Падіння Іл-76. Як західні ЗМІ повторили роспропаганду і схаменулися

Випадок з падінням літака Іл-76 поблизу російського Бєлгорода 24 став майстер-класом від РФ, як швидко забити інформаційний простір лише своєю точкою зору, блискавично видаючи все нові й нові претензії. На жаль, ці повідомлення одразу підхопили й західні ЗМІ, ситуація почала змінюватися лише за добу. "Телеграф" аналізує, як реагували ЗМІ та посадовці на заході.

Заголовки західних ЗМІ

Блискавична реакція російських Міноборони, Держдуми, губернатора Білгородщини та всіх підряд у Росії дала свої плоди. На початку західні медіа дружно почали цитувати російську сторону: хтось більше стримано, додаючи примітку "наша агенція не може підтвердити наявності полонених на борту", хтось фільтрував повідомлення зі слабким ентузіазмом. Хоч якась українська реакція у вигляді звернення президента Володимира Зеленського, заяв ГУР і Генштабу з'явилася аж увечері 24 січня, це трохи врятувало ситуацію і тональність заголовків змінилася. Тепер ЗМІ стали висвітлювати українську точку зору також.

Пальма першості дістається виданню The Washinton Post, яке випустило новину із заголовком: "Україна збила російський військовий літак, вбивши 74 осіб, — офіційні особи". "Офіційні особи" звучить солідно, але важливий нюанс, що мова про російських посадових осіб, зацікавленої сторони/учасниці війни, але цього у заголовку немає. Авторкою цієї новини є кореспондентка Марія Ільюшина, випускниця московського ВНЗ. Новина була відредагована після відеозвернення Володимира Зеленського та доповнена його коментарем у третьому абзаці. Новина містить речення: "Жодне з тверджень, ні про те, хто був на борту, ні про причини катастрофи, не можна було перевірити незалежно". Також вказується, що високопосадовці Росії не надали доказів використання ракет німецького або американського виробництва.

Видання Politico у заголовку акцентувало на факті падіння літака та тому, що він гігантський, оскільки це єдине, що точно відомо у цій ситуації, а решту коментарів та заяв додало далі. Водночас видання помітило два українських медіа, які вдень 24 січня випустили новини про те, що ЗСУ збили літак і що він міг нести ракети, вказавши потім також факт спростування.

Серед українців викликала обурення стаття CNN, оскільки там була відображена тільки російська позиція. Про це написала у своєму Facebook українська журналістка Христина Зеленюк.

"Знаєте, думала, коли полізу все це читати, то буде кров з очей, бо російської інфи і заяв купа, а з українського боку — майже нуль. Але, хороша для нас новина в тому, що новини і статті про падіння російського Іл-76 писали для NYT, Politico та інших наші українські журналісти. Лише CNN відзначився, даючи суто російську позицію, додавши про "смертоносні українські удари по Бєлгороду", — написала Зеленюк.

Така стаття на сайті CNN справді є, вона оновлена українською позицією (Зеленський, ГУР, Генштаб ЗСУ), хоча у кінці має такий ось цікавий абзац:

"Наприкінці минулого року прикордонне місто Бєлгород стало місцем однієї з найбільш смертоносних українських атак на російську землю. Щонайменше 24 людини, у тому числі троє дітей, загинули, ще 108 отримали поранення внаслідок нападів, які спровокували удари у відповідь Росії по Харківській області України".

25 січня CNN випустив новий аналіз падіння Іл-76 із заголовком "Таємнича катастрофа російського літака викликає більше питань, ніж відповідей". Тут журналіст цитує вже одразу обидві сторони і перераховує, власне, список питань:

• досі незрозуміло, чому розбився літак,
• вказує, що перші зображення уламків на землі непереконливі,
• запитує, чи справді українці знали про час і маршрут літака, чи була ця інформація передана. Вказується, що дати відповідь можуть два бортові самописці літака.
• підмітив, що російська ПРО була в стані підвищеної готовності в середу, і що український безпілотник був збитий незадовго до падіння літака.
• загадковим елементом є лише троє охоронців,

Підкреслює, що ця авіакатастрофа має політичні виміри і стала епізодом інформаційної війни, та приходить до висновку, що швидше за все, у цьому випадку, незалежний аналіз на місці був неможливим.

"Це був би ризикований політ, якби українці не були повідомлені про його мету, як стверджують росіяни. Загалом російські літаки Іл-76 залишаються далеко за межами радіуса дії українських ракет; це був би перший випадок після повномасштабного російського вторгнення в Україну майже два роки тому, коли один із них був збитий", — пише видання.

Британське видання BBC також випустила кілька новин у різних форматах, заголовки традиційно змінюються з появою української реакції: "У літаку, за словами Росії, не вижили 65 українських військовополонених" (важливо, що джерело позначене як російське, на відміну від WP), "Збитий літак: запитання досі без відповіді на тлі претензій України та Росії", "Росія ризикувала життями у збитому літаку, – Володимир Зеленський". У статті про запитання кореспондентка BBC у Києві Сара Рейнсфорд робить акцент на інформаційних війнах в умовах бойових дій. Але додає, що важливо пам’ятати, що саме Росія має довгу історію нахабної брехні та дезінформації.

"Це було доведено зі збиттям MH17 і отруєнням "Новачком" у Солсбері, якщо назвати лише два серйозних інциденти за останнє десятиліття", — пише Рейнсфорд на початку та додає, що кожне російське слово потрібно ретельно перевірити перед повторенням.

Euronews звертає увагу на те, що союзники України пообіцяли більше військової допомоги, хоча їхні ресурси обмежені. Допомога від Сполучених Штатів, безумовно найбільшого постачальника в Україні, також натрапила на політичні перешкоди. Міністерство оборони Німеччини заявило в середу, що планує відправити в Україну шість гелікоптерів Sea King Mk41.

Реакція політиків

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров звинуватив Україну у здійсненні "теракту" та попросив скликати екстрене засідання Радбезу ООН на 24 січня. Франція, яка головує в ООН, відмовила російському міністру та відхилила запит, натомість призначивши засідання на вечір 25 січня.

Координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки США Джон Кірбі сказав, що його країна США знає про ситуацію з падінням Іл-76, однак, не має достатніх даних, щоб погодитися з версією Росії або України.

"Ми бачили повідомлення [про падіння транспортного літака], але не можемо підтвердити їх. Працюємо над тим, щоб отримати більше даних", – сказав Кірбі.

Попри побоювання українських аналітиків, що росія влаштувала якусь провокацію на тлі заяв про надання Україні потужнішої зброї та це може посіяти сумніви у країн-союзниць, наразі жодних таких публічних заяв не було.

Раніше "Телеграф" розповідав усе, що на цей час відомо про катастрофу Іл-76. Фахівці поділилися своєю думкою, що насправді могло статися.