У Раді створюють робочу групу щодо захисту культурної спадщини - Шуляк

У Верховній Раді України створюють міжпарламентську робочу групу, яка буде працювати над вдосконаленням законодавства щодо захисту об‘єктів культурної спадщини.

Про це повідомила голова комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, очільниця партії «Слуга народу», заступниця керівника однойменної парламентської фракції Олена Шуляк у коментарі ЗМІ, передає Укрінформ.

«В Україні планують суттєво вдосконалити законодавство щодо захисту об‘єктів культурної спадщини: у парламенті для цього створюють спеціальну міжкомітетську робочу групу. Її завдання - напрацювати законодавчі зміни, які допоможуть вирішити проблему свавільного знищення пам‘яток», - поінформувала вона.

За її словами, протягом минулих двох років сотні об'єктів культурної спадщини в Харкові, Одесі, Запоріжжі, Херсоні були знищені в результаті російської збройної агресії.

Проте політик акцентувала, що знищення пам‘яток в Україні - історія не нова, адже їх знесення відбувається вже багато років поспіль - через дії забудовників та сумнівні рішення місцевих рад.

«Для нашої країни надважливо на законодавчому рівні запобігти знищенню пам'яток культурної спадщини. Тільки в Києві десятки об'єктів стали об'єктом посягань недобросовісних забудовників у минулому році. Зараз під загрозою садиба 1893 року на вул. Михайлівська, 18, 140-річна пам'ятка архітектури - будинок Осипа Родіна, на вул. Гончара, 71, 150-річний об'єкт культурної спадщини, розташований на вул. Волоська, 2/21/19. А Київрада в свою чергу періодично підтримує знесення пам'яток архітектури задля виділення землі під забудову”, - акцентувала Шуляк.

Очільниця політичної партії повідомила, що до міжкомітетської робочої групи увійдуть члени комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування та комітету гуманітарної та інформаційної політики, а також будуть залучені народні депутати, представники апарату Верховної Ради, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерства культури та інформаційної політики України, Офісу Президента, центральних і місцевих органів влади, а також профільних асоціацій, науковці і експерти у сфері культурної спадщини.

За словами депутатки, одне з першочергових завдань групи - проаналізувати чинну законодавчу базу щодо захисту об‘єктів культурної спадщини, «адже саме через прогалини в ній щороку протиправно знищуються сотні важливих пам‘яток культури, історії і археології».

«Наша мета - знайти всі законодавчі лазівки, що дозволяють знищувати пам‘ятки заради нового будівництва. Знайти, ліквідувати їх і сформулювати нове, чітке та зрозуміле, законодавче поле без шпаринок для його обходу», - зазначила голова профільного комітету.

Водночас Шуляк акцентувала, що окрім напрацювань нового законодавства, що забезпечуватиме гідний рівень захисту об‘єктам культурної спадщини, потрібно створити умови для синхронізації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ) у складі електронного містобудівного кадастру з Державним реєстром нерухомих пам'яток України, робота над створенням якого триває вже близько двох років.

Вона нагадала, що наприкінці 2023 року розробники презентували напрацювання для нього - інформаційно-комунікаційну систему, наповнення якої наразі завершують облдержадміністрації, які вносять і самі пам‘ятки, і облікові дані по кожній з них, і перевіряють наявність необхідної документації.

За словами Шуляк, для того, щоб ця система стала повноцінним реєстром, в який будь-хто зможе зайти і подивитися дані по тій чи іншій пам‘ятці, ще потрібно провести колосальну роботу.

«По-перше, потрібно внести в неї всі пам‘ятки та документацію на них. На сьогодні їх в Україні біля 140 тисяч, а внесено тільки 100 тисяч, тому облдержадміністрації заносять решту. По-друге, дані по пам‘ятках з паперових носіїв потрібно буде перевірити на достовірність, тобто верифікувати. По-третє, необхідно легалізувати порядок ведення цього реєстру так, щоб витяги з нього могли використовуватися для здійснення управлінської діяльності (для землевпорядників, будівельних проєктів, охорони культурної спадщини тощо), розробити необхідні для цього підзаконні акти», - резюмувала народна депутатка.

Як повідомляв Укрінформ, за оцінками Міністерства культури та інформаційної політики (МКІП), щонайменше 38 українських музеїв, в яких зберігалися 1,5 мільйона робіт, були пошкоджені або знищені з початку повномасштабного російського вторгнення.