Залізних людей неможливо сховати․ Як війна змінює fashion-світ та сприйняття краси

"Залізних людей неможливо сховати, відтепер вони є частиною нашої країни", – такий вислів ми почули від української захисниці Руслани Данилкіної, яка втратила ногу на війні. Розмова з героїнею відбулася в рамках нового проєкту 24 Каналу, що має на меті показати, як у час війни змінюється індустрія краси та fashion-індустрія, а наші захисники все частіше стають обличчями рекламних кампаній.

Всі ми чули фразу "краса врятує світ", а тепер з гордістю можемо казати, що це українська краса рятує світ. 10 років війни на Донбасі, майже 2 роки повномасштабної війни наші герої віддають своє здоров'я та життя у боротьбі за свободу і мир не лише в Україні, а й у всьому світі.

Українські хлопці та дівчата повертаються з фронту з численними фізичними та психологічними травмами, через що ми ще більше захоплюємося їхньою незламністю. Для мільйонів людей не лише в Україні, а й далеко за її межами, військові є прикладом мужності та жаги до життя. Часто захисники демонструють це, з'являючись на сторінках глянців чи стаючи частинами відомих брендів.

У проєкті "Краса в незламності" 24 Канал розповість про те, як герої з пораненнями різних видів повертаються до цивільного життя та стають джерелом натхнення для мільйонів. А також разом з фахівцями з'ясуємо, як суспільство має приймати людей з інвалідністю, які звикають до життя у відносно мирних містах.

Перший текст нашого проєкту буде присвячений важливим соціальним питанням: чи є необхідність створення інклюзивного одягу для військових з ампутаціями та якою має бути краса у 2024 році. Розібратися у цих питаннях допоможуть дизайнерка Ельвіра Гасанова та 20-річна захисниця Руслана Данилкіна, яка втратила ногу на війні.

Я не маю права опускати руки, – Руслана Данилкіна про життя після поранення

Героїня ЗСУ Руслана Данилкіна є яскравим прикладом того, що життя після ампутації може бути не менш яскравим, ніж раніше. Захисниця служила на Херсонщині, де потрапила під артилерійський обстріл. Уламки касетного снаряда пробили наскрізь автомобіль, в якому їхала Руслана, та пошкодили її ногу.

Руслана Данилкіна після поранення / Фото з інстаграму захисниці

Після протезування та реабілітації дівчина активно веде соцмережі й зазначає, що психологічно їй набагато легше, коли люди знають й розуміють, за яких обставин отримала важке поранення.

Для мене важливо розповідати світові нашу реальність, наш біль, нашу статистику втрат. Чим більше людей буде про це знати, тим легше нашим героям. Для мене важливе їхнє ментальне здоров'я, тому, чим більше інформації будуть мати цивільні люди, тим швидше вони почнуть сприймати наших "залізних" людей,
– поділилася Руслана в інтерв'ю 24 Каналу.

Соцмережі – це місце, де постійно точаться конфлікти, є величезна кількість негативу, що може лише нашкодити. Руслана, як і всі публічні люди, добре знає, що таке хейт, однак зовсім не реагує на нього.

Як мені це вдається? У мене немає часу, щоб витрачати його на людей, чиї думки мене не цікавлять. Є багато речей, про які треба думати та дбати. З моменту поранення я зрозуміла ціну часу – його неймовірно мало. Якщо люди знаходять час, щоб висловити свою думку – окей! Я свій час гаяти не буду!
– підкреслила Данилкіна.

Руслана Данилкіна / Фото з інстаграму захисниці

Щодня ми бачимо жахливі наслідки війни на людях. У кожного з нас є рідні та знайомі, від яких можемо почути реальні історії того, що відбувається на передовій. Те, що вони проживають заради нас, навіть у найсумніші часи мотивує не зневірюватися, рухатися вперед та продовжувати боротьбу за перемогу.

Я не маю права опускати руки, поки люди втрачають частини тіла та гинуть за нашу волю!
– наголосила Руслана.

А військовим, які повертаються додому з важкими пораненнями, ми маємо допомагати знаходити своє призначення у цивільному житті. Наприклад, залучати їх до соціальних проєктів, рекламних кампаній, співпрацювати у різних сферах. У такий спосіб захисники відчуватимуть, що їх цінують, не забувають, а також на власному прикладі демонструватимуть побратимам, що життя продовжується і воно може бути повноцінним.

Робити їх – ненормально, – чому немає сенсу у створенні інклюзивних колекцій одягу

Одним з варіантів того, як пояснити людям, що можна бути красивим та щасливим, попри неповноцінне тіло, є залучення людей з інвалідністю до медійності. І це вже показала улюблена дизайнерка Олени Зеленської – Ельвіра Гасанова, яка неодноразово співпрацювала з військовими, зокрема з тими, хто повернувся додому з важкими пораненнями.

Наші захисники приміряли одяг модельєрки, однак вона підкреслює, що не створювала жодних інклюзивних колекцій, оскільки не вбачає у цьому доцільності. Ба більше, ніхто з військових не казав про необхідність спеціального одягу.

Не має бути інклюзивних колекцій. Робити їх – ненормально. Люди монетизують все на світі, тому розробляти спеціальні колекції – точно не варто. Нашим героям потрібен звичайний одяг, який буде для них зручний. Немає сенсу робити інклюзивні колекції, адже протези повністю повторюють руки та ноги,
– пояснила Ельвіра.

У 2023 році спільно з організацією Superhumans, яка опікується реабілітацією поранених військових, Ельвіра Гасанова представила спільний благодійний проєкт. Моделями в рекламній кампанії нової колекції Damirli були військові ЗСУ, які втратили кінцівки під час бойових дій та проходять реабілітацію. Мета такого кампейну – продемонструвати, що після важких поранень життя людини може і має продовжуватись у тому самому ритмі, що і раніше.

Тоді дизайнерка наголошувала: важливо бачити військових не через призму їхніх травм і не сприймати протези як щось заборонене. Слід зазначити, що сучасні високотехнологічні протези не обмежують людину в повсякденному житті й цілком відповідають її потребам.

Зараз важкі часи, все змінюється. Мені дуже подобається проєкт Superhumans, оскільки вони не зациклюються саме на війні, а думають про майбутнє, яке, на жаль, всіх нас чекає. Ми маємо розуміти, що буде дуже багато людей з інвалідністю,
– підкреслила Ельвіра.

Кампейн Superhumans та Damirli / Фото з інстаграму бренду

Надалі модельєрка продовжить співпрацю у подібних проєктах, однак зазначає, що головне у всьому тримати баланс і вкладати справді важливі сенси, а не хайпувати на темі війни.

Щодо інклюзивного одягу висловилася й захисниця Руслана Данилкіна. Дівчина також не вбачає доцільності у його пошитті, бо люди з інвалідністю такі самі, як і всі інші.

Але єдине, що може додати комфорту в одязі – це замки. Замки на штанах та кофтах значно полегшують добирання до протеза, коли є потреба поправити його,
– уточнила Данилкіна.

Руслана Данилкіна / Фото з інстаграму захисниці

Ми все частіше бачимо людей з інвалідністю на великих екранах, однак часто не знаємо, як поводитися, зустрівши людину з інвалідністю на вулиці. Як правильно діяти, підкаже психолог Роман Зіненко.

Чи є місце для жалості: як суспільство має приймати людей з інвалідністю

Повномасштабна війна триває майже два роки й зараз ми почали звикати до того, що наші захисники повертаються з фронту з різними травмами. І адаптовуються до відповідних реалій життя.

Однак попри будь-що вони залишаються повноцінними особистостями. Люди з інвалідністю – це такі самі люди, як всі інші, просто в них є певна особливість. І цією особливістю є інвалідність, пояснив Роман.

Суспільство має сприймати їх повноцінними особистостями. Тоді не буде жалості, яка людям з інвалідністю зовсім не потрібна. Насамперед їм необхідне нормальне спілкування,
– наголосив психолог.

Слід зазначити, що під час спілкування не варто питати про поранення. Якщо співрозмовник відчуватиме довіру, то сам згодом розповість те, що вважатиме за потрібне. Людям з інвалідністю важливо спершу прийняти той факт, що життя вже не буде таким, як раніше, однак в ньому все одно є багато світлого та хорошого. Лише в такому випадку вони зможуть не соромитися себе та продовжувати повноцінно жити.

Кожній людині потрібен час, щоб прийняти, а не заперечувати факт, який є. І немає якогось універсального проміжку часу, за який це відбувається. Все індивідуально. Однак якщо військовослужбовець відкрито говорить про свої травми, не соромиться з'являтися на публіці, то це ознака того, що він або вже прийняв цей факт, або на шляху до його прийняття,
– підкреслив Роман.

Залізних людей неможливо сховати, – чому важлива медійність військових з ампутаціями

Руслана є однією з тих, хто віддав своє здоров'я заради майбутнього України, а тепер надихає своєю незламністю мільйони інших людей. Захисниця стала головною героїнею зйомки новорічного кампейну бренду GASANOVA. Історія цієї 19-річної дівчини є прикладом мужності та рішучості, а також пронизливим нагадуванням про те, що, попри святкові дні, відлуння війни резонують в наших серцях.

Ельвіра та Руслана познайомилися перед Самітом Перших Леді. Тоді дизайнерка особисто готувала захисницю до цього заходу. Згодом запропонувала співпрацю. Данилкіна з радістю прийняла пропозицію та вдячна Гасановій за те, що просуває нашу сучасність, відкриває нові тенденції та показує, якою може бути краса сьогодення.

Мені дуже хотілося, щоб до цієї зйомки долучилася Руся, бо вона – справжня героїня: молода, красива, енергійна, яка вже дуже багато пережила, як на свій, зовсім дитячий, вік,
– розповіла Ельвіра для 24 Каналу.

Руслана Данилкіна в кампейні GASANOVA / Фото з інстаграму бренду

Дизайнерка додала, що навіть у створенні святкового одягу, ми маємо пам'ятати про час, у який живемо. Водночас вбрання є універсальним і підійде абсолютно кожній жінці.

Сама ж Руслана зізналася, що співпраця з GASANOVA була для неї про щось емоційне, наповнене красою, силою та болем нашої нації.

Не дивлячись на обставини нашого часу, ми не маємо забувати про себе. Ми мусимо дбати про себе!
– наголосила героїня.

Руслана Данилкіна в кампейні GASANOVA / Фото з інстаграму бренду

Руслана зауважила, що такі колаборації показують військовим, що про них не забувають. Популяризуючи наших захисників, ми постійно нагадуємо країні про них, робимо їх сучасним еталоном краси.

"Бути військовим зараз – це про свідомий і сміливий вибір, це про героїзм і патріотизм. Тому постійно треба нагадувати цивільним, завдяки кому вони зараз можуть жити", – наголосила Данилкіна.

Залізних людей неможливо сховати. Відтепер вони є частиною нашої країни. На превеликий жаль, таких людей стає все більше. Ми мусимо популяризувати та просувати тих, чиї тіла зазнали страшних наслідків. На мою думку, це треба робити для того, щоб пояснювати людям – гарними і щасливими можна бути й попри неповноцінне тіло,
– висловилася Руслана щодо публічності військових.

Руслана Данилкіна в кампейні GASANOVA / Фото з інстаграму бренду

Ми маємо показувати людям, що краса вже не та, якою була колись. І це стосується різних сфер життя. Час і обставини змінюють все. Вродливими можна бути й без кінцівок, з опіками на тілі та навіть великими шрамами. Все це має нагадувати людям, якою ціною та болем виборюється наша незалежність.

Чим більше людей з відображенням війни на тілі буде з'являтися в публічному просторі, тим швидше ми зрозуміємо, що це нормально, тим швидше звикнемо до цього. І тим легше буде цим людям виходити на вулицю, не соромлячись себе.