Переобраний Трамп – дуже небезпечний для України та світу: відверта розмова з Піонтковським

Дональд Трамп кричить про "завершення війни за 24 години", але його методи можуть бути загрозливими. Детально провибори у США, усі ризики та небезпеку для України – у розмові з російським публіцистом Андрієм Піонтковським на 24 Каналі.

Що в США думають про удари по території Росії

Чи помічають у США наші успіхи щодо збільшення "руки" Валерія Залужного чи Кирила Буданова, можливо ще якихось представників силових структур? Сам факт того, що прилітає в Санкт-Петербург – рідне місто Владіміра Путіна і не тільки, це взагалі є якоюсь темою у межах цього українського питання, що ми б'ємо по російській території, і воно нам подобається?

Насамперед це заповнює стрічку новин. Я вже рекомендував українським глядачам такий чудовий ресурс NewsBreak – свіжі новини. Зараз там цілком домінує вибух нафтових запасів у Ленінградській області. Це (збільшення ударів по військових об'єктах на території Росії – 24 Канал) відчувається. Аналітичного широкого обговорення я ще не помітив, але стрічка новин реагує дуже оперативно.

В інтерв'ю Financial Times Кирила Буданова запитали, чи не боїться Україна ескалації – раптом Росія використовуватиме ядерну бомбу? На що Буданов відповів, що ми робитимемо те, що вважаємо за потрібне. Два роки тому питання ескалації стояло постійно, чи обговорюється зараз цей пункт, чи "робіть з Росією, що хочете"?

Після викриття скандальних переговорів Вільяма Бернса (директор ЦРУ – 24 Канал) у Москві 2 листопада 2021 року, коли він уклав усну телефонну угоду з Владіміром Путіним. Ми неодноразово тут обговорювали, що Путін не піде далі ніж Україна, не загрожуватиме країнам НАТО – така собі обіцянка. А для чого тоді існує НАТО, щоб у Путіна випрошувати таку обіцянку?

У відповідь Бернс обіцяв зі свого боку, що Сполучені Штати не дозволять українцям завдавати ударів власне по російській території. Це взагалі був такий сірий пункт, його усна угода, яка заперечувалася противниками Бернса всередині адміністрації.

Думаю, зараз це питання не порушується. Свого часу дискусійним у Вашингтоні було навіть, чи може Україна завдавати ударів по Криму, але потім сказали, що Крим – це територія України. Мені здається, зараз жодних обмежень щодо цього на Україну не накладається.

Хто у США працює проти України

Наприкінці минулого тижня Джо Байден виступив із промовою, а республіканці з демократами сказали нібито домовилися й будуть голосувати щодо кордону та, відповідно, військової допомоги Україні. Цей тиждень настав. Які очікування? Чи настане момент істини?

Ситуація абсурдна. Переважна більшість членів Палати представників завжди послідовно виступала за підтримку України. І, можливо, республіканці навіть і більше.

Останні два тижні я детально розповідав про чудовий документ, який розробили три лідери Головної комісії Палати представників з оборони та прикордонних справ та розвідки – республіканці, який називається Plan for Victory in Ukraine – "План Перемоги в Україні", який різко критикує Байдена за недостатню, непослідовну допомогу Україні, яка завжди спізнюється.

Цей план чітко формулює, що потрібно зробити для того, щоб Україна здобула перемогу, але в найкоротший термін. Для цього треба передати насамперед у достатній кількості винищувачі F-16 та далекобійні ракети максимальної дальності.

Поки що американці передають ракети з дальністю 200 кілометрів, а максимальна дальність – 300 кілометрів. Тобто (план передбачає – 24 Канал) набір тих коштів, які дозволять Україні шляхом дистанційного впливу змусити російське угруповання залишити Крим. Це буде величезним військовим успіхом української армії, бо постачання усього корпусу окупаційних військ йде через Крим.

Крім того, це величезна психологічна та політична поразка для Путіна, для всього режиму загалом.

Здавалося б, зрозуміло. Але чому при цьому й досі немає голосування? Це абсолютно абсурдно і ганебно, бо це питання найважливішого геополітичного значення. Перемога України зараз – це питання, яке вирішує долю світу на найближчі десять років.

Перш ніж закінчити тему з голосуванням, не можу не згадати такий сюжет: зараз в Європі популярна тема, що війна з Росією неминуча, треба готуватися, проводити маневри, реформувати армію. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявляв, що на підготовку треба 5 років і тоді, мовляв, вони будуть готові до війни з Путіним.

Про що ви думаєте, панове? Створити європейську армію? Ви вже сьогодні маєте європейську армію – це Збройні Сили України.

Або Україна здобуде перемогу над Путіним сьогодні, або Європа програє цю війну завтра. Тому що якщо українська армія не отримає необхідний для перемоги набір озброєння, і Путін переможе, то всі ці європейські плани "підготуватися за п'ять років" – не матимуть жодного значення.

На тлі цього інтриги в Палаті представників виглядають смішними, ганебними. Чому ж, здавалося б більшість, не може реалізувати цей законопроєкт? Цьому заважає невелика купка найзапекліших трампістів, зокрема "знаменита" Марджорі Тейлор Грін.

5 – 6 запеклих "трампістів" бігають Палатою, поширюють чутки про те, що Україна начебто тоталітарна держава, там заборонені 11 партій, там "великий християнський проповідник" Павло переслідується, і взагалі там буцімто вся допомога розкрадається.

Ці люди залякали, повторюють маневри з головою, речником Палати – Майклом Джонсоном. Він розумний, нормальний трампіст. Постійно починає свої заяви з правильних фраз про те, що Путіна треба зупинити, необхідно допомогти Україні й таке інше. Але потім після цих правильних фраз він починає нести різну нісенітницю начебто все-таки США повинні подбати насамперед про безпеку власного кордону.

Справа пояснюється дуже просто. Ця група запеклих трампістів – 5 – 6 осіб – його шантажує. Шантажують тим, що знімуть його з поста спікера, а йому хочеться залишатися спікером. Це приємно, це третя людина (у політиці США – 24 Канал).

Вони вже зробили це з двома його попередниками. Через те, що у республіканців невелика, буквально 3 – 4 голоси більшість в Палаті представників, то 5 – 6 республіканців можуть ініціювати зміну спікера. Зараз увесь Вашингтон знає, що Джонсон вагається. Йому прямо сказали: якщо поставиш на голосування питання допомоги Україні, то через кілька годин ти перестанеш бути спікером.

У великій демократії купка людей, які нікого не представляють, окрім одного Трампа, може блокувати процес, блокувати допомогу союзникові, який веде війну, захищаючи весь вільний світ. Попри те, що цей законопроєкт підтримується переважною більшістю. Як саме вирішиться ця проблема в найближчий тиждень – будемо сподіватися.

Уже навіть люди, яких ми всередині адміністрації не враховували як справедливих друзів України, як-от Джейк Салліван (радник Байдена з питань нацбезпеки – 24 Канал) бачать, що йде до катастрофи.

Саме у таких висловлюваннях описують ситуацію і Джо Байден, і Ентоні Блінкен, і Ллойд Остін. Вони звертаються до Палати, що Україні вже немає допомоги, не вистачає коштів для ведення бойових операцій.

Ситуація драматична. Вважаю, що Салліван ще на форумі в Женеві обіцяв, що питання обов'язково розв'яжуть упродовж двох тижнів. Але відтоді тиждень уже минув. Даємо останню дату – до 1 лютого. Або цей закон буде проголосований, або Америка продемонструє свою недієздатність та як світова держава просто викреслюється з історії. Це не може статися через забаганки кількох людей.

Ось така ситуація. Я її докладно описав ще для того, щоб підкреслити ставлення Дональда Трампа до України. Тому що зараз виникли розмови в Україні, що от і Борис Джонсон сказав, що Трамп начебто буде зовсім непоганий, якщо він підтримає Україну.

Ми бачимо, як він підтримує Україну. Саме завдяки його особистим зусиллям, найближчі до нього люди – його особистий "спецзагін", блокують допомогу Україні вже три місяці.

Його заява, що він, мовляв, протягом 12 годин домовиться з Путіним та зупинить війну, інтерпретувати лише одним чином. Про що він домовиться з Путіним? Про капітуляцію України. Він домовиться з Путіним про те, щоби припинити постачання зброї. Ситуація із Трампом – дуже зрозуміла.

Повідомлялося, що голосування буде наступного тижня – він настав. Це все ж таки важливе питання, там, зокрема, й питання кордону. Коли це голосування відбудеться? Воно є у графіку?

Я вам сказав, це формулювання показує всю безглуздість ситуації. Усі розуміють результат, якщо законопроєкт лише поставлять на голосування. Це буде, звісно, величезна більшість на користь України. Процедурне питання вирішує долю світу.

Зараз саме в таких висловлюваннях і керівники американської держави, і європейці, обурені всією цією ситуацією. Вони відкрито критикують Сполучені Штати. Своєю чергою, єдиний позитивний ефект цього американського конфузу, що європейці різко посилюють політичну та фінансову підтримку України – хтось 7 мільярдів, хтось 10 приносить.

Усі ці розмови про те, що від України буцімто втомилися не підтверджується. В Україну один за одним приїжджають прем'єри, міністри закордонних справ Великої Британії, Франції, привозять пакети зброї.

Європа різко повернулася у бік України. Вони зрозуміли, що їм загрожує путінська навала у разі, якщо героїчна українська армія буде позбавлена озброєння і не зможе зупинити східні орди.

А всі ці розмови про те, що партнерам потрібно 5 років, щоб підготувати армію – вони смішні. У вас є європейська армія, яка здатна протягом кількох місяців здобути перемогу та закрити питання загрози зі Сходу. Для цього тільки треба віддати ту зброю, яка давно вже обіцяна.

Хто стане кандидатом від республіканців

Багато хто вважає, якщо Дональд Трамп прийде до влади у США, то це катастрофа. Після того як Рон Десантіс знявся з виборів на його користь, то номінація Трампа від Республіканської партії вже вирішена?

Нічого подібного. Завтра буде дуже важливий праймериз у Нью-Гемпширі. Насамперед сьогодні немає беззастережної переваги Трампа. Наразі за опитуваннями громадської думки у Трампа – 50%, у Ніккі Гейлі – 40%. Ці цифри долаються.

Я не виключаю, що на реальних голосуваннях вона посилить свої позиції. Загалом питання не вирішене. Ми знаємо жорстку проукраїнську позицію Ніккі Гейлі. Зараз її підтримує істеблішмент Республіканської партії, багато донорів як республіканської, так і демократичної партії висловлюють їй підтримку.

Крім того, я постійно звертаю увагу на такий парадокс, що Ніккі Гейлі є сьогодні кандидатом у президенти, якого найбільше потребує американське суспільство.

Сьогодні залишилося 3 кандидати на президентський пост:

• Джо Байден;
• Дональд Трамп;
• Ніккі Гейлі.

Є кілька опитувань громадської думки: якщо на президентських виборах буде протистояння Трампа та Байдена, хто переможе?

Донедавна всі опитування давали результати приблизно 1%. Останні два тижні Трамп впевнено перемагає Байдена на приблизно 5%. Тому що основні групи підтримки Байдена, які забезпечили його перемогу у 2020 році – це ліволіберальні групи, партії, афроамериканці та молодь віком від 18 до 35 років. Приблизно 80% з них голосували за Байдена.

Наразі вони пронизані популярними у цьому середовищі пропалестинськими настроями. Вони критикують Байдена за підтримку Ізраїлю. Він, до речі, під цим тиском ніби поступається трохи, переконуючи Ізраїль зупинити наступальну операцію. Але факт у тому, що його рейтинги просіли. Трамп упевнено виграє у нього 5%.

Подивімось на опитування, хто переможе, якщо у фіналі президентських перегонів візьмуть участь Байден та Ніккі Гейлі. Ніккі Гейлі виграє у Байдена 17% за результатами опитування. Вона набагато впевненіша, ніж Трамп, бо її практично підтримують усі незалежні кандидати.

Але американських виборців, грубо кажучи, розколює на три категорії:

• люди традиційно схильні голосувати за демократів і республіканців приблизно по 40%;
• незалежні, що коливаються – 20%.

Ніккі Гейлі дуже грамотно будує свою виборчу кампанію. Вона підкреслено проти Байдена та Трампа – проти 80-річних кандидатів, які дивляться у минуле. Нам потрібне майбутнє, перемога у світовій війні, абсолютна підтримка України та Ізраїлю.

А чому вони не проведуть таке опитування на всю американську аудиторію: "Кого ви вважаєте кращим кандидатом у президенти Сполучених Штатів Америки – Трампа чи Гейлі? Я впевнений, якщо ці опитування покажуть, що виграє Гейлі з великою перевагою, то у Трампа та Байдена будуть дуже великі антирейтинги. Тобто позиція Гейлі найбільш популярна серед більшості американських виборців.

Але чому тоді не виключено і навіть ймовірно, що вона програє праймериз? Тому що вона виграє на спільній американській аудиторії. А вибори республіканських праймериз – це не загальна американська аудиторія і навіть не республіканська. На праймериз ходять, як правило, найбільш заангажовані партійні активісти. Зокрема, велика дисциплінована група фанатів Трампа.

Це один із парадоксів та недоліків такої американської жорсткої двопартійної системи. Кандидат, який, можливо, найбільше відповідає запиту виборців і вигравав би вибори у будь-якого суперника, не може пройти на ці президентські вибори через "сито" своєї партії.

Чому я наполягаю на проведенні такого опитування? Тому що воно прочистить мізки багатьом американцям, якщо в опитуванні з'ясується, що Гейлі набагато популярніша за Трампа. Вона, можливо, не популярніша за Трампа серед фанатиків Республіканської партії, але на загальному американському опитуванні, на американській вибірці – справедливо, щоб вона перемогла на цих виборах.

Є кілька шляхів допомогти їй у цьому. Насамперед саме таке опитування допоможе їй збільшити шанси на ще майбутніх праймериз у багатьох штатах. Якщо людям буде наочно показано, що американське суспільство потребує її більше, ніж Трампа, – вона може і виграти ці праймериз.

Також я не виключаю надзвичайної ситуації, тому що надто небезпечною є ситуація довіряти Трампу крісло в Овальному кабінеті з його таким ставленням до України.

Припустимо, що у липні буде з'їзд Республіканської партії. Припустимо, що наші сподівання не виправдаються, і справді Трамп буде висунутий кандидатом від Республіканської партії.

У серпні буде з’їзд Демократичної партії. І взагалі теоретично нічого не заважає Демократичній партії висунути на вибори не Джо Байдена, який, найімовірніше, програє Трампу, а Ніккі Гейлі, яка, найімовірніше, у Трампа виграє.

А таке було в історії?

Не було. Але не було такої ситуації, коли була реальна можливість появи у Білому домі ворога США, людини, яка хоче поразки України та робить все для цього. Він хоче поразки Сполучених Штатів у світовій війні й робить все для цього. Це розуміє і політичний клас Сполучених Штатів.

Я думаю, що Трампа не допустять до Білого дому. І це буде не порушенням демократії, а проявом її.

Ось ця жорстка двопартійна система не дозволяє найпопулярнішому кандидату перемогти у виборах. Ми постараємося виправити цю ваду американської виборчої системи.

Що може статися, якщо Трамп переможе на виборах

Трамп днями всоте сказав, що за 24 години закінчить війну. Володимир Зеленський запрошував його, щоб поговорити на цю тему – як її закінчити. У Кремлі вже зробили відповідну заяву. Там сказали, що жодних варіантів не бачать, продовжуватимуть війну і так далі. Тобто Кремль чітко фіксує позицію, що він не збирається йти на якісь поступки Трампу чи взагалі на якісь домовленості із ним.

Хіба Трамп пропонує Кремлю йти на якісь поступки? Трамп пропонує закінчити війну. За яких умов він про це говорить? Домовитися з Путіним про закінчення війни можна лише одним способом – домогтися капітуляції України. Домогтися цього можна, якщо припинити постачання озброєння. Путін та Трамп чудово розуміють один одного. Вони ніби "переморгуються" через океан.

Я вам розповім, що станеться в останню декаду січня 2025 року, якщо Трамп опиниться у Білому домі. З тих причин, які виклав, я впевнений, що він не опиниться. Але якщо так, 21 січня Трамп складає присягу на пост президента Сполучених Штатів, з 22 січня в багатьох країнах Центральної Європи починаються якісь спочатку незначні інциденти, які перетворюються на досить серйозні події.

Наприклад, якісь ветерани Другої світової війни проводять великий марш у Ризі. У Нарві (Естонія – 24 Канал), якісь незрозумілі люди, "зелені чоловічки" руйнують символи Естонії. Несподівано виникає якась стрілянина на кордоні в районі Сувальського коридору або на фінсько-російському кордоні.

Виникає паніка. Ці країни, які пройшли ці події, звертаються до Брюсселя – до штаб-квартири НАТО з пропозицією якось актуалізувати спочатку 4 статтю Договору НАТО про консультації, а потім, якщо знадобиться, і п'яту – про спільну оборону.

Але штаб-квартира мовчить. Єнс Столтенберг (Генсек НАТО – 24 Канал) нічого не може сказати. Столтенберг – дисциплінований чиновник, який висловлює консолідовану думку членів Організації НАТО. А Трамп тримає паузу та ніяк не коментує ці події. Його делегація, його представники у Брюсселі теж мовчать і не беруть участі у консультаціях.

Нарешті напруга наростає приблизно 26 січня. Трамп з'являється на всіх світових екранах і повідомляє: "На запрошення мого друга Владіміра вирушаю з візитом до Москви, щоб розв'язати всі питання європейської безпеки на десятиліття вперед".

Він летить. Його літак наближається. Перед наближенням до повітряного простору Росії зустрічає винищувачі з величезними прапорами Сполучених Штатів. Путін особисто зустрічає його в аеропорту. Вони сідають в одну машину з ним і їдуть до Кремля, починаючи вже в машині працювати над своїми "історичними документами".

Після конструктивної ночі з Путіним Трамп повертається до Вашингтона. За кілька годин він виступає зі зверненням до нації та повідомляє їм, мовляв, вони з "другом Владіміром" прийшли до висновку, що НАТО не справляється із сучасними завданнями, а його бездумне механічне розширення на схід начебто призвело до великої війни в Європі.

Тож вони з Путіним вирішили змінити цю ситуацію та зупинити цю війну. І Трамп ухвалив рішення про припинення всіх військових постачань в Україну, а до Конгресу направив законопроєкт про визнання США територіальної цілісності Росії, України у межах чинної російської конституції.

Водночас Путін буцімто погодиться визнати будь-який уряд України, який "поверне" Росії окуповані сьогодні території, погодиться підписати з Росією договір про вічну дружбу, що гарантує права російськомовного населення в Україні.

Подібного типу договір Путін запропонує підписати урядам Латвії, Литви та Естонії. У випадку він начебто готовий обмежитися мінімальними територіальними вимогами для забезпечення безпеки Росії, а саме повернення їй території Нарви та навколишнього району, а також надання союзній державі Білорусі та Росії Сувальського коридору, що зв'язує її з Калінінградською областю Росії.

Ось так приблизно розвиватимуться події.

Переобраний Трамп загрожуватиме Україні та світу?

А навіщо Трампу виконувати всі забаганки Владіміра Путіна?

Трамп-2, який прийде в Овальний кабінет, набагато небезпечніший за Трампа-1. Цей Трамп – озлоблений реваншист. Він сповнений бажанням помсти всій глибинній державі Америки. І тому він прагне демонстративної поразки цієї глибинної держави у війні в Україні.

Він ненавидить і прагне помститися європейцям, які його третирували, зневажали всі чотири роки його президентства. Він постійно вкрай критично ставився до організації НАТО. І він з якихось своїх особистих причин ненавидить Україну, що дається взнаки в його сьогоднішній діяльності з тримісячного блокування. Йому так подобається, йому так хочеться, йому так приємно. І він так зробить.

Це серйозна загроза. Першими її різко відчули європейці, але вони мають неправильний рефлекс: "Путін піде на нас війною, готуймось до неї!". Пізно готуватися до війни, панове європейці.

Річ у тім, що Америка, Захід приречені виграти цю світову війну. Поставмо уявний експеримент. Американці надали багато зброї, але повільно, поетапно відтягуючи. Якби її надали влітку 2022 року, то цього було б достатньо, щоб продовжити Харківський і Херсонський наступи й повністю розгромити російські сили. Тоді не було жодних ліній оборони.

А якщо надати набір озброєнь, який пропонує республіканський "План перемоги України", то Україна здобуде перемогу і сьогодні. Усе в руках Сполучених Штатів.

Також не забувайте, що виключно сприятливі ситуації склалися з Китаєм. Усі ж помітили, що Китай відійшов від великої гри. Зокрема, на економічному форумі в Давосі було дуже багато яскравих виступів Макрона, інших лідерів підтримки України, але найбільшим враженням, найсенсаційнішим був виступ китайського прем'єр-міністра.

Він говорив півтори години й жодного разу не вжив слова "Тайвань". Немає жодного Тайваню, немає жодної тайванської проблеми. Він говорив півтори години про потребу відновлення економічної співпраці, технологічного зв'язку із Заходом.

Товариш Сі на жодну війну з американцями за Тайвань не збирався. Він хотів Тайвань взяти голими руками, легко. Він підштовхнув Путіна на війну з Україною, а потім підштовхнув Іран із його терористичними відростками на кампанію зі знищення Ізраїлю.

Сі розраховував на поразку України та Ізраїлю, що стало б величезним моральним політичним приниженням США. Тоді з ними вже ніхто не рахувався б у Південно-Східній Азії, і Сі взяв би цей Тайвань просто голими руками. Тайванці самі принесли б ключі від острова.

Ми постійно критикуємо американське керівництво, але я вважаю реакцію Байдена на події 7 жовтня просто бездоганною. Він звернувся до народу, згадуючи Україну не рідше за Ізраїль.

"Україна та Ізраїль – це два фронти світової війни. ХАМАС хоче знищити Ізраїль, Путін хоче знищити Україну – ми ніколи цього не дозволимо". І Байден підтвердив ці слова справами – відправленням авіаносців на Близький Схід і поданням до Конгресу законопроєкту надання допомоги в 61 мільярд.

Але минуло три місяці, а законопроєкт не затвердили. Навіть допомога Ізраїлю починає слабшати під тиском його величезного ліволіберального крила, повністю пропалестинського. Отака ситуація в Америці.

Радикальний спосіб не допустити Трампа в Білий дім

Глава Офісу Президента Андрій Єрмак говорить про те, що Україна та США готують аналогічний документ тому, що ми підписали з Великою Британією, і там навіть має бути більше пунктів. У контексті того, що США певною мірою в кризі, перспектива туманна, чи є сенс на них розраховувати, вести переговори щодо цього документа з питань безпеки, якщо воно після виборів може "навернутись мідним тазом"?

Натепер у нас найактуальніша проблема ще не у виборах, а у фінансуванні в 61 мільярд. Це справді буде найближчого тижня. Неможливо, щоб усі заяви Байдена, Саллівана, Блінкена, Остіна були марні. Розчавлять цю нещасну людину, Майка Джонсона, який не може поставити на голосування.

Питання з Трампом набагато серйозніше. Я розповів про кілька варіантів, як зупинити прихід Трампа у Білий дім. Але є радикальніший, який розв'язує ширшу проблему, – виграти війну набагато раніше, ніж 21 січня 2025 року, щоб закрити це питання раз і назавжди. А ще краще виграти її до липневої та серпневої конференцій Республіканської та Демократичної партій.

Це єдиний гарантований спосіб уникнути цієї катастрофи. Ба більше, він цілком реальний. Рецепт прописало багато військових експертів у потрібному документі Республіканської партії. Надання набору озброєнь, яке дасть змогу просто ліквідувати кримське угруповання.

Багато експертів кажуть, що склалася патова ситуація на лінії фронту – жодна зі сторін не здатна піти в наступ, це може тривати місяцями та роками. Це так, за одним винятком.

У російській системі оборони є дуже вразливе місце – це Крим. Майже голими руками, без жодного флоту та авіації, Україна вигнала чорноморський флот уже із Севастополя й Криму. Отримавши достатню кількість літаків і далекобійних ракет, проблему Криму можна розв'язати в найкоротші строки.

І політична перемога, здобута до з'їздів партій, взагалі зніме з порядку денного проблему можливої номінації Трампа.

Чому Борис Джонсон не вважає можливу перемогу Трампа катастрофою

Як ви думаєте, Борис Джонсон, коли говорить про те, що це не катастрофа, це він прокладає на такий випадок ситуацію?

Прихід Трампа до Білого дому стає реальним сценарієм подій третьої декади січня, які я вам описав. Трамп до цього прагне. Ви питаєте, чому він? Він емоційно заряджений проти України. Сам Джонсон – трампіст. Але він весь час повторює, він справді у це вірить, що Путіна не можна пускати далі, треба перемогти його в Україні. Він хоче бути речником.

Проти України не виступають всі трампісти в Палаті, їх близько 100 осіб. Це показує, що особистою діяльністю десятка цих божевільних керує особиста злісна воля Трампа.

Це злісна людина. Ми бачимо, що він ненавидить Україну, європейські країни, НАТО та глибинну державу Сполучені Штати. Тобто він ненавидить тих самих людей і ті самі структури, що його "брат" Владімір (Путін – 24 Канал). У цьому плані вони дуже сходяться.

Джонсон дуже дивну фразу промовив, суперечливу, що це не катастрофа, якщо Трамп підтримає Україну. Він ніколи не підтримував Україну. Це найемоційніша частина його програми, його плану повернення в Білий дім. Він щодня повторює, що я вирішу це (війну в Україні – 24 Канал) за 12 годин, але це не так.

Ви сказали, що Зеленський запрошував Трампа поговорити. На мою думку, Зеленський вже не запрошує його поговорити, а навпаки дає приблизно такі ж оцінки, які прозвучали у нас – що прихід Трампа влади був би надзвичайно небезпечним для України.

Закон про множинне громадянство та неминучий розпад Росії

Виголошуючи свою промову у День Соборності, Президент України повідомив, що підписав указ про надання можливість отримання громадянства усім етнічним українцям, зокрема, які живуть території в Росії. Росіяни верещать, кажуть, що це територіальні претензії до них. Це у нашому випадку контраргумент, що, мовляв, ми теж можемо пограти “історичні землі”, як це робили росіяни?

Це хороший асиметричний крок, але він же не змінює офіційну позицію України та її союзників, що метою війни зараз є відновлення територіальної цілісності України у межах 1991 року.

Ми ж чудово розуміємо, що Київ не прагне параду українських військ на Червоній площі. Це безглуздо. Перемога полягатиме у відновленні державного кордону України 1991 року. Ніхто не втручатиметься у внутрішні справи Росії, ніхто туди не полізе, бо там таке почнеться, що, Боже збав.

Рамзан Кадиров оголосить свою незалежність Чечні наступного дня (після програшу Росії – 24 Канал), як і ще низка республік Північного Кавказу. Ми бачимо, що й у Поволжі національний рух також масштабний.

Росія дуже довго розбиратиметься, розпадатиметься, потім знову збиратиметься. Природно, що у цілої низки європейських земель на території Європейської Росії, яка населена українцями, виникне ідея добровільного приєднання до успішної європейської держави, члена Європейського Союзу та НАТО – до України. Ось це цілком реальні перспективи після поразки Росії.

Зрештою станеться третій розпад Росії, який вже двічі відкладався.

• Перший стався у 1917 – 1918 році. Я завжди згадую геніальну фразу Андрія Амарлика (радянський історик та публіцист, політв’язень – 24 Канал). Він сказав, що як прийняття християнства на 300 років продовжило існування Римської імперії, так і прийняття цієї фальшивої релігії комунізму, продовжило на 70 років існування Російської імперії.
• Вдруге вона розпалася 1991 року. Але Владімір Владіміровіч (Путін – 24 Канал) вирішив, що це була, виявляється, "найбільша геополітична катастрофа" XX століття. Він подумав, якщо більшовикам вдалося все це відновити, то чому мені не вдасться? Але більшовики пропонували українському християнинові не національну українську ідею, а урочистість, справедливість, робочі християни у всьому світі тощо. У це багато хто повірив.

А що зараз Путін пропонує українцям, литовцям, білорусам, вірменам, азербайджанцям. "Велику Росію"? Нікому взагалі не потрібна ця "Велика Росія". Це найбільша помилка Путіна. Йому здалося, що він може так само як і більшовики все відновити з легкістю.

Тому зараз третій розпад "Російської імперії" неминучий. Тому, я думаю, що багато територій Росії знайдуть для себе порятунок у цьому бурхливому розвалі, у приєднанні до європейської держави, що процвітає. Тому я вважаю, що це правильний вкид – про відновлення національних кордонів. Але не варто на ньому зараз акцентувати, на цьому етапі війни. Однак це такий собі меседж на майбутнє.

У підсумку скажу, що фінансування (від Сполучених Штатів – 24 Канал) буде. Якщо не цього тижня, то наступного, хоч це злочинно, що його досі немає. І друге, поява Трампа в Овальному кабінеті надзвичайно небезпечна для України та для світу. Але я вважаю, що є ціла низка можливих дій, які мають запобігти цьому сценарію.