграрних університетах.

«На 2024 рік плануємо розширити перелік пестицидів, що визначаються у різних зразках. В перспективі розглядаємо мікробіологічні дослідження, аби надавати аграріям максимальний сервіс, та ще багато цікавого – ділиться Сергій Сальніков.