Медіаграмотність як донат у єдність

Згадаймо, що на початку повномасштабного вторгнення було ключовим для нашої стійкості? Що захоплювало увесь світ? Так, наша сміливість і наша єдність. Адже, лише коли ми згуртовані самі, ми можемо очікувати згуртованості від світу.

Чи зникла ця єдність зараз? Навряд. Але загальна втома провокує в суспільстві внутрішні суперечки. І, на жаль, вони – чудове тло для держави-агресора для застосування інструментів дезінформації та пропаганди. 

Російські наративи направлені на дестабілізацію та розділення українського суспільства. Тож ворог умисно маніпулює чутливими темами і спрямовує великі ресурси для просування меседжів про "правильних" і "неправильних" українців, "тих, хто виїхав" і "тих, хто залишився", "тих, хто воює" і "тих, хто  розважається". 

Загальна втома провокує в суспільстві внутрішні суперечки. І, на жаль, вони – чудове тло для держави-агресора для застосування інструментів дезінформації та пропаганди 

Наприклад, нещодавно мережею ширилося відео про "біженку Іру", яка нібито скаржилась подрузі, що "в Ірландії наче на пороховій бочці сидить, бо в будь-яку хвилину халява може закінчитися". Сюжет побудований таким чином, щоб якомога довше утримувати увагу глядача та загострювати його емоції з кожним реченням. 

По-перше, така емоційність – одна з ознак маніпуляції. По-друге, збільшення емоційного накалу пропорційно зменшує здатність людини до критичного осмислення інформації. 

На жаль, спростування таких роликів (як і будь-яких фейків та маніпуляцій ворожої пропаганди) отримують куди меншу увагу аудиторії, ніж ці фейки та маніпуляції самі по собі. І хоча робота зі спростування дезінформації вкрай важлива для розбудови інформаційної стійкості, це, скоріше, реактивний підхід - спроба нівелювати ситуацію, яка вже відбулася. 

Більшу ефективність може мати проактивний підхід, як той, що попереджує проблему, а не є реакцією на неї. В цьому сенсі на опірність суспільства до фейків та маніпуляцій великий вплив має розвиток медіаграмотності.

Ми не можемо фізично знищити російську пропаганду та ІПСО, але ми можемо побудувати "залізний купол" від такого інформаційного впливу, застосувати "психологічну вакцину" проти дезінформації.

Ідея такої "вакцини" називається теорія інокуляції і має давні корені. Ще в 60-ті соціальний психолог Вільям Макгуайр висунув ідею "вакцини від промивання мізків". Спираючись на аналогію з медичними щепленнями, Макгуайр запропонував застосовувати попереджувальне спростування дезінформації. Сучасніші дослідження, зокрема праці директора Лабораторії соціальних рішень Кембриджського університету Сандера ван дер Ліндена, довели, що превентивні засоби є найбільш ефективними у протидії поширенню шкідливих переконань. 

Під час повномасштабної агресії нам потрібно чітко усвідомлювати, що ворожі атаки на наші переконання є частиною війни, та зійтися на тому, що збереження єдності — це теж донат у наш успіх.

Агресивні дискусії про те, чи правильно чинять люди, які сьогодні шукають безпечного місця за кордоном, або змінили місце проживання всередині країни, є не просто небезпечними, а руйнівними. Адже вони підривають нашу єдність. Лише в країнах ЄС кількість українців, які отримали статус тимчасового захисту, перевищила 4,2 мільйона, а майже 5 мільйонів осіб мають статус внутрішньо переміщених. За кожною такою людиною - ціла історія. Вони різні, але є й одна на всіх – війна…

Ми не можемо фізично знищити російську пропаганду та ІПСО, але ми можемо побудувати "залізний купол" від такого інформаційного впливу

Нам усім важливо бути терплячими одне до одного і перед тим, як на емоціях навішувати якийсь ярлик на людину чи групу людей, запитати себе: "А чи володію я достатньо інформацією, щоб робити якісь висновки?".

Медіаграмотне суспільство - це толерантне суспільство, яке шукає не розбіжності, а те, що може об’єднати. Саме в цьому напрямку працює національний проєкт з медіаграмотності "Фільтр". Зокрема, у 2023 році ми, разом з "Суспільним мовленням", за підтримки UNDP, провели Всеукраїнський урок єдності (урок медіаграмотності) для учнів 5-11 класів, їхніх батьків та вчителів з усієї країни. Його головна ідея полягає в тому, щоб показати: як, нарощуючи стійкість до інформаційних впливів, ми посилюємо нашу єдність.

Медіаграмотність вчить мислити критично та піддавати сумніву інформацію, яка викликає надмірні емоції й побудована на судженнях, а не на фактах. А зараз, коли ворог атакує не лише на передовій, а й використовує гібридні впливи, потрібно ще чіткіше усвідомлювати: атаки на наші переконання, використання надчутливих тем про "біженців" чи "ухилянтів" (й інших, роз’єднуючих суспільство) - є частиною інформаційної війни. 

У такій парадигмі медіаграмотність виступає ще й як інструмент збереження єдності українців. І це – ще один донат в успіх України.  

Цей матеріал підготовлено в рамках інформаційно-просвітницької кампанії з протидії дезінформації, яка втілюється УНІАН та Smart Angel у співпраці з експертними організаціями за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю редакції і не обов'язково відображає позицію ЄС.

Ольга Кравченко, керівниця Національного проєкту Міністерства культури та інформаційної політики з медіаграмотності "Фільтр"