Підсумки 18.1: Удар по Пітеру і коаліція у Франції

Дрони ГУР атакували нафтобазу у Петербурзі; У Франції створюють Артилерійську коаліцію. Кореспондент.net виділяє головні події вчорашнього дня.

Українські війська стикаються з дефіцитом боєприпасів та снарядним голодом. Таку заяву зробив міністр оборони Рустем Умєров на відкритті Коаліції артилерії в Парижі. Умєров констатував, що Росія набагато перевершує Україну в щоденних артилерійських атаках, і на різних ділянках фронту та на етапах бойових дій росіяни випускали в 5-10 разів більше артилерійських снарядів, ніж українські сили. Він закликав масштабувати виробництво боєприпасів і вдосконалити  артилерійські спроможності.

Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом Франції Еммануелем Макроном. Головною темою стало створення Артилерійської коаліції. “Дякую за запуск ініціативи Артилерійська коаліція та за оголошене в її межах зобов’язання Франції виготовити для України десятки передових артилерійських систем Caesar у 2024 році та боєприпаси до них”, – написав він. Зеленський розповів, що обговорювалася ситуація на фронті і актуальні потреби ЗСУ, пріоритетні для включення в наступний військовий пакет допомоги від Франції. Пізніше стало відомо, що Україна найближчими тижнями отримає від Франції шість самохідних артилерійських установок Caesar. Про це повідомив міністр оборони Рустем Умєров.

Головне управління розвідки (ГУР) Міноборони України організувало атаку безпілотників на нафтобазу в Ленінградській області РФ. Про це повідомила Українська правда з посиланням на співрозмовника в спецслужбах. “Це – операція ГУР із застосуванням сучасних українських засобів. Продовжується збір даних, є підтверджені влучання по цілях. Відтепер військові об’єкти Пітера та Ленінградської області – у зоні досяжності українських сил”, – розповів співрозмовник.

Конгресмени наближаються до згоди щодо надання нового великого фінансового пакета допомоги Україні. Про це повідомило видання The Wall Street Journal з посиланням на лідера більшості у Сенаті Чака Шумера. “Ми знаходимося ближче, ніж будь-коли. Вперше я налаштований оптимістично. Вперше я вважаю, що шанси досягти цього в Сенаті вищі, ніж шанси на те, щоб не досягти цього”, – сказав Шумер. Тим часом спікер Палати представників Конгресу США республіканець Майк Джонсон заявив, що питання надання подальшої фінансової допомоги Україні може бути вирішене лише після врегулювання кризи на кордоні з Мексикою. Згодом газета The Wall Street Journal повідомила, що президент США Джо Байден пішов на поступки заради України і погодився на посилення імміграційної політики, щоб уникнути подальшої критики та забезпечити допомогу Україні. Видання пише, що у Сенаті розробляють імміграційну угоду, яка обмежить можливість мігрантів просити притулку. Документ повинен бути ухвалена в обмін на нову військову допомогу для України та Ізраїля. Стверджується, що вона має великі шанси, хоча республіканці висувають жорсткіші умови.

Європарламент ухвалив резолюцію із закликом до Європейської Ради та держав-членів ЄС перевірити можливе порушення Угорщиною цінностей блоку. Відповідний документ підтримали 345 депутатів, 104 проголосували проти і ще 29 утрималися. Євродепутати також засудили дії прем’єр-міністра Віктора Орбана, який у грудні минулого року заблокував важливе рішення про перегляд довгострокового бюджету ЄС, включаючи пакет допомоги Україні, “з повною неповагою та порушенням стратегічних інтересів ЄС і принципу щирої співпраці”. ЄС не повинен піддаватися на цей шантаж, підкреслюють вони. Європарламент закликав Європейську раду визначити, чи вчинила Угорщина “серйозні та постійні порушення цінностей ЄС” відповідно до більш прямої процедури, передбаченої статтею 7(2) Договору про ЄС. Як відомо, резолюції Європарламенту не мають обов’язкового характеру.

Загострення ситуації в районі Червоного моря через дії єменських хуситів призвело до уповільнення українського аграрного експорту у січні на 20%. Про це сказав міністр аграрної політики Микола Сольський. Ще однією причиною зниження темпів експорту він назвав новорічні свята. Водночас останніми днями експорт почав зростати, додав міністр.

Льодовиковий щит Гренландії тане на 20% швидше, ніж вважалося раніше. За новими даними, через кліматичну кризу він втрачає 30 мільйонів тонн льоду на годину. Деякі вчені занепокоєні тим, що це додаткове джерело прісної води, що надходить у північну Атлантику, може означати, що колапс течії, яка називається Атлантичною меридіональною поворотною циркуляцією (АМОЦ), наближається до завершення, що матиме тяжкі наслідки для людства.