Небезпеки закону про е-реєстр військовозобов’язаних

Верховна Рада підтримала в цілому проєкт закону (№10062) про створення єдиного електронного реєстру військовозобовʼязаних і автоматичне отримання посвідчення учасника бойових дій. І деякі пункти з нього викликали занепокоєння громадян. Мова не лише про те, що цей документ - частина закону, який регулює, як проходитиме мобілізація у 2024 році. А й в тому, що в деякі моменти містять нехтування правами людини та нормами про конфіденційність інформації.

Почався процес цифровізації з утворення реєстру "Оберіг", який запустили майже на початку повномасштабної війни, 28 березня 2022 року (але фактично ця електронна база даних для зберігання інформації щодо військового обліку свої функції не виконувала). Мета таких змін досить актуальна – зменшення корупції, ліквідація зайвої бюрократії і черг за довідками, переведення в електронну форму величезного паперового архіву у ТЦК. Також позитивним моментом є те, що після реформи військовозобов’язані, призовники зможуть подавати відомості про себе в ТЦК онлайн.

Але реальність, як часто буває під час прийняття нових законів, виявляється далекою від очікувань.

Так, "Оберіг" має отримувати інформацію з РАЦС, ДМС, ДПС, МОН, МОЗ, Пенсійного фонду, Офісу Генерального прокурора, ДСАУ, але при цьому згода на обробку персональних даних для наповнення та актуалізації реєстру запитуватися не буде. Адже, за словами тих, хто його створив, це "не потрібно". Тобто, фактично без вашої згоди ТЦК, Генштаб та Міноборони можуть отримувати інформацію про вас "завдяки взаємодії різних інформаційних ресурсів органів влади".

Ба більше, новим законопроєктом перелік персональних даних розширився і став містити також дані про номери телефонів, адреси електронної пошти, володіння іноземними мовами, наявність водійського посвідчення, права на володіння зброєю, результати медичного огляду і про участь громадянина в бойових діях, відомості про проходження освітніх курсів та курсів підвищення кваліфікації, відомості про посвідчення тракториста-машиніста… І вся ця інформація, починаючи з 17-тирічного віку людини.

Вже багато йшло розмов про те, що цей момент суперечить ст. 32 Конституції України, якою забороняється збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім виняткових випадків. Наприклад, опрацювання персональних даних стосовно стану здоров'я – дуже чутлива інформація. А її  (серед інших) хочуть дозволити збирати без згоди, формуючи досить детальну базу даних про людину, втручаючись фактично в кожну сферу її приватного життя безконтрольно, без згоди та невідомо, протягом якого строку.

Тобто, на практиці ми бачимо ситуацію, коли особа, даючи дозвіл на обробку своїх даних одним органом на дозволені нею і передбачені законом цілі, отримає непередбачуваний результат. Адже інформація про неї буде оброблятися іншими органами та зовсім не з тією метою, на яку суб’єкт персональних даних давав дозвіл. І чомусь забувається принцип, висловлений свого часу Конституційним судом, що право на приватне та сімейне життя розглядається як право фізичної особи на автономне буття, незалежно від держави, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб.

...на практиці ми бачимо ситуацію, коли особа, даючи дозвіл на обробку своїх даних одним органом на дозволені нею і передбачені законом цілі, отримає непередбачуваний результат

Або внесення в реєстр даних про електронну адресу і телефон. Якщо наступним кроком стане електронне сповіщення військовозобов’язаних про необхідність з’явитись у ТЦК, можуть виникнути неприємні ситуації. Наприклад, у користувача змінився номер, або він тривалий час не перевіряв електронну пошту, або лист потрапив до "спаму", а ТЦК разом з Нацполіцією вже готується говорити про порушення правил військового обліку?

Ще один ризиковий момент: депутати прийняттям документом дозволили використання закордонних "хмарних технологій" (країн НАТО) для зберігання і обробки даних з реєстрів. Досить дивно, що ми легко плануємо передавати інформацію про своїх громадян третім країнам і організації, членом якої Україна навіть не є. Ба більше, перед наданням доступу до державної та військової таємниці наша країна ретельно перевіряє своїх громадян, а тут збирається ділитися інформацією з військового реєстру з іншими державами, серед яких є деякі країни, доволі приязно налаштовані до країни-агресорки - РФ.

Ще один ризиковий момент: депутати прийняттям документом дозволили використання закордонних "хмарних технологій" (країн НАТО) для зберігання і обробки даних з реєстрів

І ще одна небезпека такого зберігання даних - людський фактор. Звичайно, реєстри захищають від кібератак, але їх неможливо захисти, наприклад, від зловживань з боку недобросовісних працівників (згадаймо лиш кейс з Київстаром).

Наостанок. Схожий реєстр планують створити для спрощення отримання статусу УБД. За задумом, це має відбуватись онлайн та автоматично. Але щодо цього також вже точаться суперечки. Адже "онлайн" - це ми у проєкті бачимо, а ось щодо "автоматично" виникають питання, які наразі залишаються без відповіді.

Ігор Ясько, керуючий партнер ЮК Winner