"Нардепи – в гніві": яким буде новий законопроєкт про мобілізацію

Народні депутати очікують, що уряд внесе до парламенту другу версію законопроєкту про мобілізацію орієнтовно 6 лютого.

Народні обранці та всі відповідальні за законопроєкт про мобілізацію не можуть дійти єдиного знаменника щодо всіх дискусійних пунктах. Нову версію законопроєкту парламентарі очікують побачити вже у лютому 2024 року.

Але чи дійсно це має бути зовсім інший документ, чи просто його "удосконалена" версія і чому вже зараз депутати так розлючені, йдеться в ексклюзиві Вікторії Панченко TSN.UA.

Нардепи – в гніві

Вони таки працюють, проте, покращень немає – нардепи не задоволені напрацюваннями по скандальному мобілізаційному законопроєкту, які надійшли від Міноборони. І пропонують його переписати. Про це повідомляє видання "Українська правда" з посиланням на одного з найвпливовіших депутатів фракції "Слуга народу".

"Ми, м'яко кажучи, розгнівані, бо не бачимо особливого покращення тексту. Незрозуміло, що реально там переписали. Ну ніяк не зберемо ми голосів під інші формулювання того самого, що було в першій версії. Треба його реально переписати", – зазначив нардеп на умовах анонімності.

Новий старий законопроєкт про мобілізацію?

Народні депутати очікують, що уряд внесе до парламенту другу версію законопроєкту про мобілізацію орієнтовно 6 лютого, але поки не розуміють чи зміниться щось у документі. Про це у своєму Телеграм-каналі написав нардеп Олексій Гончаренко.

"На вихідних планується засідання комітету Нацбезпеки. На цьому комітеті мають розглянути пропозиції та зауваження фракцій до законопроекту. Фракції свої правки вже подали. Я також подав свої. Поки що Кабмін не повернув законопроєкт і ми не знаємо нові пропозиції влади.

6 лютого буде розгляд законопроєкту про мобілізацію в Раді. Чому 6? Бо це початок нової сесії. Перший вівторок лютого – відповідно до Конституції розпочинається нова сесія Верховної Ради", – розповів Гончаренко.

І поки всі відповідальні за новий мобілізаційний документ чаклують над його удосконаленням та не можуть прийти до спільного знаменника, нардепи вже ухвалили закон про створення єдиного електронного реєстру військовозобов'язаних.

За інформацією "Української правди" у цьому питанні також не обійшлося без змін. І тут народні обранці дійсно захистили інтереси українців. Як повідомило кілька джерел УП у різних фракціях, перед голосуванням за друге читання проєкту щодо створення єдиного електронного реєстру опозиційні фракції "збили" низку ініціатив міністерства. Зокрема, про доступ до податкових і митних даних, інформацію про сім'ю, медичну картку тощо.

Ба більше, Міноборони хотіло для створення єдиної цифрової бази даних військовозобов'язаних дістати дані з держреєстрів Податкової та Міграційної служб, МОЗ, Мін'юсту, МВС, ЦВК, інших відомств, а також доступ до номерів телефонів та електронних пошт військовозобов'язаних. Усі ці дані мали зберігати на хмарних сховищах у країнах НАТО. Однак, така норма обурила нардепів, пояснив УП один із членів комітету з питань нацбезпеки. Інший співрозмовник додав, що документ було прописано так, що "ніхто не поніс би відповідальності в разі витоку або крадіжки особистої інформації громадян".

"Жодна спецслужба світу не володіє таким обсягом інформації про громадян, як те, що запитувало Міністерство оборони. Ми розуміємо, що цифровізація потрібна, але це вже було занадто", – зазначив він.

Ба більше, перший документ Кабміну не хотіли підтримувати не лише опозиційні сили, а й навіть більшість "Слуги народу". На засіданні фракції депутати керівної партії півтори години "сварилися й обурювалися різними резонансними нормами мобілізаційного законопроєкту", пише "Українська правда".

“Працюєш або воюєш”

В свою чергу президент України Володимир Зеленський досить різко висловився щодо мобілізації.

"Ми у війні. Тому працюєш або воюєш", – зазначив президент. Про це він сказав під час виступу у Давосі на полях Всесвітнього Економічного форуму, коментуючи потребу ЗСУ в новобранцях, Зеленский пояснив позицію України щодо чоловіків мобілізаційного віку, які перебувають за кордоном. Він зазначив, що Україні завжди не вистачає людей на фронті, бо Російська Федерація мобілізує і кидає на забій трупи.

"Бо заробітна плата одного військового – це податки шести-восьми людей", – наголосив президент. За його словами, підтримка від західних партнерів не йде на забезпечення зарплати для військових. У цьому зв'язку, забезпечення військових – це питання платників податків.

Як "допомогти" платникам податків знайти гроші на мобілізацію запропонувала голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа. Все дуже просто – потрібно підвищити військовий збір. Але виключно для "багатих" українців. Як виявилось, багаті в Україні – це ті, які заробляють більше, аніж 20 тис. грн.

"Тобто якщо ви заробляєте від 20 тис. грн, наприклад, то ви могли б платити військовий збір не 1,5%, а 3%. І це би допомагало утримувати наше військо", – запропонувала нардепка.

До того ж, народна депутатка висловилася і за введення податку на розкіш. До прикладу, новий айфон за 60-70 тисяч грн може обкладатися додатковим митом. Те саме стосувалося б і автомобілів. Цікаво, а як швидко нардепи внесли б таку маленьку поправочку, яка б звільняла їх від такого оподаткування?

"НАРДЕПИ - В ГНІВІ!" Мобілізація в Україні: стало відомо, що в новій версії законопроєкту!