Мов у Першій світовій війні: журналісти розповіли про щурів у окопах українських солдатів

Журналісти CNN зазначили, що ці тварини поширюють хворобу, яка спричиняє блювання та кровотечу з очей солдатів. Відповідно, це руйнує боєздатність наших захисників і відтворює жахливі умови, які переживали військові під час Першої світової війни.

В окопах заводяться багато щурів та мишей

Українська військовослужбовець із позивним "Кіра" згадала, як восени 2023 року її батальйон охопила "мишача епідемія", коли військове формування воювало на півдні Запорізької області. За її оцінками, у бліндажі з чотирьох солдатів було близько 1 000 мишей.

Уявіть, що ви лягаєте спати, а ніч починається з того, що миша заповзає у ваші штани чи светр, або жує кінчики ваших пальців, або кусає вашу руку. Це не миші відвідували нас; ми були їхніми гостями,
– сказала вона.

За словами авторів матеріалу, такі події частково пов'язані зі зміною пір року та циклом спарювання мишей, але також є показником того, наскільки війна стала статичною після контрнаступу України. Серед чергової суворої зими миші шукають їжу вздовж майже 1000-кілометрової лінії фронту.

"Кіра" сказала, що робила все, щоб позбавити їхні бункери від мишей: бризкала отрутою, нашатирним спиртом і навіть молилася. Але оскільки миші продовжували приходити, то вирішила спробувати інші методи.

"Жила у нас кішка Буся, вона спочатку також допомагала і їла мишей. Але згодом їх стало так багато, що вона відмовилася. Кіт може зловити одну-дві миші, але якщо їх буде 70, то це нереально", – наголосила військова.

Гризуни в окопах можуть розносити хвороби

Військова розвідка України в грудні 2023 року повідомила про спалах "мишачої лихоманки" в багатьох російських підрозділах навколо Куп'янська Харківської області. У звіті мовиться, що хвороба передається від мишей до людини через "вдихання пилу мишачих фекалій або потраплянням мишачих фекалій у їжу".

У результаті, за словами ГУР МО, "мишача лихоманка значно знизила боєздатність російських солдатів". Не повідомляється, чи постраждали українські війська так само.

Українська влада не назвала конкретний стан здоров'я російських військ, але є цілий ряд захворювань, пов'язаних із проживанням поруч із гризунами, які мають схожі симптоми. Зокрема, це туляремія, лептоспіроз і хантавірус.

Ситуація нагадує Першу світову війну

Автори матеріалу наголосили, що цей звіт нагадував часи Першої світової війни, коли гниле нагромадження відходів і трупів дозволяло "окопним щурам" швидко розмножуватися. Адже щури ведуть нічний спосіб життя і часто найбільш зайняті, коли солдати намагаються відпочити, що викликає величезний стрес.

Роберт Грейвс, англійський поет, який воював в окопах, згадував у своїх мемуарах, як щури "виходили з каналу, харчувалися численними трупами й надзвичайно розмножувалися". Коли прибув новий офіцер, першої ночі він "почув штовханину, посвітив смолоскипом на ліжко й побачив, що на його ковдрі двоє щурів борються за відрубану руку".

Під час Першої світової війни популяція щурів зросла, коли конфлікт затягнувся. Журналісти сказали, що є побоювання, що війна Росії в Україні може зробити те саме.

Боротися зі щурами складно

Ігор Загороднюк, науковий співробітник Національного музею національної історії України, розповів журналістам CNN, що нашестя мишей частково пов'язане з піком розмноження гризунів восени, а також через наслідки самої війни.

Крім того, що миші викликають занепокоєння та хвороби серед солдатів, вони також руйнують військове та електричне обладнання. Коли військовослужбовиця "Кіра" працювала зв'язківцем і жила окремо від інших бійців у Запоріжжі, миші "встигали залізти в металеві ящики та перегризти дроти", порушуючи зв’язок між військовими.

Загороднюк наголосив, що збитки можуть бути критичними, "оскільки втрата зв'язку може коштувати життя". Наостанок він сказав, що оскільки Україна переживе ще одну зиму, проблема, швидше за все, посилиться, перш ніж покращиться. Адже буде все холодніше і холодніше, а щури все більше будуть заходити в окопи.