У Давосі відбувся традиційний Український сніданок: про що говорили

18 січня в Давосі відбувся Український сніданок — традиційний приватний захід, організований Фондом Віктора Пінчука та компанією EastOne з нагоди Всесвітнього економічного форуму.

Цьогорічна тема Українського сніданку — Stand With Ukraine?. Натхненням для неї стала робота з серії Repeating Speech (2023) українського художника Нікіти Кадана, яку Віктор Пінчук придбав 24 квітня 2023 року на благодійному аукціоні  «Української Правди» на підтримку 93-ї ОМБр «Холодний Яр».

Учасники дискусії розглянули сценарії майбутнього України та її союзників у боротьбі з російською агресією. Світові політичні лідери, мислителі та активісти обговорили ключові аспектів захисту життя і свободи українців, що дає можливість краще зрозуміти важливість того, що відбувається в Україні.

Участь у дискусії взяли Президент Республіки Польща Анджей Дуда, Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон, Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, засновник Фонду Віктор Пінчук, Прем’єр-міністр Республіки Хорватія Андрей Пленкович, Президент Республіки Латвія Едгарс Рінкевичс та Віцепрем’єрка й Міністерка фінансів Канади Христя Фріланд.

До обговорення також долучилися Міністр закордонних справ Королівства Норвегія Еспен Барт Ейде, Міністр закордонних справ Республіки Литва Ґабріелюс Ландсберґіс, Міністр оборони Нідерландів Кайса Оллонгрен, співзасновник та співголова правління The Carlyle Group Девід Рубенштейн, Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, Міністр з особливих доручень Німеччини Вольфганг Шмідт і стрілець-санітар Збройних Сил України Олександр Баталов. Модерував дискусію ведучий програми «Фарід Закарія GPS» на CNN Фарід Закарія.

У своїй вступній промові Віктор Пінчук закликав союзників України пришвидшити постачання зброї.

«На війні немає значення як багато ви зробили. Важливим є чи достатньо ви зробили для перемоги. Чи зможуть наші міжнародні партнери виробити й надати достатньо зброї, щоб витіснити агресора? Наразі за значними постачаннями й усіма заявами про підтримку ховається велика відповідь: “Ні”. Україна не має достатньо зброї для перемоги, а час спливає», — наголосив він.

Він додав, що міжнародні партнери мусять якомога швидше ухвалити сміливе рішення про надання необхідної зброї.

«Інакше буде занадто пізно. Ми зараз перебуваємо в критичній точці. 2024 рік — це момент істини. Результат залежатиме від рішення, яке наші міжнародні партнери ухвалюють зараз або ж зроблять це в найближчі тижні, максимум місяць», — сказав Віктор Пінчук.

Анджей Дуда зазначив, що зараз відбувається відродження російського імперіалізму в його кровожерливій версії і немає жодних сумнівів у тому, що Путін вирішив розпалити світову пожежу.

«Поки триває війна в Україні, ми є свідками зростання коаліції зла, яка не тільки прихильна до Путіна, але готова діяти й руйнувати світовий лад», — додав він.

За його словами, якщо Путін переможе в Україні, це стане чітким сигналом для його прихильників та всього світу до активізації дій, спрямованих безпосередньо проти Заходу.

«Ми повинні пам’ятати про це щоразу, коли чуємо розмови про втому від війни в Європі. Наша втома — це саме те, на що розраховують очільники Кремля», — попередив він.

Дуда також наголосив, що якщо Росії вдасться реалізувати свої амбіції, на Україні вона не зупиниться. Наступними  її жертвами можуть стати інші країни Центральної Європи, Кавказу чи Центральної Азії.

Христя Фріланд підтримала цю думку.

«Ми повинні усвідомити, що це загроза для всіх нас. Це загроза, тому що успішна Росія — це небезпека для будь-кого. Давайте не будемо думати, що це проблема лише для України. Ця проблема стосується всіх нас», — наголосила дипломатка.

Про необхідність бути готовими до гібридної війни говорив під час заходу Едгарс Рінкевичс.

«Ми також маємо бути готові до гібридної війни. Ми бачимо, що союзник Путіна Лукашенко використовує міграцію як гібридну зброю проти нас, Польщі та Литви. Ми бачимо постійну дезінформацію. До того ж ми бачимо спроби використання нових технологій, як-то штучний інтелект і кібервійна. І, відповідно, риторика стає набагато загрозливішою», — зазначив він.

Рінкевичс додав, що наразі союзники України, на жаль, завждина один-два кроки позаду Путіна. І хоча країни знаходять способи протистояти цим атакам, їм потрібно бути більш креативними.

«Ми маємо розуміти, що він грає без жодних правил», — наголосив він.

Девід Кемерон, зі свого боку, закликав до нарощування колективних зусиль щоби забезпечити Україну необхідними засобами для перемоги в цій війні.

«Спільно наші економіки у 25 разів більші за російську. Усе, що нам потрібно зробити — це продемонструвати нашу економічну силу, зробити так, аби вона окупилася. Тоді ми зможемо допомогти Україні завершити цю війну», — заявив він.

Він також закликав союзників мати терпіння та усвідомлювати, що Путін думає, ніби може перечекати.

«Тож ми маємо показати йому, що це зовсім не так. Для нас у Великій Британії абсолютно зрозуміло, що це боротьба нашого покоління. Це як бути міністром закордонних справ або прем’єр-міністром у 1930-х роках і боротися із цією агресією. Ми знаємо, що коли агресію намагаються примирити, то з’являється ще більше агресії», — додав Кемерон.

Він також закликав дивитися ширше і усвідомити, що  Україна досягла неймовірного успіху в спротиві Росії.

Андрей Пленкович також наголосив на здатності українців чинити опір.

«Героїзм, який продемонстрував український народ, військові та керівництво держави за останні два роки, майже не піддається опису. Президент Зеленський здійснив небачене з погляду комунікації», — зазначив він.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав союзників підвищити продуктивність оборонної промисловості та конфіскувати заморожені активи Росії на користь відбудови України.

«Жодна країна самотужки не може забезпечити потреби війни. Досягти перемоги можна лише у співпраці і забезпечивши певний рівень кооперації між оборонними галузями. Шлях до забезпечення стабільності постачання — це задача для всіх вас», — заявив він.

Кулеба наголосив, що на щастя чи ні, але нинішнє покоління політиків в Україні та інших країнах творить історію та несе відповідальність перед майбутніми поколіннями за рішення, які приймаються сьогодні.