Росіянин "в законі": підсанкціонний російський бізнесмен Міхаіл Воєводін виграє в українських судах

Поки російські війська продовжують нещадно обстрілювати українські міста та села, російські олігархи без жодного пострілу "окуповують" українські суди. Одним з найбільш активних є Міхаіл Воєводін. Цей загадковий персонаж за все життя не дав жодного інтерв’ю, а його фото вперше опублікували правоохоронці кілька років тому. Проте це не завадило йому отримати громадянство кількох поважних країн та стати власником великого бізнесу в нашій країні з перлиною у вигляді одного з найдорожчих готелів Києва.

Черговий тест на міцність української судової системи відбудеться 27 лютого 2024 року. На цей день Верховний суд України запланував розгляд позову Міхаіла Воєводіна до Президента України Володимира Зеленського з вимогою визнання протиправним та скасування Указу від 19 жовтня 2022 № 727/2022 в частині введення санкцій проти позивача. "Позовні вимоги обґрунтовані тим, що застосування санкцій необґрунтоване, адже щодо позивача немає ніяких офіційних відомостей про вчинення ним дій, які в розумінні статті 3 Закону України "Про санкції" дають підстави для застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" — вказано в матеріалах справи ВСУ.

Санкції, які так хоче зняти Міхаіл Воєводін, введені рішенням Ради національної безпеки і оборони України. А РНБО, затверджуючи перелік фізичних осіб, до яких було вирішено застосувати санкції, послалась на СБУ, яка внесла відповідні пропозиції. Загалом у вказаному переліку було 256 прізвищ, в основному найбагаших бізнесменів Росії та членів їх сімей. Від представників найближчого оточення путіна (брати Аркадій та Борис Ротенберги, Юрій Ковальчук, Геннадій Тимченко), до начебто нейтральних, проте добре інтегрованих у путінський режим "хороших руських" олігархів на кшалт Романа Абрамовича та Міхаіла Прохорова.

У тому переліку Воєводін зайняв 246 місце. Рівно за ним розмістився власник російського футбольного клубу ЦСКА Євгеній Гінер. Незадовго до цього, 7 вересня 2022 року, у подібній санкційний список був включений депутат госдуми рф Олександр Бабаков. "Цей чиновник шкодить суверенітету України, сприяє військовій агресії росії та голосував за "прийняття до складу рф" Херсонської та Запорізької областей. Крім того, за даними СБУ, він разом з іншими особами є кінцевим бенефіціаром однієї з енергетичних компаній, яка працює в Україні" — так в листопаді 2022 р. описала діяльність Бабакова Служба безпеки України, яка охарактеризувала його як "поплічника путіна" та оголосила в розшук. Згодом така ж доля спіткала і Гінера, якого оголосило в розшук в минулому році вже Державне бюро розслідувань.

"Іншими особами", яких мали на увазі в СБУ, були саме Воєводін та Гінер, а "енергетична компанія, яка працює в Україні" називається VS Energy. Це структура, яка контролює групу енергопостачальних компаній в Україні: "Кіровоградобленерго", "Рівнеобленерго", "Херсонобленерго", "Чернівціобленерго", "Житомиробленерго" та "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (остання перебуває на окупованій Росією території з 2014 року), а також має міноритарні долі в підконтрольних Кабміну компаніях "Хмельницькобленерго" та "Миколаївобленерго"

Керуючою компанією VS Energy є зареєстроване в Києві ТОВ "ВС Енерджі Інтернейшнл Україна", сайт якого після початку широкомасштабної агресії став чи не найпатріотичнішим серед усіх учасників енергоринку. "Слава Україні! Слава воїнам! Русский военный корабль иди на.." — такий банер зараз висить на головній сторінці компанії. В переліку новин можна знайти заяви про те, що офіційні власники VS Energy (громадяни Латвії Віліс Дамбінс, Валтс Вігантс та Артурс Альбергс, а також громадяни Німеччини Олег Сізерман та Марина Ярославська, проти яких були введені санкції у травні минулого року), начебто не мають відношення до Воєводіна, Гінера та Бабакова. Останніх журналісти та правоохоронці неодноразово називали фактичними бенефіціарами VS Energy, які після анексії Криму сховалися за номіналами. Доречі, одна з них — Марина Ярославська (володіє 20% VS Energy) — донедавна була дружиною Гінера і має дочку від нього (Юлія Гінер 1997 року народження).

В групі VS Energy Міхаіл Воєводін, якого подекуди називають Міша Лужнецький, є безумовним лідером. Так казав ще у 2006 році екс-партнер Міші Лужнецького Максим Курочкін (в 2007-му він загинув в Києві від пострілу снайпера). Як сталося, що лідером групи з мільярдними активами є людина, яку мало хто бачив? "Так званий "вор у законі" Воєводін М. є членом організованого злочинного угрупування, задіяного у вимаганні та відмиванні грошей в Росії та за її межами. Суб’єкт має близькі кримінальні зв’язки з "вором у законі" Олегом Медведєвим на прізвисько "Шишкан" — таку інформацію оприлюднив Інтерпол у "зеленому сповіщенні" у травні 2019 року. В цій же довідці було вказано і прізвисько авторитета — "Миша Лужнецький".

Роком раніше, у серпні 2018, російське інформагентство "Росбалт" повідомило про проведення у Москві "сходки ватажків кримінального світу, на якій визначали власника всесвітнього "общака" російської мафії". Новину з високою долею вірогідності можна вважати правдивою, оскільки вона більше 6 років залишається на сайті "Росбалту" і не була визнана наклепом. "За інформацією агентства, захід організував "законник" Міхаіл Воєводін (Міхаіл Лужнецький), він відбувся в одному з підконтрольних йому елітних ресторанів на території Лужників. У сходці взяли участь такі мафіозі: Василь Христофоров (Вася Воскрес), Дмитро Чантурія (Мирон), Олег Шишканов (Шишкан), Міхаіл Воєводін (Міхаіл Лужнецкий), Олексій Петров (Петрик), Сергій Аксьонов (Аксен), Бадрі Когуашвілі (Бадрі Кутаїський), Кахабер Парпалія (Каха), Елгуджа Туркадзе (Гуджа Кутаїський), Мераб Гогія (Мелія)… Офіційно новим "босом усіх босів" мафії став Шишкан", — вказав тоді "Росбалт".

Українська влада на цю статтю не відреагувала, а от інформація Інтерполу одразу мала наслідки. З 16 по 23 серпня 2019 р. Державна міграційна служба України тричі заборонила в’їзд в Україну Воєводіну: як громадянину Росії, Словенської республіки та Ізраїлю. Це рішення базувалось як раз на даних з вказаного "зеленого сповіщення" Інтерполу. Окрім цього, діяльність Воєводіна стали розслідувати СБУ та Національна поліція в рамках "оперативно-розшукової та контррозвідувальної діяльності".

Але тоді ж на захист росіянина раптом встали українські судді. 28 жовтня 2020 року Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов Воєводіна та зобов’язав відмінити рішення про заборону його в’їзду в Україну, а також розслідувати його діяльність — в тому числі через те, що Офіс Генерального прокурора чомусь вирішив, що Воєводін "не становить небезпеки на території України". В 2021 році ці рішення підтвердила апеляційна інстанція, і Воєводін перестав бути "нев’їздним".

Після широкомасштабного вторгнення наші спецслужби знову згадали про Воєводіна. В серпні 2022 р. заступник голови СБУ Сергій Андрущенко затвердив постанову про заборону в`їзду в Україну Воєводіну. І знову на три року. На цей раз мотивом заборони була вказана "наявність отриманої СБУ у встановленому законодавством порядку інформації щодо причетності позивача до терористичної діяльності".

За даними "Телеграфу", справою Воєводіна займався департамент захисту національної державності СБУ. У підготовленій ним довідці було вказано, що Воєводін "належить до лідерів Євразійської/Східноєвропейської організованої злочинності, перебуває під впливом спецслужб російської федерації та має неформальний статус "вор (злодій) в законі". Доказами його терористичної діяльності після "огляду відкритих джерел інформації" було названо те, що він "через низку пов`язаних юридичних осіб сприяє збройній агресії РФ проти України та окупації/анексії території, шляхом постачання/надання, зберігання зброї, боєприпасів, вибухових речовин, військової чи спеціальної техніки, інших засобів і знарядь здійснення збройної агресії РФ проти України, забезпечення ремонту таких засобів і знарядь та шляхом участі в фінансуванні та матеріально-технічному забезпеченні діяльності держави-агресора, пов`язаної зі збройною агресією РФ проти України чи окупацією/анексією її території". Доказом цього в СБУ назвали перебування Воєводіна у складі співвласників ООО "ИК "Технопромэкспорт" — компанії, пов’язаної з російською державною корпорацією "Ростех", дочірні підприємства якої безпосередньо здійснюють розробку, виробництво і постачання військової техніки, зброї та боєприпасів для потреб збройних сил РФ.

Нажаль, саме це стало проколом департаменту захисту національної державності СБУ, оскільки він повторив помилку, яку колись зробили до нього українські журналісти. А саме — переплутав Мішу Лужнецького з екс-гендиректором російського заводу "ВСМПО-Ависма" Міхаілм Воєводіним, який кілька років тому входив до складу ради директорів ООО "ИК "Технопромэкспорт" разом з менеджментом "Ростеху". "Ростехівський" Воєводін молодший за Мішу Лужнецького та є Вікторовичем, тоді як його авторитетний тезка — Васильович. Але це чомусь не збентежило СБУ. Київський окружний адміністративний суд в серпні цього року встав на сторону української спецслужби, вказавши, що вважає повноваження СБУ щодо оцінки загрози діями позивача національній безпеці України такими, що не повинні переоцінюватися судовими органами. Але Шостий апеляційний адміністративний суд в листопаді встав на бік Воєводіна, вирішивши, що у СБУ немає доказів його терористичної діяльності. "Суд звертає увагу, що підставою для прийняття оскаржуваної постанови від 04.08.2022 слугувало саме встановлення інформації щодо причетності позивача до терористичної діяльності. Тобто, інформація та документальні обґрунтування стосовно того, що позивач підпадає під ознаки особи у статусі "злодія (вора) в законі" та можливо є учасником організованої злочинної діяльності — не була покладена в основу оскаржуваного рішення" — окремо вказали у апеляційній інстанції.

Окрім "санкційного" суду, у Воєводіна попереду в Україні є ще один дуже важливий процес, який він напевно буде намагатися якщо не виграти, то хоча б максимально затягнути. Мова йде про позов, поданий Мін’юстом України до Вищого Антикорупційного Суду, з вимогою стягнення активів VS Energy у дохід держави. Ще в червні минулого року суд наклав арешт на ці активи: акції обленерго, готелів на чолі з київським п’ятизірковим "Прем’єр палац", Криворізького залізорудного комбінату (половину його акцій Воєводін купив у Ігора Коломойського), Запорізького електрометалургійного заводу "Дніпроспецсталь", торгового центру "Метроград" та інших компаній. Але рішення про конфіскацію в цей справі, в якій Воєводін, Гінер та Бабаков є відповідачами, досі не прийняте, і шанси на те, що це станеться в найближчий час, дуже невисокі.