Війна Росії з Європою: Путін хоче воювати, але чи має він ресурси

Незважаючи на те що замість «Київ за три дні» повномасштабна війна Росії в Україні триває вже майже два роки, Кремль продовжує марити війною з усім іншим світом, у тому числі і з НАТО. Наприкінці минулого року Путін пригрозив Фіінляндії через її вступ до НАТО: «Проблеми будуть. Тому що тепер ми створюватимемо Ленінградський військовий округ і концентруватимемо там певні військові підрозділи», - заявив він.

У 2024/25 роках може настати "день Х" для Європи

Погрожував він і країнам Балтії. А найрадикальніші підспівувачі господаря Кремля закликають бомбити ще й Берлін, і Лондон. Робили вони це від початку повномасштабного вторгнення, але останніми днями особливо активізувалися.

Німецький таблоїд Bild (перший опублікував свого часу план нападу Путіна на Україну ) з посиланням на джерело в одній із європейських розвідок повідомив, що Росія може спробувати атакувати Європу взимку 2024 чи 2025 року. У цей час у США через вибори тимчасово не буде президента, і швидко допомогти ЄС буде складно. За версією Bild, атака на Європу стане можливою, якщо РФ зрушить Україну на фронті та відчує свою перевагу на полі бою.

Це ж видання, а також газета The Washington Post, агентство Associated Press повідомили про можливий новий наступ на Україну з боку Росії із застосуванням 175 тисяч солдатів. Bild навіть надав детальну схему можливих фаз війни. Газета описала сценарії почергового вторгнення з кількох фронтів до різних регіонів України, а також провела можливий кордон окупації «до лінії Коростень – Умань».

Європа готується до війни

Зрозуміло, що невгамовна агресія Росії викликає тривогу на Заході. У європейських столицях серйозно сприймають путінські погрози та посягання на Україну, Молдову, Грузію і країни Балтії.

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус вже попереджав про необхідність покращити підготовку до оборони країни. Берлін має близько п'яти-восьми років, за які треба надолужити втрачене в армії, промисловості та в суспільстві. Bild також пише про намір Німеччини перекинути до Литви до 2027 року чотири тисячі солдатів бундесверу. Вперше в історії на постійній основі цілу бригаду буде розміщено на східному фланзі НАТО, поряд з кордоном з Росією.

Згідно з аналітичною запискою Німецької ради з міжнародних відносин, Росії знадобиться від 6 до 10 років після припинення війни в Україні, щоб перенаправити своє нинішнє виробництво на відновлення збройних сил і відновити свою армію до рівня, коли вона зможе наважитися напасти на НАТО. Німецькі експерти вважають, що НАТО має досягти боєздатності протягом п'яти-дев'яти років, щоб бути здатним утримати Росію від війни.

Інші країни в Європі вважають, що Росія може напасти набагато раніше. Глава Бюро національної безпеки Польщі Яцек Сєвєра, на відміну від спікерів з Німеччини, вважає, що країни на східному фланзі НАТО мають лише три роки для підготовки до нападу Росії. Він, зокрема, зазначив, що цей аналіз збігається з американськими дослідженнями.

"Якщо ми хочемо уникнути війни, країни НАТО на східному фланзі повинні обрати коротший, трирічний тимчасовий горизонт, щоб підготуватися до конфронтації. Це час, коли на східному фланзі має бути створений потенціал, який би був чітким сигналом для стримування від агресії", - заявив голова Бюро національної безпеки Польщі. За його словами, російська військова промисловість працює у три зміни і може відбудувати свій потенціал у найближчі три роки.

Тому вже зараз у Польщі посилюють систему мобілізації. 13 січня 2024 року почало діяти рішення Міністерства національної оборони Польщі щодо нового зразка військового документа. Згідно з документом, якщо після отримання повістки мобілізований не з'явиться до військкомату протягом шести годин, йому загрожує ув'язнення від 3 до 5 років.

Чи має Путін сили воювати з НАТО

Міністр оборони Литви Арвідас Анушаушкас вважає, що російську армію зараз "замкнули в Україні", тому не можна допустити програшу Києва.

"Якщо ми забезпечимо військову поразку Росії в Україні, ризик нападу на НАТО значно зменшиться. Немає різниці, яке тимчасове вікно ви вважаєте реалістичним: три, вісім чи десять років. Важливо негайно підготуватися до російського нападу", - заявив чиновник.

Але тут виникає природне питання, пов'язане не з тим, чи може воювати Путін із Заходом. Зрозуміло, що він марить цим. А питання стоїть так: ким і чим він збирається воювати, якщо збройні сили РФ по вуха загрузли у війні в Україні. Більш ніж 200-тисячне угруповання російських окупантів, яке в лютому 2022 року вторглося в Україну, – знищено. Еліта російської армії – десантники, морпіхи та танкові частини - «перемолоті» під Києвом, Харковом, Бахмутом, Мар'їнкою. Основним компонентом російської армії в Україні дедалі більше стають «мобіки». Знищено кілька російських танкових армій – понад 6 тисяч танків. Витрачено дві третини далекобійних ракет. То чим же Путін збирається воювати з НАТО?

- Це не зовсім правильне посилання, що у Путіна після України нема чим воювати з НАТО, оскільки ми нібито «перемололи» все ядро ​​його професійної армії. Як не дивно, але саме зараз, загрузнувши в Україні, Росія воює абсолютно зрозумілим їй способом, протилежним до того, як навчав їх Суворов – не вмінням, а числом. Вони дістали старі радянські методички і воюють по них. Інакше вони просто не вміють, - розповів військовий експерт Сергій Грабський.

Що це означає? А те, що в Першу та Другу світові війни, як правило, професійні армії були знищені та "згоріли" у перший-другий рік бойових дій. На перше вересня 1939 року (початок Другої світової війни) Сталін мав армію - більшу за всі армії Європи разом узяті. Ну і що, вона згоріла і була розігнана німцями в перші пів року війни. "Баби ще народили", - як і казав Георгій Жуков.

– А далі, після знищення професійної армії, йде війна мобілізованих, яких не шкода кинути в "м'ясорубку". А мобресурс у Росії порівняно з Україною та деякими країнами Європи – набагато більший, - пояснює Сергій Грабський.

Довідка "КП"

За найокругленішими даними, Україна має де-факто мобілізаційний запас – два мільйони людей, Росія - 7-10. Так що Путін все ще має ким воювати з НАТО.

Для порівняння, мобілізаційний ресурс німецької армії (бундесверу) на 2023 рік становить 34 000 осіб. Мобілізаційний запас Британії - трохи більше ніж 37 тисяч осіб.

До сухопутних військ Франції необхідно залучити до 2030 року 48 тис. резервістів. Для цього генштаб планує створити бригадний резерв та територіальний резерв.

У Польщі є приблизно 600 тисяч резервістів. За даними порталу The Military Balance, загальний мобілізаційний резерв фінської армії складає 280 тис. чоловік і завжди підтримується на цьому рівні.