"ВООЗ хоче викликати голод у всьому світі", – росіяни розганяють новий фейк

У мережі поширюють інформацію, нібито голова ВООЗ хоче посилити голод, звільнивши фермерів від виготовлення їжі. Так, в організації начебто заявили, що фермери щорічно вбивають 8 мільйонів людей.

Вина фермерів у тому, що вони провокують кліматичні зміни виробництвом харчових продуктів. При цьому ж, за даними організації, більш ніж 200 мільйонів людей на планеті голодують, а 20 тисяч із них помирає кожного дня.

Скриншот допису

Яка була заява ВООЗ

Генеральний директор ВООЗ доктор Тедрос Адханом Гебреєсус дійсно у своєму відеозверненні на Конференції ООН зі зміни клімату 21 грудня 2023 року заявив, що понад 30% викидів парникових газів припадає на продовольчу сферу, що збільшує ризики виникнення низки хвороб.

Так, за даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), це охоплює викиди, пов’язані з переробленням харчових продуктів та транспортуванням, тваринництвом, споживанням харчових продуктів та відходами домогосподарств, енергією, що використовується в сільському господарстві, користуванням землею та вирощуванням сільськогосподарських культур.

Однак він не звинувачував фермерів у цьому, тим паче у вбивстві 8 мільйонів людей. Насправді голова ВООЗ відмітив, що "Якби харчові галузі [країн] надавали можливість усім підтримувати здорову дієту, ми могли б врятувати 8 мільйонів життів щороку". Основною думкою його виступу було те, що харчова галузь має трансформуватись шляхом переходу до здорових, різноманітних та більш рослинних дієт.

Проблема голоду

Це не означає, що фермерам заборонять виготовляти продукцію. Навпаки, агропромисловість продовжує отримувати підтримку від ООН. Питання голоду справді загострюється, особливо в африканських країнах. За даними ООН, у 2023 році з голодом стикалося в середньому 787 мільйонів людей. Це майже на 200 мільйонів людей більше, ніж у 2019 році до пандемії COVID-19. Причинами називають війни, що тривають, кліматичну кризу та зростання цін на насіння та добрива.

Посилення проблем недоїдання у світі теж є наслідком змін клімату. 3,6 мільярда людей уже живуть у регіонах, які дуже вразливі до кліматичних змін. Очікується, що між 2030 і 2050 роками зміна клімату спричинить приблизно 250 000 додаткових смертей на рік лише від недоїдання, малярії, діареї та теплового стресу. Прямий збиток, завданий здоров’ю у всьому світі (за винятком витрат у секторах, що визначають здоров’я, таких як сільське господарство, водопостачання та санітарія) оцінюється у 2 – 4 мільярд доларів на рік до 2030 року.

Тож в ООН діють програми підтримки фермерських господарств. Наприклад, ініціатива зі страхування погодних ризиків для фермерів R4 Rural Resilience Initiative. Станом на 2022 рік R4 приніс користь 400 000 вразливих домогосподарств у Бангладеш, Буркіна-Фасо, Кубі, Демократичній Республіці, Гаїті, Конго, Сальвадорі, Ефіопії, Гватемалі, Кенії, Мадагаскарі, Малаві, Мозамбіку, Нікарагуа, Сенегалі, Замбії та Зімбабве.

Коли врожай втрачено через погодні умови чи катаклізми, збитки компенсує програма, що дозволяє домогосподарствам зберегти фермерські угіддя та пришвидшити відновлення, а також інвестувати в насіння, добрива та нові технології.

ООН надає підтримку й українським фермерам, наприклад, надає зерно для проведення посівної на постраждалих від війни територіях, допомагає з розмінуванням фермерських земель, надає модульні зерносховища.

Яке має бути харчування

Що стосується рослинних дієт, ВООЗ та Міністерство охорони здоров’я України включають м’ясо до системи збалансованого харчування. Питання трансформації харчових систем більше стосується переробленої продукції масової харчової промисловості, надмірне споживання якої веде до накопичення насичених та трансжирних кислот в організмі. Так, рекомендовано вживати:

• не більше 10% – насичені жирні кислоти (жирне м’ясо, молочні продукти, тверді жири й олії на кшталт масла, сала, пальмової та кокосової олій)
• не більше 1% – трансжири як із промислово вироблених продуктів, так і з продуктів з жуйних тварин (запечені й смажені продукти, снеки, м’ясні та молочні продукти від жуйних тварин (корови, вівці, олені, кози тощо)).

Насичені та трансжирні кислоти в раціоні можна замінити іншими поживними речовинами: поліненасиченими жирними кислотами (риба, рослинні олії), мононенасиченими жирними кислотами з рослинних джерел (рослинні олії, горіхи) або вуглеводами з харчових продуктів, що містять природні харчові волокна (цільні зерна, овочі, фрукти та бобові).

Авторка: Аліна Тропиніна