Нове покоління політиків та ейджизм: нейробіологиня пояснила, як працює мозок залежно від віку

Професорка кафедри біомедицини та нейронаук Київського академічного університету Нана Войтенко каже, що мінімальний вік президента, зокрема в Україні, можна зменшити.

Президент України Володимир Зеленський, сьогодні, 25 січня, святкує своє 46-те День народження. І якщо порівняти вік президентів України, можна побачити цікаву тенденцію - вони молодшаюь. Так відбувається не лише у нас - до влади у світі приходить все більше молодих політиків.

Кореспондентка ТСН Катерина Федорченко збірала історії найяскравіших з них.

Макрон та Атталь

Тридцять дев'ять. Саме стільки було французькому лідеру Еммануелю Макрону, коли він вступив на посаду. До завершення каденції лишається кілька років, тут би вже думати про власний спадо, коли країна починає здригатися від політичних штормів.

Дивіться на ютуб-каналі ТСН: Зеленському - 46! Коли мозок готовий правити країною

Непопулярні реформи викликають незадоволення громадян, а власній політичній силі - наступають на п'яти право-радикальні конкуренти, яких ви вже двічі перемагали на президентських виборах. Макрон наважується на радикальний крок  і змінює свій уряд.

Головну ставку він робить саме на наймолодшого у французькій історії прем'єр міністра. Габріелю Атталю - 34-ри роки. Він має блискучу освіту, предків по лінії матері, які є вихідцями з Одеси, і виховання у православній вірі. А ще - кредит довіри від французів. Бо попри молодий вік - від 2017-го працює зі штабом Макрона. За цей час він встиг продемонструвати яскраві політичні здібності на посаді речника уряд, уникаючи відповідей на незручні питання преси і очолити Міністерство освіти.

Утім, звання наймолодшого прем'єр міністра світу - Габріель Атталь таки не здобув. За цей титул змаглися двоє інших політиків - лідери Фінляндії та Австрії.

Наймолодший прем'єр у світі

Наймолодшим прем'єром світу, до того ж, двічі  вважають австрійця Себастьяна Курца. Єдиний син інженера і вчительки, студент-юрист, захопився політикою і ще студентом приєднався до Молодіжної партії. Вже у 27 років він очолив дипломатичне відомство країни, а відтак, став наймолодшим очільником МЗС не лише Євросоюзу, а й світу.

А вже у 31 рік він став канцлером Австрії. Це був 2017-й. Та вже 2 роки член його уряду потрапляє у скандал через спілкування з племінницею близького до Путіна олігарха. Курц міняє міністрів на членів власної ж політсили - і за це отримує вотум недовіри та відставку.

Фінляндія

Саме у цей час, в іншій європейській країні, у Фінляндії, на посаду премєр-міністра обирають 34-річну Санну Марін. Відповідно, вона стає наймолодшою у світі очільнецею уряду. 

Через її вік, стать і незвичайну популярність, до Марін була прикута надмірна увага преси. Таблоїди збирали чимало переглядів на статтях про те, як прем'єрка Фінляндії відпочивала на рок-фестивалі, чи танцювала на вечірці з друзями.

Утім, у 2020-му Сандра Марін поступається статусом наймолодшої очільниці уряду у світі. Бо в Австрії у свої 33-ри роки - знову переобрирається Себастьян Курц. З другим канцлерством молодому політику знову не пощастило - воно закінчилося відставкою через підозри у корупції та величезний скандал.

Якщо говорити про виборні посади, то серед наймолодших посадовці урядів та держав світу є лідери Чилі, Сан-Маріно, Чорногорії, Ірландії та Еквадору.

Молоді політики України

За часи незалежності Україна змінила 18-тьох прем'єр-міністрів. У 90-х наймолодшим українцем, який посів перше крісло на вулиці Грушевського був скандально відомий Павло Лазаренко - йому було 43. До свого піврічного ювілею урядом встигли покерувати Ющенко, Кінах та Тимошенко.

Після Революції Гідності до 2020 прем'єри молодшали - 40-річний Арсеній Яценюк, 38-річний Володимир Гройсман, 35-річний Олексій Гончаренко. Водночас, Денису Шмигалю, коли він був призначений на посаду було 45.

Для монархів та диктаторів правила інші - історія знає приклади і правителів-дітей. Нині ж позмагатися за звання наймолодшого міг би і, скажімо, король Бутану - бо на момент успадкування трону йому було 26 років. Або навіть північно-корейський диктатор Кім Чен Ин, який успадкував країну у свої 29 років.

Конституція нашої держави обмежує мінімальний вік президента. Йому має бути щонайменше 35 років.

Як працює мозок залежно від віку

Що ховається за цією вимогою - фізіологічні обмеження чи ейджизм? Як працює мозок у залежності від віку - до голів політиків, пояснює професорка кафедри біомедицини та нейронаук Київського академічного університету Нана Войтенко.

Вона каже, що наш мозок, від 21 року вже сформований, але людині може не вистачати досвіду. 

"Щодо політики, я не знаю, які можуть бути вимірювання досвіду, але він має бути", - наголошує вона.

Утім, до 30 років - оптимальний вік, щоб починати політичну кар'єру. 

"Я вважаю, що і вік президента можна зменшити до 27-28 років, і критеріями мають бути: досвід саме політичної роботи, досвід освіти, широкої освіти не тільки в Україні, але й за кордоном, щоб людина могла порівняти, як процеси відбуваються в інших країнах", - пояснює професорка Київського академічного університету.

Крім того, за її словами, мозок втрачає пластичність, зв'язки і інколи можливість аналізувати.

"Це фізіологічне обмеження. Тобто, я вважаю, що вікове обмеження – це абсолютно нормально. І у всьому цивілізованому світі є такі обмеження. Наприклад, в галузі науки після 65 років навіть відомий вчений, Нобелівський лауреат не має права займати адміністративну посаду. Він може продовжувати займатися наукою, якщо в нього є така потреба і можливість, але заборонено займати посади керівні.

Як професія політика навантажує мозок

"Це все набувається тренуванням. Так же, як і наші м'язи ми тренуємо в тренажерному залі, так же ми тренуємо наш мозок працювати в стані стресу, в стані відсутності нормальних умов існування, якщо ми кажемо зараз про ситуацію військового стану", - розповідає Нана Войтенко.

Утім, прокачувати мозок можуть і хобі. 

"Читання – це взагалі, супер-прокачка мозку. Крім того, подорожі та нові враження. Бо наш мозок, ці зв'язки, які є в ньому, вони активуються за рахунок інформаційних входів, сенсорних входів. Тобто все нове, що ми бачимо, провокує працювати наші зв'язки. Я вважаю, що вивчення мов – це найпотужніший засіб прокачки мозОК, а також фізичні вправи. Я раджу кожному займатися шодня ранковою зарядкою, і через кілька місяців - побачити на собі, як покращилось, наприклад, запам'ятовування, наша пам'ять", - додає  професорка Київського академічного університету.