У сучасному світі досі існують поведінкові теорії, які вже неактуальні. Про це повідомили фахівці психологічного порталу Meclee.
Теорія про чотири типи темпераменту
Вона вважається однією з найдавніших. Згідно з нею, риси особистості та темперамент визначаються генетично.
Ця теорія виникла ще у Давній Греції і до ХХ століття активно досліджувалась фізіологами, неврологами та психологами. Попри це, не було знайдено однозначних доказів, які могли б підтвердити наявність чітко виражених чотирьох типів темпераменту.
Нові дані вказують, що певні риси особистості як-от рівень екстраверсії/інтроверсії хоча й можуть бути визначені генетично, однак на їхній розвиток впливає надто багато факторів, щоб вважати це проявом темпераменту.
Вплив порядку народження дитини на особистість
Мається на увазі, що первістки – це завжди лідери, середні діти мають більше здібностей до комунікації, а наймолодші – егоцентрики. Насправді такі твердження не мають належного наукового підґрунтя. На розвиток особистості більше впливає сімейне виховання та стосунки з батьками.
Теорія про домінантну півкулю мозку
Теорія про праву та ліву півкулі мозку як відповідальних за різні функції виявилася некоректною. Ліва півкуля не завжди відповідає лише за логічне мислення, а права – за креативність та емоції. Обидві півкулі працюють як цілісний механізм, а їхні функції взаємодіють.
Трикутник Карпмана
Теорія про ролі Жертви, Тирана та Рятівника у стосунках не підтверджено. У сучасному світі трикутник можна розглядати як метафору для опису ситуації, але для серйозної теорії цього недостатньо.
П’ять стадій проживання горя
про п’ять етапів горя (заперечення, злість, торги, депресія, прийняття) не є універсальною та не завжди відображає реальний процес горювання, адже всі люди різні, відповідно їхні реакції не можуть бути однаковими для всіх.
Теорія психосексуального розвитку
Теорія не лише не підтвердилася науковцями, а ще й виявилася сексистською. Адже чоловіча сексуальність домінує і подається як еталонна. За думкою критиків, теорія Фройда, зосереджена на взаємозв’язку пригнічення сексуальних бажань сексу і розвитку зрілої особистості, не бере до уваги роль індивідуальності, тож не відповідає вимогам сучасності.