У Києві презентували фотопроєкт «Біль» про героїзм та стійкість прикордонників

Презентація відбулась в Укрінформі.

Фотопроєкт «Біль» розповідає про прикордонників Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ», які, попри втрату близьких, власні переживання, перебування в оточенні та полоні, не зламалися. На світлинах представлено історії 9 учасників.

«Біль - це про життя сьогодні. Я впевнений, що кожна сім'я, кожен українець відчув, що таке повномасштабне вторгнення, відчув ту біль, перебуваючи в полоні, втрачаючи близьку людину, товариша по службі, перебуваючи тривалий час у розлуці з родиною, і не зупинився, а далі проходить службу або працює над нашою загальною перемогою», - сказав полковник, начальник Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» Богдан Гуменюк.

Він зазначив, що мета проєкту - привернути увагу до того, що кожен відчуває біль, кожен повинен ділитися своєю історією і кожен є герой.

«Прикордонники є незламні. Ми з честю виконуємо свої обов'язки. Ми перші зустрічаємо ворога і будемо до останньої краплі крові, останнього військовослужбовця боронити наші кордони», - наголосив Гуменюк.

Фотограф проєкту Оксана Шевченко зауважила, що їй цією роботою хотілось показати цих героїчних людей. Вона підкреслила, що фото допоможуть людям і країні знати своїх Героїв в обличчя.

«Я служу у Державній прикордонній службі України з 2012 року. Під час повномасштабного наступу ворога я разом з побратимами обороняв Маріуполь. Коли ми тримали позиції, була дуже велика кількість ворожої сили. З нас було недостатньо боєприпасів. На позиції залишився я один. У мене залишилась лише одна граната. Я не хотів здаватися в полон. Вирішив підірватися і забрати ворога з собою. Коли він підійшов впритул, я кинув йому під ноги гранату. Ворог був знищений, я залишився живий», - розповів учасник проєкту Денис Нестеренко.

Презентація фотопроєкту "Біль" / Фото: Руслан Канюка, Укрінформ

«Я народилась у Латвії. Разом зі своїм чоловіком прикордонником приїхала в Україну. Згодом я також доєдналися до прикордонного відомства. Під час повномасштабного вторгнення я знаходилась в Маріуполі на посаді відповідальний виконавець відділу управління службою. Було поставлено завдання про швидке збирання всіх документів, які б могли потрапити у руки ворогу. Майже місяць ми були в оточенні, під вогнем. Щоб зберегти життя військовослужбовців-жінок ми залишили Маріуполь. Добирались важко. Ми проїхали більше 20 блокпостів ворога. Моя мрія - дочекатися наших хлопців з полону і повернутися додому під прапором України», - сказала учасниця проєкту «Біль» Олена Горпинченко.

«Я начальник відділу прикордонної служби «Гостомель». Напередодні повномасштабного вторгнення, 23 лютого, ми здійснювали оформлення літаків у звичному режимі. 24 лютого ми діяли у складі Сил оборони. Одне з основних завдань було перекриття злітної смуги та недопущення висадки російського десанту. Сили ворога переважали. В ході бойових дій 10 військовослужбовців, у тому числі і я, потрапили у полон. З полону мене поміняли 1 квітня. Я розумію, що зараз відбувається з нашими полоненими. Хочеться, щоб вони якнайшвидше були повернені та територію України. Хочеться, щоб жертва, яка була принесена Україною, не була марною і скоріше настала перемога», - наголосив учасник проєкту Ігор Радковський.

Як повідомляв Укрінформ, у Києві презентували фотопроєктДержавної прикордонної служби України «Прикордонники і прикордонниці: сім’я і війна».