Найбільше на зростання цін впливають воєнні дії

Загалом бізнес продовжує поліпшувати свої оцінки щодо інфляції

Економічна ситуація

Згідно з опитуванням, проведеним Національним банком в IV кварталі 2023 року, бізнес зберігає позитивні очікування щодо ділової активності в наступні 12 місяців, хоча й нижчими темпами. Так, респонденти посилили свої очікування щодо зростання обсягів виробництва товарів і послуг в Україні в наступні 12 місяців: баланс відповідей – 15.2% (в III кварталі 2023 року – 9.8%). Позитивні оцінки зафіксовано третій квартал поспіль із початку повномасштабної війни. Зростання обсягів виробництва товарів і послуг в Україні очікують респонденти всіх видів діяльності, розмірів за кількістю працівників та більшості напрямів.

Крім того, бізнес продовжує поліпшувати свої оцінки щодо інфляції – зростання споживчих цін очікується на рівні 11.3% (у попередньому кварталі – 14.8%). Переважна більшість респондентів (77.5%) уважає, що інфляція не перевищить 15.0%, а майже чверть опитаних (24.8%) очікує інфляцію в межах 7.6% – 10.0%. Найсуттєвішим чинником для зростання споживчих цін залишаються воєнні дії (зазначили 83.0% респондентів). Зберігається посилення впливу на зростання цін від підвищення доходів населення (шостий квартал поспіль) і соціальних видатків бюджету (четвертий квартал поспіль). Водночас послабився вплив чинників "податкові зміни" (на 6.3% до 15.5% відповідей) і "курс гривні до іноземних валют" (на 4.1 п. п. до 52.2%).

Читайте також: Інфляція у грудні була учетверо нижчою за прогнозовані показники

Оцінки респондентів щодо поточного фінансово-економічного стану власних підприємств пом’якшуються шостий квартал поспіль, проте загальна оцінка все ще залишається негативною: баланс відповідей – "мінус" 5.6% (в III кварталі 2023 року – "мінус" 5.8%).

Найбільш відчутне пом’якшення негативних оцінок відбулося в респондентів енерго- та водопостачання, а також будівництва. Водночас підприємства переробної промисловості змінили позитивну оцінку, надану в ІІІ кварталі, на негативну – до "мінус" 4.2%.

Як і попередні два квартали, респонденти позитивно оцінюють свій майбутній фінансово-економічний стан, мають оптимістичні очікування щодо майбутніх обсягів реалізації власної продукції, а також щодо інвестиційних видатків на машини, обладнання та інвентар, проте оцінки стали більш стриманими. При цьому, частка підприємств, які планують брати банківські кредити, становить 36.0% (в III кварталі 2023 року – 36.1%). Як і раніше, підприємства, що планують залучати кредити, надають перевагу кредитам у національній валюті – 80.3% (в III кварталі 2023 року – 82.0%).

Бюджетна сфера

За даними Міністерства фінансів, у січні-грудні 2023 року загальна сума касових видатків загального фонду державного бюджету становила 3034,2 млрд грн. У грудні 2023 року видатки становили 401,4 млрд гривень.

У структурі видатків найбільше спрямовано на забезпечення Сил Оборони та соціальне забезпечення. Зокрема, 1223,2 млрд грн (у грудні – 141,1 млрд грн) або 40,3% від загального обсягу видатків спрямовано на оплату праці з нарахуваннями, у тому числі на грошове утримання військовослужбовців спрямовано 943,8 млрд грн (у грудні – 107,8 млрд грн).

Читайте також: Прямі поточні витрати на боєздатність ЗСУ становлять половину всіх витрат держбюджету

На оплату використання товарів і послуг спрямовано 762,7 млрд грн (у грудні – 124,8 млрд грн) або 25,1% від загального обсягу видатків, з яких 516,8 млрд грн – для підтримки Збройних Сил України, а 139,4 млрд грн – перераховано Національною службою здоров’я України на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення. Також на соціальне забезпечення (виплату пенсій, допомоги, стипендій) спрямовано 527,8 млрд грн (у грудні – 54,4 млрд грн) або 17,4% від загального обсягу видатків, з яких 271,9 млрд грн – трансферт Пенсійному фонду для фінансового забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, 173,9 млрд грн – для виплати Міністерством соціальної політики на соціальний захист дітей та сімей, захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини, для підтримки малозабезпечених сімей. На обслуговування державного боргу спрямовано 247,6 млрд грн (у грудні – 22,6 млрд грн) або 8,2% від загального обсягу. Місцевим бюджетам (трансферти) було перераховано 148,6 млрд грн (у грудні – 13 млрд грн) або 4,9% від загального обсягу.

Шляхом випуску ОВДП протягом 2023 року було залучено 552,6 млрд грн в еквіваленті, у тому числі 388,5 млрд грн, 3,7 млрд дол. США, 735,8 млн євро. Водночас обсяг погашень ОВДП протягом 2023 року склав 369,8 млрд грн в еквіваленті, в тому числі 225,1 млрд гривень, 3,3 млрд доларів та 582,2 млн євро. Таким чином, за підсумками 2023 року чисте залучення коштів склало: 163,4 млрд грн, 370,4 млн доларів та 153,6 млн євро. Рівень рефінансування (rollover) внутрішнього боргу склав 150%. При цьому 172,6%- для ОВДП у гривні, 111,2%- для ОВДП у доларах США та 126,4%- для ОВДП у євро.

Загалом у структурі тримачів ОВДП найбільшу частку продовжує тримати НБУ (43,5%) та банківський сектор (41,5%). Далі йдуть – юридичні особи (8,8%), фізичні особи (3,4%), нерезиденти (2,7%) та територіальні громади (0,1%).

Валютний ринок

Міжнародні резерви України станом на 1 січня 2024 року, за попередніми даними, становили 40,5 млрд дол. США. У грудні 2023 року вони зросли на 4,4% порівняно з листопадом завдяки валютним надходженням від міжнародних партнерів, що перевищили чистий продаж валюти Національним банком та боргові виплати країни в іноземній валюті.

Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,4 місяця майбутнього імпорту.

Читайте також: В Україні зафіксовано підвищений попит на іноземну валюту

Чистий продаж валюти Національним банком, відповідно до балансових даних, в грудні становив 3,6 млрд дол. США, збільшившись у 1,4 раза порівняно з листопадом. Зростання інтервенцій НБУ з продажу валюти минулого місяця пов'язане насамперед із сезонним чинником, зокрема через активізацію бюджетних видатків наприкінці року. З перші два тижні з початку 2024 року обсяг продажу іноземної валюти Національним банком становив майже 1,5 млрд доларів США.

Фінансовий сектор

У грудні гривневе кредитування сектору нефінансових корпорацій залишалося на рівні минулого місяця (+0,1%), тоді як кредити корпораціям в іноземній валюті скоротилися на 1,9% (у доларовому еквіваленті). Гривневі кредити домашнім господарствам скоротилися за місяць на 2,0%. Водночас забезпеченість банків гривневими депозитами продовжувала зростати: залишки коштів на рахунках корпорацій в національній валюті збільшилися за місяць на 12,2%, на рахунках домашніх господарств – на 4,5%.

На умовах державної програми "Доступні кредити 5-7-9%" за перший тиждень 2024 року підприємці отримали 465 пільгових кредитів на 2,2 млрд грн. За час дії воєнного стану в Україні укладено 44 607 таких кредитних договорів на загальну суму 179,4 млрд грн (серед них з банками державного сектору – 33 394 на 91,6 млрд грн), зокрема 12,62 млрд грн – на інвестиційні цілі; 8,81 млрд грн – як антикризові кредити; 3,73 млрд грн – як рефінансування попередньо отриманих кредитів; 36,42 млрд грн – кредити для сільськогосподарських товаровиробників; 58,23 млрд грн – на антивоєнні цілі.

Спеціально для Еспресо.

Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.