Без нових вагонів пасажири ще довго почуватимуться «валізами» в міжнародних потягах

Не лише сьогодні, а й найближчими роками їхати потягом за кордон буде дорого й часто некомфортно. Проте хорошої альтернативи наразі немає — літаки не літають, а подорожі автомобілем чи автобусом просто виснажливі. Серед півтори сотні вагонів, на які планується оголосити тендер із термінами постачання в горизонті двох років, логічно мали б бути хоч декілька міжнародних спальних вагонів типу RIC. Але навіть цього не буде ні від національного виробника, ні від німецької компанії Siemens Mobility.

Купе на трьох: усі сидять або усі лежать

Вагони RIC (Regolamento Internazionale Carrozze — італ.) для міжнародних пасажирських перевезень експортувалися з колишньої НДР.

Особливістю таких вагонів було те, що вони могли експлуатуватися не тільки на всій мережі залізниць колії 1520 мм, а й мали технічну можливість заходити (із заміною колісних пар) на колію 1435 мм на залізничних маршрутах Європи.

Саме такого типу вагони зразка 1982 року переважно й досі використовує «Укрзалізниця» на двох ключових рейсах за кордон: Київ—Варшава та Київ—Відень. Сказати, що це динозаври минулого століття, — все одно що нічого не казати.

Проблеми старих моделей формату RIC:

— у дуже тісному купе — три спальні місця, розташовані одне над одним;

— відстань між спальними полицями така, що пасажири можуть або одночасно лежати на полицях (не піднімаючись), або всі разом сидіти на нижній полиці, коли середня складена;

— для того, щоб видертися на другу або третю полицю, купе комплектується звичайною алюмінієвою драбиною;

— в купе під столиком знаходиться нікому не потрібний рукомийник;

— місця для валіз і верхнього одягу обмаль;

— двері в купе не розсувні, тож при відкриванні можуть вдарити людину, яка проходить коридором;

— вхід до одного з двох санвузлів звужений, протиснутися в нього може лише достатньо худорлявий пасажир. Інший санвузол нормальний, але його «начинка» відповідає санітарним нормам 50-річної давнини;

— прохід у коридорі також дуже звужений, не так просто розминутися;

— на третій, найвищій полиці, в постійній темряві (вікно розташоване значно нижче) й неймовірній тісняві пасажири почуваються валізами в багажному відділенні. Тому більшість пасажирів намагається придбати квитки на нижню, або хоча б середню полицю, — так хоч зв’язок із білим світом не буде втрачено.

Чи варто пасажирам міжнародних напрямків сподіватися на покращення умов проїзду спальними вагонами RIC в осяжному майбутньому? Навряд чи. Принаймні в планах оновлення на найближчі два роки 144 вагонів «Укрзалізниці» щодо спальних вагонів саме європейського напрямку жодних новин не анонсовано. Нових вагонів RIC більше не замовлятимуть.

Станом на зараз на Відень курсують ті ж-таки два вагони-ветерани допотопних часів Німецької демократичної республіки.

Потяги-привиди

Саме так називають в Інтернеті маршрути Київ—Відень та Київ—Варшава. Як звітують самі залізничники, на потяг Київ—Варшава (квитки продаються лише через «Дію») попит перевищує пропозицію буквально в десятки разів. Адже через війну потенційних пасажирів значно побільшало. Не дивно, що УЗ обіцяла підвищити ціну на квитки цього маршруту в грудні 2023 року аж на 74%. Проте ціна не вирішує проблеми — пасажирам потрібна саме ця послуга. А кількість місць обмежена тим, що на сьогодні польські залізничники пропускають за маршрутом Київ—Варшава лише вагони RIC із тримісними купе.

Та якщо квиток до Варшави придбати все ж таки можна, то до Відня — зась. Наразі легше знайти на тротуарі 100 доларів, ніж дістати квиток саме на цей неймовірно дефіцитний поїзд №749/149.

Колись «Укрзалізниця» мала десятки вагонів класу RIC, але роки далися взнаки — нині регулярно курсують шість пар вагонів цього стандарту на варшавському напрямку та ще дві пари — на віденському. Отже, постійно в роботі лише 16 спальних вагонів, призначених для руху європейською «вузькоколійкою». На численні прохання пасажирів збільшити кількість вагонів відповідь одна: «Немає вагонів моделі RIC».

Хоча на сьогодні є кілька варіантів вирішення цієї проблеми.

Поляки не дають добро?

«УЗ тестує поїзд до Варшави з «широкими» вагонами для збільшення місць на цьому маршруті вдвічі-втричі», — такий варіант пасажирам анонсували ще в травні минулого року. Тобто замість шести вузьких вагонів — аж 14 повномірних зі зручними чотиримісними купе. Тож українці могли б подорожувати з комфортом, адже нові (стандартні внутрішні) вагони «Укрзалізниці» — це справді добротний продукт, який до вподоби пасажирам.

А шість пар стареньких вагонів моделі RIC, що звільнилися б із маршруту Київ—Варшава, могли б передати на віденський напрямок, тож одним пострілом поцілили б двох зайців.

Звісно, звичайні «широкі» вагони УЗ, навіть якщо замінити візок на кордоні, не надто придатні за габаритами в Європі (можуть не вписуватися в повороти, зачіпати будівлі тощо).

Але остаточне рішення — за державою, яка приймає. Тобто за поляками. Проте попри обіцянки наразі ні остаточного «так», ні остаточного «ні» в цьому питанні не прозвучало, — останні знайдені новини на цю тему датуються червнем 2023 року.

Хаб у Чопі не вирішує проблеми

Тим часом навіть старих спальних вагонів моделі RIC дуже бракує. Тому «Укрзалізниця» як альтернативне рішення запроваджує нові міжнародні рейси. У напрямку Варшави це — звичайні наші вагони широкою колією, що збереглася до польського міста Хелм.

Щодо віденсько-угорського напрямку, то з 11 грудня минулого року з Чопа почали курсувати угорські сидячі вагони у бік Відня. А щоб дістатися до Чопа, є чимало внутрішніх рейсів.

Проте новий сидячий варіант у віденському напрямку значно програє наявному варіанту з двома спальними безпересадковими вагонами: 

— від Чопа зі стандартного купе доведеться пересісти у сидячий поїзд до Відня угорського виробника;

— сім-вісім годин сидіння роблять подорож досить нелегкою, особливо якщо йдеться про пасажирів із дітьми. Крім того, додатково виснажують пасажирів дві години прикордонно-митного контролю на вокзалі в Чопі (на відміну від контролю безпосередньо в поїзді у спальних вагонах), адже валізи для цього доведеться тягнути з собою;

— час у дорозі значно збільшується;

— на додачу до всього, розклад є незручним для тих, хто планує зупинятися в готелі.

Нові вагони RIC

Якщо є потреба в міжнародних перевезеннях і є значний попит на них, то в чому проблема це вирішити? Тим більше що міжнародні пасажирські перевезення на себе точно заробляють. Адже пасажири готові платити за подорож по-людськи.

Тим більше що сучасні вагони класу RIC здатні побудувати як вітчизняний виробник, так і транспортний підрозділ усесвітньо відомої компанії Siemens.

Нове — це добре забуте старе. Виявляється, ще понад 15–20 років тому німці розробили проєктну документацію на комфортні сучасні вагони RIC для Європи, в купе яких звично розміщуються четверо пасажирів.

Водночас кожен спальний вагон складається з восьми купе з чотирма ліжками кожне. У денний час ліжко можна перетворити на чотири повноцінні сидіння з підголівниками. Крім того, у вагоні є кімната відпочинку для поїзної бригади, стандартний туалет, туалет із вбудованим душем.

Звісно, можна попросити німців поділитися проєктною документацію на новий вагон RIC у форматі стандартного купе. Є варіант також замовити модифіковану версію RIC і в стандарті звичайного зручного чотиримісного українського купе. Варто лише звернутися до вітчизняних виробників, якщо новенький ультрасучасний німецький вагон «не по кишені» українському бюджету.

Виявилося, що, приміром, Крюківський вагонобудівний завод уже понад 12 років як розробив необхідну технічну документацію, ба більше, випустив два міжнародні вагони класу RIC і 2020 року передав їх «Укрзалізниці».

Спочатку ці вагони планували використовувати на віденському напрямку, але фактично вони курсують у складі потягу Київ—Варшава. Звісно, з вагонами майже 50-річної давнини їх не порівняти. Мабуть, саме тому ці два нові вагони українського виробника використовують як «штабні» (в них, окрім пасажирських купе, є також купе начальника потягу).

Щодо окупність — жодних питань. Адже, приміром, віденським напрямком подорожують багато бізнесменів, дипломатів, представників міжнародних європейських організацій і благодійних організацій, що допомагають Україні. Вони, як і інші пасажири, не мають ані найменшого бажання бути «валізами» в тримісному купе вагону RIC півстолітньої давнини.