По той бік АТБ: прокуратура поклала око на бізнес засновника найбільшої мережі супермаркетів

Засновник найбільшої мережі супермаркетів України Генадій Буткевич отримав неочікувані проблеми. Прокуратура зацікавилась родовищами, якими опікуються його молодші партнери. Ціна питання може сягнути одного мільярда доларів.

Що відбувається? Засновник Харківського міського байкерського клубу Street warriors Олександр Настенко та його партнер Віталій Якименко — батько нардепа від "Слуги народу", голови підкомітету з охорони та оптимального використання надр Павла Якименка, роками збирали рідкоземельні родовища України. Більша частина з них згодом перейшла під контроль співвласника мережі АТБ, мультимільйонера Геннадія Буткевича. А ті, що залишились під контролем харків’ян, зацікавили органи прокуратури, які зараз намагаються повернути їх державі. Найпривабливіше з них — Клинцівське родовище золота в Кіровоградській області, запаси якого оцінюються майже в $1,1 млрд (підтверджені та прогнозовані запаси — близько 17 т).

Прокуратура розпочала процеси відразу в кількох судах. Всі процеси стосуються дозволів на користування надрами. Прокуратура хоче визнати їх недійсними. 12 січня Кіровоградський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі за позовом Новоукраїнської окружної прокуратури до Державної служби геології та надр України та Державної комісії України по запасах корисних копалин. Прокуратура заявила одразу декілька вимог, головна з яких — визнати недійсним спеціальний дозвіл на користування надрами №6372 від 25 вересня 2019 року. Його отримало ТОВ "Таурус Інфініті" (Київ), яке Якименко та Настенко контролюють через британську Ukraine critical Minerals. Згідно з даними Держгеонадр, з цим дозволом "Таурус Інфініті" отримала право на видобування танталових руд на ділянці Мостове площею близько 52 га, із запасами на рівні 1 000 т в перерахунку на чистий окис танталу. При його нинішній вартості на рівні 150 000 доларів за тонну, справа йде про потенціальний куш в 150 млн доларів.

І ця справа — не перша. Кілька місяців тому, 3 листопада 2023 року той же суд відкрив аналогічну справу за позовом Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області до тих же відповідачів. Головна вимога — визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами №6373. Державна служба геології та надр України видала його 25 вересня 2019 року ТОВ "Майн Екстракшн". Ця компанія також належить Ukraine critical minerals. Дозвіл дає компанії можливість видобувати хромові руди на Центральній та Південній ділянках Капітанського родовища із запасами на рівні 680 000 т в перерахунку на чистий окис хрому. Ціна питання — приблизно $200 млн (при ціні 3000 доларів за тонну).

Окрім кіровоградських, в атаку на Настенко та Якименка пішли і прокурори на Донеччині.

Наприкінці минулого року в Донецький окружний адміністративний суд надійшов позов від Волноваської окружної прокуратури Донецької області до Державної служби геології та надр України та Державної комісії України по запасах корисних копалин. Вимога — "визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами від 20.09.2019 № 6370, наданий ТОВ "РМ Майнінгз", вид користування "рідкісноземельні руди", назва родовища Анадольське, розташоване 2-3 км на північний схід від с. Анадоль, Волноваський район, Донецька область". Ця компанія, якою володіють Настенко та Якименко, до війни планувала знайти інвесторів для видобутку таких металів, як церій та лантан, обіцяючи їм чистий прибуток в $17,6 млн в рік. "Місцем реалізації нашої товарної продукції є порт Маріуполь. Відстань між Анадольським родовищем і Маріупольським портом становить 47 км" — вказували в компанії. Проте в 2022 році ця територія була окупована, тож цей проект наразі заморожений на невизначений час.

Окрім вказаних компаній, за даними інформаційного агентства Nadra.Info, аналогічні проблеми з Прокуратурою виникли ще у декількох десятків ліцензіатів по всій країні. Вони отримали свої дозволи в 2016-2020 роки без аукціонів, за результатами зробленої ними за власні кошти апробації запасів корисних копалин. Як вважають прокурори, Державної комісія України по запасах корисних копалин не мала права навіть розглядати матеріали геолого-економічної оцінки, яку подавали ці компанії, не будучи користувачами надр. І цю логіку в минулому році, за даними Прокуратури, вже декілька разів підтвердив Верховний суд України.

Але, як і завжди у випадках, коли в Офісі Генпрокурора заявляють про успішний захист інтересів держави, є нюанси. Всі вказані рішення ВСУ були прийняті по судових справах, розпочатих ще в 2018-2019, а перспективи успіху у нинішніх справах є дещо сумнівними. На це, зокрема, вказує перебіг справи "Прокуратура проти ТОВ "Ліра Майн Мінералз" (також контролюється Настенко та Якименко), яка з листопада 2023 року знаходиться у Верховному суді. В цій справі Прокуратура двічі намагалась скасувати протокол про апробацію балансових запасів золота Клинцівського родовища, яку зробило ТОВ "Ліра Майн Мінералз" у 2019 році. І вже двічі програла суди — у серпні та жовтні 2023 року.

Виявилось, що Прокуратура отримала від Держгеонадр інформацію про підстави надання ТОВ "Ліра Майн Мінералз" дозволу ще у вересні 2021 року. І саме це використали юристи компанії. "Керівник Кропивницької окружної прокуратури, володіючи інформацією ще з 2021 щодо отримання ТОВ "Ліра Майн Мінералз" спеціального дозволу…, не був позбавлений можливості подавати відповідні запити до державних органів… раніше ніж майже через 4 роки після отримання ТОВ "Ліра Майн Мінералз" спеціального дозволу на користування надрами", — до такого висновку прийшов Третій апеляційний адміністративний суд, який відмовив Прокуратурі у зв`язку з закінченням строку звернення до суду. Цілком можливо, ця обставина призведе до того, що Верховний суд у "золотій" справі встане на сторону ліцензіата, і цим скористаються інші опоненти Прокуратури.

І тут починається найцікавіше. Якщо так станеться, то вірогідно, що "Ліра Майн Мінералз" та інші структури увійдуть до орбіти Буткевича, який ще в 2015 році створив компанію BGV Group Management для інвестицій у "метали майбутнього". Тобто, мінерали та метали, які використовують передовими технологічні компанії та галузі.

Найвідоміший з проектів Буткевича, в якому Настенко та Якименко виступають мінорітарними партнерами (близько 8% у кожного) — ТОВ "Атомні Енергетичні Системи України". Ця компанія в 2018 році без аукціонів отримала дозволи на розробку уранових руд на чотирьох ділянках у Миколаївській (Сафонівська, Михайлівська) та Дніпропетровській областях (Сурська, Новогурівська), через суд зобов’язавши Держгеонадр видати їх. Це спричинило неабиякий скандал. В грудні 2021 року Верховний суд України скасував рішення про видачу ліцензій. І "ядерна мрія" Буткевича так і не втілилась у життя. Хоча на власному сайті АЕСУ досі мріє про "створення високоефективного та екологічно безпечного виробництва з переробки урану в Україні". Проте в активі Буткевича залишається близько дюжини ліцензій. Від нафтогазових (вісім ліцензій на розвідку та видобуток природного газу та нафти в Харківській, Полтавській та Одеській областях) до берилієвих (Пержанське родовище), цирконових (Ястребецьке родовище) та титан-апатитових руд (Юрівське родовище), що розташовані в Житомирській області. А один з бізнесів навіть вже працює. У 2022 році в Житомирській області ТОВ "Гранітний кар’єр" (в ньому у Буткевича 83,2%, а у Настенка та Якименка — по 8,4%) розпочало розробку Жеревського родовища. Та відкрило щебневий завод за 22 млн доларів з річною потужністю переробки понад 1,5 млн тонн гірничої маси.

Буткевич — відома людина. В цьому сезоні його футбольний клуб "Полісся" вийшов до вищої ліги українського футболу. Його АТБ — найбільша мережа супермаркетів в країні. Нащо йому молодші партнери? "Коли чиновники бачать, що у компанії є Геннадій Владиславович (Буткевич), у нас з усіх боків починаються перепони, а коли люди його не бачать, то ми не викликаємо печію" — так в 2020 році Настенко пояснював в інтерв’ю "Економічній правді" причини відкладеного входження Буткевича в новостворені компанії. Тобто, вже після отримання ними ліцензій та очищення від претензій. Настенко додав, що в цих проєктах не планувалося використовувати фінансові ресурси Буткевича, який постійно входить в список найбагатших українців Forbes з сотнями мільйонів доларів капіталу. "Ми плануємо виходити на світовий ринок та залучати іноземні інвестиції. З цією метою плануємо відкрити компанію у Канаді. Там вона потрапить до категорії Junior та проведе якісну розвідку своєї ліцензійної території, захистить запаси та запропонує спосіб технології відпрацювання. На тому етапі наша компанія може зацікавити якусь велику компанію" — казав Настенко.

Проте розпочата повномасштабна війна майже повністю заморозила ці плани. "Ми розуміємо, що, чесно кажучи, сьогодні маємо фактично нульовий комерційний інвестиційний приватний апетит до України. Головне, що стримує — невизначеність і воєнні ризики", — зізнався у минулий четвер у Давосі заступник глави Офісу президента Ростислав Шурма. І поки ситуація не зміниться, Буткевичу та його молодшим партнерам залишається тільки "очищувати" свої активи від претензій влади. Та чекати інвестиційного буму після перемоги України.