Суд обрав запобіжний захід Роману Гринкевичу

Печерський районний суд Києва провів засідання, на якому обрав запобіжний захід сину львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича — Роману Гринкевичу. Йому призначили тримання під вартою до 17 березня з альтернативою у вигляді застави розміром понад 500 мільйонів гривень. Роман Гринкевич — п’ятий підозрюваний в участі у злочинному угрупованні та шахрайстві, вчиненому в умовах воєнного стану в особливо великих розмірах, у межах справи про постачання неякісного одягу для ЗСУ.

Про це із зали суду повідомляє кореспондентка Суспільного.

Захист Романа Гринкевича заявив, що оскаржуватиме рішення суду в апеляційному порядку.

“Рішення, на моє переконання, є незаконним. Однозачно необґрунтованим. Розмір застави є завідомо непомірним”, — зазначив адовокат.

Початок засідання був призначений на 19:30. Обрання запобіжного заходу Роману Гринкевичу розглядала суддя Тетяна Ільєва.

Роман Гринкевич та його адвокат від спілкування з журналістами та коментарів до початку судового засідання відмовились. Затриманий зазначив, що говоритиме лише після завершення засідання, оскільки його словам можуть бути використані проти нього.

Після початку засідання сторона захисту Гринкевича подала клопотання до апеляційного суду для визначення підсудності. Прокурор Ярослав Гаврищук заявив, що вважає це затягуванням судового процесу. Він наголосив, що обвинувачення проситиме суд відправити Романа Гринкевича під варту з альтернативою у вигляді застави в розмірі понад 500 мільйонів гривень.

“Він може переховуватись, знищувати документи, впливати на свідків. Вчинити інше кримінальне правопорушення. Він не зʼявлявся до слідчого з повістками”, — підкреслив прокурор.

Гаврищук додав, що, за даними слідства, бізнесмен Ігор Гринкевич, батько Романа Гринкевича, визначив співучасників та зорганізував їх. Він стверджує, що на Романа, як співорганізатора, покладались керівництво компанією, використання зв’язків та залучення на приймання товарів.

“Роман погодився на участь відведених функцій. Він увійшов до створеної Ігорем організації. В січні-лютому 2023 року Гринкевич спільно з іншими, з січня по грудень 2023 року завдали збитків на загальну суму у понад 94 мільйони гривень”, — зазначив він.

Після початку засідання суд дозволив Роману Гринкевичу зайняти місце поруч із адвокатом замість перебування за скляним загородженням. Захисник затриманого чоловіка стверджує, що Роман Гринкевич не отримував судових повісток, не мав наміру переховуватись від слідства та не намагався виїхати за межі України.

Адвокат додав, що сторона захисту вимагатиме для Романа Гринкевича запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Під час виступу в суді Роман Гринкевич заявив, що не розуміє змісту висунутих на його адресу звинувачень.

“З приводу якості товарів — насправді дуже смішно, оскільки я просто бачу, що слідчі і прокуратура не в курсі, як приймаються товари Міністерством оборони. Для того, щоб здати ту чи іншу одиницю товару, підприємство затверджує робочий зразок по цій одиниці, який затверджують кілька профільних департаментів і управлінь Міністерства оборони. В цьому залучені близько 15 представників як Збройних сил, так і Міністерства оборони та інших профільних структур. І все, що здається, здається по чітко затвердженому зразку”, — зазначив він.

Роман Гринкевич додав, що не планував і не планує залишати територію України, а натомість збирається “відстоювати свою честь і доводити правоту”.

Після виступу затриманого та сторони його захисту судді пішли у нарадчу кімнату для винесення рішення.

Як раніше повідомили у пресслужбі Офісу генпрокурора, Романа Гринкевича затримали вранці, 22 січня, в Одесі. Голова Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов під час брифінгу уточнив, що Роману Гринкевичу, як і його батьку, повідомили про підозру, однак кілька днів йому вдавалося переховуватися від правосуддя.

За оперативною інформацією ДБР, Роман Гринкевич намагався домовитись щодо незаконного перетину державного кордону України, аби надалі сховатися від правоохоронних органів України в одній із країн ЄС.

Генпрокурор Костін також розповів, що, за даними слідства, підозрюваний виїхав до Одеси орієнтовно 17 січня і з того часу готувався перетнути державний кордон та виїхати за межі країни. 19 січня за клопотанням прокурорів суд надав дозвіл на його затримання.

18 січня суд обрав запобіжні заходи фігурантам кримінального провадження, пов’язаного із постачанням неякісного одягу для ЗСУ. Того ж дня Держбюро розслідувань оголосило у розшук Романа Гринкевича, якого підозрюють у шахрайстві в особливо великих розмірах в умовах воєнного стану, а також участі у злочинній організації. Він є пʼятим затриманим фігурантом в межах справи про постачання одягу для ЗСУ. Інші четверо підозрюваних, зокрема його батько, перебувають під вартою.

19 січня у ДБР пояснили, що не могли затримати Романа Гринкевича, адже для цього не було достатньо доказів.

У чому підозрюють Ігоря та Романа Гринкевичів

Кілька місяців тому Державне бюро розслідувань порушило кримінальне провадження за фактом оборудок із закупівлями одягу та білизни для ЗСУ. Компанії львівського бізнесмена виграли 23 тендери на постачання Міністерству оборони одягу на понад 1,5 мільярда гривень, зазначили в пресслужбі відомства.

“Під час слідства було встановлено, що до виконання оборонних замовлень були залучені підконтрольні бізнесмену підприємства, які раніше займались будівництвом та не мали належних виробничих, складських та інших потужностей для виготовлення та зберігання речового майна для потреб Міністерства оборони України. За попередніми оцінками це призвело до збитків бюджету на 1,2 мільярда гривень та відповідно зриву постачання”, — наголосили в ДБР.

За результатами слідчих дій правоохоронці виявили повне невиконання 6 контрактів. При цьому щонайменше за 7 договорами підприємства бізнесмена поставили товар на склади військових частин лише у невеликій кількості, але отримали державні кошти за повне виконання зобов’язань. Також ДБР з’ясувало, що 8 договорів виконані із запізненням від 3 до 5 місяців.

“Аналіз зовнішньоекономічних контрактів та митних документів вказаних підприємств виявив факти завищення вартості товарів, поставлених для МОУ. Перевіряється причетність до оборудок колишніх посадовців Міноборони, які не проводили жодних юридичних дій для забезпечення виконання або розірвання договорів”, — додали в Бюро.

29 грудня 2023 року у пресслужбі Державного бюро розслідувань повідомили про затримання бізнесмена Ігоря Гринкевича — за словами правоохоронців, той пропонував співробітнику Бюро хабар у розмірі пів мільйона доларів США. Радниця з комунікацій ДБР Тетяна Сапьян зазначила, що хабар мав посприяти поверненню майна, вилученого у підконтрольних бізнесмену компаній в ході розслідування раніше відкритого провадження.

30 грудня Ігорю Гринкевичу повідомили про підозру за ч. 3 ст. 369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі). Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внести заставу в розмірі 429 мільйонів 440 тисяч гривень.

9 січня стало відомо, що Львівська обласна рада розірвала меморандум із благодійним фондом HOPE.UA, представником якого є Ігор Гринкевич. Відповідно до меморандуму, благодійний фонд мав відреставрувати приміщення комунального закладу обласної ради у Журавному.

17 січня працівники ДБР повідомили про підозру львівському бізнесмену Ігорю Гринкевичу, його сину та керівникам підконтрольних компаній у створенні та участі у злочинній організації.

Після цього Міноборони України подало заяву до ДБР про визнання міністерства потерпілою стороною у справі проти компаній, які пов’язані із львівським підприємцем Ігорем Гринкевичем. Також у Міноборони оголосили про розірвання останнього контракту з компанією, пов’язаною з бізнесменом — “Трейд Лайнс Рітейл”, яка постачала продукти для ЗСУ.