Законопроєкт 10062: як Рада змінила військовий облік українців для мобілізації

Верховна Рада ухвалила законопроєкт №10062 Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку обробки та використання даних у державних реєстрах для військового обліку та набуття статусу ветерана війни під час дії воєнного стану.

• Електронний облік військовозобов’язаних
• Що передбачає законопроєкт №10062
• Реєстр військовослужбовців
• Які положення не узгоджуються з нормами Конституції
• Сервери за кордоном: як це нашкодить Україні
• Що кажуть у Міноборони

Електронний облік військовозобов’язаних

Згідно з законом, в Україні планують запровадити повноцінний електронний облік військовозобов’язаних. Про необхідність цих змін заявляли представники Міністерства оборони і Генерального штабу ЗСУ, щоб зменшити прогалини в процесі мобілізації.

Законопроєкт №10062 підтримали 249 народних депутатів, попри дискусії у залі Верховної Ради. Раніше були випадки, коли виписували повістки і намагалися притягнути до відповідальності як ухилянтів людей, які вже перебувають на службі на фронті.

Водночас чоловіки були зобов’язані кожного разу оновлювати інформацію про себе в територіальних центрах комплектування і соціальної підтримки, надаючи фізично документи про місце роботи, проживання та актуальний сімейний стан. Ці проблеми має вирішити ухвалений законопроєкт.

Що передбачає законопроєкт №10062

Ще на початку листопада 2023 року законопроєкт було ухвалено в першому читанні. Однак суть документа суттєво змінилася під час підготовки до другого.

Основна ідея законопроєкту №10062 залишилася незмінною – розширення персональних даних громадян віком від 18 до 60 років, яких вноситимуть до електронного реєстру військовозобов’язаних Оберіг.

Туди потраплятиме інформація про номери телефону, адреси електронної пошти, володіння іноземними мовами, дозвільні документи на виїзд з України, наявність водійського посвідчення і права на володіння зброєю з інших державних реєстрів.

Згідно з законопроєктом, в реєстрі Оберіг через електронний кабінет військовозобов’язаного збиратиметься інформація про результати медичного огляду і про участь громадянина в бойових діях. Персональні дані вноситимуть без згоди самої людини, крім інформації про членів родини.

Реєстр військовослужбовців

В Україні створять реєстр військовослужбовців, щоб спростити та цифровізувати статус учасника бойових дій (УБД). Довгий час процедура була дуже бюрократичною. Тепер це відбуватиметься в електронному форматі.

Інформація про людей, які мають право на отримання статусу УБД, зберігатимуться в окремому програмному модулі реєстру. Родичі або сам військовослужбовець зможуть подати необхідні документи онлайн.

Військовий набуватиме статусу УБД автоматично, коли сформується витяг з реєстру з унікальним електронним ідентифікатором (наприклад, QR-коду, штрих-коду, цифрового коду). Також можна буде онлайн встановити статус людини з інвалідністю через війну.

Які положення не узгоджуються з нормами Конституції

Деякі положення законопроєкту №10062 не узгоджуються з чинними нормами Конституції. До такого висновку дійшло Головне юридичне управління апарату Верховної Ради України після аналізу суті документа.

Згідно зі статтею 32 Конституції України, забороняється збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про громадянина без його згоди, крім випадків, визначених законом, і лише нібито в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У висновку юридичного управління наголошується, що персональні дані, які хочуть збирати для автоматизованого оброблення, мають бути адекватними та ненадмірними для виконання цілей, заради яких вони зберігаються.

Там звернули увагу, що фізичні особи мають знати про те, що персональні відомості про них збираються, а опрацювання цих даних має бути законним і правомірним. Також заборонено опрацювання даних зі стану здоров’я, якщо законодавство не забезпечує відповідних гарантій.

Те ж саме стосується реєстру військовослужбовців, зберігання та оброблення конфіденційної інформації про них. Експерти наголошують, що у законопроєкті не передбачено, протягом яких термінів оброблюватиметься ця чутлива інформація.

Сервери за кордоном: як це нашкодить Україні

Проте це не єдині питання, які спровокували суспільну критику. Ще один спірний момент – це норма про можливість використання закордонних хмарних технологій для зберігання й оброблення даних з реєстрів Міноборони України.

Згідно з законодавством, раніше заборонялося збирання цієї інформації за кордоном України. Проте у підготовці до другого читання до законопроєкту було внесено можливість використання хмарних технологій країн НАТО.

Секретар комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко наголосив, що не можна розміщувати таємну інформацію на серверах за кордоном тим паче системи бойового управління під час війни.

На його думку, це може призвести до катастрофічних наслідків для України, які потім буде неможливо виправити.

Такої ж думки дотримується член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Соломія Бобровська, яка звернула увагу, що дехто “напхав у законопроєкт все, що не стосується змісту”.

– Розміщення баз даних з таємною інформацію за кордоном – це помилкове рішення, тим паче без пошуків альтернатив після дії правового режиму воєнного стану. Навіщо Україні розташовувати в країнах НАТО бази даних з таємною інформацією, яка жодним чином цих країн не стосується?

Бобровська радить пригадати авторам правок до законопроєкту №10062, що розвідувальна інформація збирається не лише щодо ворогів, а й союзників.

Заступник міністра оборони України Віталій Дейнега пояснив, що Україна могла б побудувати коштом партнерів власні хмари під системи, проте це значно триваліший процес.

– Але це значно складніша і комплексніша задача, до якої треба повертатися все одно. Тримати таємницю за кордоном – це тимчасове швидке рішення. Якщо ми не можемо забезпечити кращого зараз – то краще, ніж папір. Ми могли б краще, але для цього потрібні трохи складніші рішення, – вважає Дейнега.

Він визнав, що є проблеми з закордонними серверами. На думку Дейнеги, ухваленим законом Україна розписується у власній неспроможності захищати державну таємницю без корупції, натомість віддаючи секретні дані до інших держав.

Що кажуть у Міноборони

У Міноборони запевняють, що розміщення електронних систем у військових хмарних сховищах країн НАТО нібито має допомогти Україні, зокрема, завдяки розширенню доступу до розвідданих союзників, посиленню захисту інформації від кібератак.

– Буде вивільнено засоби ППО, які зараз захищають національні дата-центри від постійних ракетних обстрілів. Натомість цей ресурс використовуватиметься для прикриття інших об’єктів військової та цивільної інфраструктури, – йдеться у повідомленні МО.

Попри суперечки у залі Верховної Ради, норму про можливість використання закордонних хмарних технологій для зберігання й оброблення даних з реєстрів Міноборони України було ухвалено в законопроєкті в цілому.