Пропагандистські маніпуляції геополітичними темами у Східній Європі

Цей звіт є складовою поточного моніторингу й аналізу за проєктом EU Disinformation Situation Centre, у рамках якого «Детектор медіа» та LetsData аналізують інформаційні впливи Росії на держави Східної Європи. Завдяки зіставленню інфопросторів держав — сусідок України дослідження дозволяє встановити закономірності підходів Росії до поширення дезінформації в регіоні та створити механізми постійного моніторингу й оцінки ефективності протидії російським дезінформаційним кампаніям. Усі твердження в публікації базуються на аналізі 422,5 публікацій і відео в соціальних мережах Польщі, Словаччини, Чехії, Румунії, Молдови, Болгарії та Угорщини, створених у жовтні 2023 року. Ми збирали дані з відкритих і публічних сторінок, груп і каналів у телеграмі, ютубі, твітері та фейсбуку. Аналізовані держави: Угорщина, Україна, Словаччина, Польща, Чехія, Румунія, Болгарія та Молдова, які користуються чотирма платформами соціальних мереж.

Над текстом працювали LetsData і команда Центру досліджень «Детектора медіа»

У пропонованому дослідженні ми сфокусувалися на геополітичних подіях і міжнародних конфліктах. Серед них: війна між Ізраїлем та ХАМАСом, війна Росії проти України, Нагірно-Карабаський конфлікт, війна в Сирії, територіальні суперечки в Південнокитайському морі, війна в Ефіопії, Судані та Сомалі, конфлікт між Гаяною та Венесуелою тощо.

Ізраїльсько-палестинська війна та війна Росії проти України стали центральними темами дискусій у жовтні. Війна в Україні була темою приблизно 50 % обговорень у телеграмі і твітері, 70 % — на ютубі і 35 % — у фейсбуку.

Африканські країни майже не потрапляли у фокус обговорення в межах восьми проаналізованих країн. Найменше згадок було про війни в Ефіопії, Сомалі та конфлікт у Буркіна-Фасо. Окрім висвітлення фактичних новин, актори зосереджуються на європейських країнах, обговорюючи економічні питання. Серед них головне місце займали зв’язки та спільні проєкти з Росією та членами БРІКС — об’єднанням Бразилії, Росії, Індії, Китаю і Південної Африки.

Структура публікацій і характеристика соцмереж

Фейсбук. У Болгарії, Угорщині, Словаччині та Чехії дискусії про війну проти України та ізраїльсько-палестинський конфлікт затіняють новини про національні політичні події. В інформаційному просторі Угорщини домінують теми, пов’язані з угорським урядом та ізраїльсько-палестинською війною, війна проти України також є однією з головних тем. Користувачі соціальних мереж із Молдови приділили найбільше уваги своїм відносинам із Росією в контексті війни Росії проти України. Цю тему обговорювали більше, ніж парламентські вибори, які відбулися на початку листопада, та інтеграцію Молдови до ЄС.

У Польщі основна увага користувачів соціальних мереж була зосереджена на парламентських виборах із меншим фокусуванням на подіях за межами Польщі. Тоді як у Румунії увага до ізраїльсько-палестинської війни затьмарила внутрішньополітичні питання. В інформаційному просторі України домінували повідомлення, пов’язані з війною Росії проти України.

Твітер. У Болгарії користувачі твітера найчастіше обговорювали Віктора Орбана та ізраїльсько-палестинську війну. Користувачі з Чехії обговорювали власний уряд і події в Ізраїлі та Палестині. В Угорщині дискусії переважно вели про внутрішню політику й уряд. Користувачі твітера з Молдови балансували між темами війни з ХАМАСом, вступом до ЄС і безпекою України. Польські дописувачі обговорювали внутрішньополітичні питання й вибори. А користувачі з Румунії фокусувалися на ізраїльсько-палестинській війні та менше за сусідів обговорювали події в Україні.

Телеграм. У Болгарії та Чехії найбільш популярною темою є ізраїльсько-палестинська війна, яка значно випереджає новини з фронту в Україні. В Угорщині ізраїльсько-палестинська війна залишається головною темою, проте спостерігається й значна увага до внутрішніх питань, зокрема новин про Росію та роботу уряду, а вже далі йдуть обговорення ситуації на українському фронті та новини, пов’язані з вакцинами. Інформаційний простір Молдови передусім зосереджений на власних виборах, зі значним відривом від інших тем, таких як молдовани в Ізраїлі та Мая Санду. Війна проти України користується тут меншою увагою порівняно з місцевими проблемами.

Реакція користувачів соцмереж на ізраїльсько-палестинську війну

Головною подією, яку обговорювали користувачі соціальних мереж у жовтні, стала атака палестинського угруповання ХАМАС на Ізраїль. Тоді, 7 жовтня 2023 року, загинули 1139 осіб. У відповідь Ізраїль розпочав бойові дії в Палестині. Кремль відмовився засудити атаки ХАМАС на Ізраїль. Це рішення, а також штурм аеропорту Махачкали в Дагестані розлюченим натовпом у пошуках євреїв було сприйнято Ізраїлем як іще одне свідчення поглиблення дипломатичного розриву, який розпочався зі вторгненням Росії в Україну 24 лютого.

Протягом жовтня було три основні піки обговорень подій в Ізраїлі. Для проросійських користувачів вони ознаменували активізацію поширення антиізраїльських повідомлень.

1.   Масові вбивства та відповідь Ізраїлю (7 жовтня)

Протягом першого тижня після 7 жовтня найбільш агресивно налаштовані проросійські актори не мали єдиної стратегії. Лише приблизно через тиждень почав формуватися спільний наратив, спрямований переважно проти Ізраїлю. У Болгарії, наприклад, Kopeikata (19 тис. підписників — Болгарія) у фейсбуку 8 жовтня критикує Ізраїль, пишучи: «Всі, хто виступає проти палестинського народу, є нацистами!».

Проте частина проросійських дописувачів (DoRzeczy в Польщі, Smutný muž в Чехії, Moldova Chişinău в Молдові, Demokratikushang і Bekezdesek в Угорщині) часто дуже націоналістично налаштованих, узяли на озброєння антиарабський і антимусульманський наратив і висловлювали підтримку Ізраїлю. Вони також поширювали фейк, що Україна продає зброю ХАМАСу.

Проросійські користувачі соціальних мереж з Угорщини не поспішали засуджувати Ізраїль. Спочатку вони, як правило, звинувачували ХАМАС у рамках своєї давнішої антиісламської позиції. Наприклад, Demokratikus Mémek (82 підписники, Угорщина) пише: «Я не підтримую жодну сторону. У європейських іммігрантських країнах, здається, можливості обмежені: або виникає громадянський конфлікт, або відбувається підйом ісламу. Важко уявити собі інші альтернативи!!!»

Близько 10–12 жовтня серед проросійських користувачів соцмереж кристалізувалося повідомлення про потребу боротися проти Ізраїлю. Мовляв, це — «боротьба за палестинську справу, Глобальний Південь і [проти] лицемірства США, Великої Британії та країн ЄС, які заохочують різанину в Секторі Газа».

Наприклад, Sputnik MD (26 тис. підписників, Молдова) пише, що «ізраїльтяни думають, що в Палестині живуть нелюди». Словацький акаунт libormacuha (19 тис. підписників, Словаччина) також розповідав про підтримку України та Ізраїлю з боку США, Великої Британії та країн ЄС.

Тоді ж проросійські користувачі соціальних мереж із Польщі й Угорщини, які кілька днів перед тим переважно були відносно нейтральними, змінили тематику повідомлень. І стали звинувачувати Ізраїль, який користується підтримкою США і країн ЄС.

2.     Вибух у лікарні «Аль-Ахлі» (17 жовтня)

Цілком антиізраїльською тональність повідомлень проросійських користувачів соціальних мереж стала 17 жовтня, після удару по лікарні в Газі. За даними Associated Press, лікарню, найімовірніше, атакували з території Палестини. Проросійські користувачі, включно з до того помірно прихильними до Ізраїлю дописувачами з Угорщини та Польщі, після атаки на лікарню зайняли однозначно антиізраїльську позицію.

Наприклад, PolacyvsKabbalah (834 підписники, Польща), який до 17 жовтня не надто критикував Ізраїль, стверджує, що чверть «ядерної бомби була скинута на Газу Ізраїлем» або що, за словами ruchpolakow (534 підписники, Польща), Ізраїль скинув на Газу більше бомб за один тиждень, ніж США на Афганістан за один рік.

Проросійські актори, такі як чеський акаунт Ojuunsuren Olga Prekopova (231 підписник, Чехія), використовують війну в Газі для просування тез, що США і ЄС здійснюють геноцид, є лицемірними та колоніальними утвореннями. Ці актори також стверджують, що «тільки Росія і Володимир Путін можуть запропонувати розв’язання ізраїльсько-палестинського питання».

3.     Початок наземної операції Ізраїлю (27 жовтня)

Після початку наземної операції в Газі 27 жовтня серед проросійських користувачів соціальних мереж збереглись антиізраїльські тези, до яких додалися геополітичні узагальнення.

Наприклад, Sputnik MD (26 тис. підписників, Молдова) пише: «Хаос у Газі. ООН побоюється, що існує ризик анархії після того, як тисячі жителів Сектора Газа захопили склади й розподільчі центри Агентства ООН у справах палестинських біженців (UNRWA), щоб отримати доступ до борошна і товарів».

Тоді як словацький акаунт libormacuha (19 тис. підписників, Словаччина) передає думку Олександра Дугіна, який сказав, що через війну в Газі Америка втратила «контроль над ісламським світом повністю і безповоротно», і додав, що «тепер глобалістам доводиться воювати одночасно з Росією, Китаєм і світовим ісламом».

Варто зазначити, що у восьми країнах, згаданих у звіті, більшість проросійських акторів у жовтні просували націоналістичні й антиімміграційні погляди. Антиімміграційна риторика насамперед стосується Угорщини та Польщі. Наприклад, InfoDefMagyarok (1,8 тис. підписників, Угорщина) у телеграмі висловив занепокоєння з приводу того, що мусульманське населення Європи святкує події 7 жовтня.

Ті самі новини кілька разів поширюють польські акаунти, такі як newfactory_pl (7 тис. підписників, Польща), які також повідомляють про те, що поточна міграційна політика може спричинити хвилю палестинських біженців до Європи, як повідомляє oliverjanich (111 тис. підписників, Польща) в телеграмі.

Війна Росії проти України

Війна Росії в Україні залишається однією з улюблених тем для обговорення з боку зловмисних і проросійських акторів. Вони продовжують дискредитувати Україну та її союзників. Нижче — приклади тез, які стосувалися теми бойових дій в Україні в аналізований період:

1. «Провал українського контрнаступу». Чеський акаунт Jan Cizek (1,8 тис. підписників) у фейсбуку підтримує ідею, що те, що Україна відвоювала під час літнього контрнаступу, Росія захопила в інших місцях. Sputnik MD (26 тис. підписників, Молдова) в телеграмі також стверджує, що Україна не зможе просунутися далі й прорвати російський фронт, тому що українським солдатам бракує підготовки.
2. «Україна передала зброю ХАМАСу». InfoDefMagyarok (1,8 тис. підписників, Угорщина) припускає, що Україна постачала зброю ХАМАСу. Ukr_leaks_pl (5,5 тис. підписників, Польща) стверджує, що ХАМАС «дякує Україні за зброю, яку вона їм надіслала».
3. «США, Велика Британія та країни ЄС збираються припинити допомогу Україні». Словацький користувач телеграма Slovensko_slovakom (13 тис. підписників) на початку жовтня написав, що Польща збирається припинити фінансування допомоги українським біженцям. Orosz Hirek (108 тис. підписників, Угорщина) переказав допис Маккарті про те, що «захист кордонів США важливіший, ніж підтримка України».
4. «Звинувачення в корупції в Україні». Zbrodnie_kryminal_afery (13 тис. підписників, Словаччина) стверджує, що «Україна — корумпована країна на всіх рівнях суспільства». DruschbaFM_Bulgaria (1,2 тис. підписників, Болгарія) поширив твіт республіканця, який сказав: «Сполучені Штати повинні допомагати своїм громадянам, а не надсилати гроші корумпованому уряду України».

Підсумовуючи, проросійські автори публікацій у соціальних мережах у жовтні продемонстрували вміння доносити вигідні Росії тези з урахуванням особливостей інфополів кожної з аналізованих держав. Разом із тим їхні повідомлення спиралися на заздалегідь напрацьований набір тем. Серед них домінували тези про демократичні держави й США як ворогів Росії, плекання неприязні до тих, кого підтримує США.

Ключові висновки

Розмаїтість проросійських поглядів у сегментах соцмереж держав Східної Європи засвідчує гнучкий підхід росіян до інформаційної війни. Для маніпулювання громадською думкою росіяни використовують місцеві особливості. Протягом жовтня 2023 року ключові напрямки антиукраїнських повідомлень стосувалися таких тем:

• побудова біполярного світу. Використання воєн, конфліктів та напруженості для посилення образу «Ми проти них». У кожній геополітичній події проросійські зловмисні актори обирають сторону, яка не підтримується демократичними країнами, щоби сформувати уявлення про те, що є дві «команди» і кожен конфлікт є полем їхньої битви. Акцент робиться на наративах, які дестабілізують довіру до демократичних інститутів і просувають світогляд, що відповідає російським геополітичним інтересам;
• пропаганда антидемократичних настроїв. Значна частина контенту присвячена зображенню дій США, ЄС та інших демократичних гравців на Близькому Сході та в Східній Європі як лицемірних або імперіалістичних. Цей наратив працює на ширшу мету — послабити довіру до західних інституцій та альянсів;
• використання міжнародних конфліктів у пропаганді. Ізраїльсько-палестинська війна та війна Росії проти України використовуються для внесення розколу у громадську думку, створення наративів, що розділяють суспільство, і використання наявної геополітичної напруги. Інші війни та конфлікти також присутні в інформаційному просторі, однак вони або використовуються для проведення паралелей з ізраїльсько-палестинською війною та війною Росії проти України, або ж обговорюються в контексті «головних» конфліктів;
• координація та адаптивність наративів. Існували ознаки скоординованого наративу, що поширювався навколо нової військової фази ізраїльсько-палестинської війни. Спочатку спостерігалася плутанина і відсутність єдиного чіткого повідомлення. Однак після 17 жовтня відбулася уніфікація антиізраїльської риторики, що свідчить про скоординований і стратегічний підхід до поширення контенту;
• використання націоналістичної та ісламофобської риторики. У таких країнах як Угорщина і Польща проросійські актори спочатку використовували націоналістичну й антиіммігрантську риторику, щоб забезпечити собі підтримку. Однак згодом відбувся помітний перехід до більш антиізраїльських, а в деяких випадках і антисемітських наративів, особливо після значних подій, таких як обстріл лікарні в Газі;
• підрив репутації України. Наскрізною темою наративів є зображення України як корумпованої, недієздатної країни та «маріонетки західних держав», щоби послабити міжнародний авторитет України та її відносини із союзниками.

Колаж на головній: «Детектор медіа»