Чому резолюція ПАРЄ щодо українських дітей є дуже важливою

Цього тижня у Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) не лише вирішували ціннісне питання щодо участі Азербайджану, а й ухвалили кілька рішень, що напряму стосуються України.

Головне з них – термінова резолюція щодо ситуації з українськими дітьми, яку асамблея схвалила у четвер.

"Європейська правда" вже коротко повідомляла про зміст документа та про його ухвалення.

Дуже детально про важливість для України цього рішення – у статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Цементування геноциду.

Як Україна просуває у ПАРЄ визнання суперзлочину РФ та допомогу дітям.

У квітні минулого року ПАРЄ ухвалила справді революційну резолюцію, в якій визнала геноцидом депортацію українських дітей до Росії та юридично аргументувала, чому справді можна висувати такі претензії.

Тоді асамблея стала першою міжнародною організацією, що здійснила політичне визнання вчинення Росією цього злочину.

У січні 2024 року ПАРЄ не лише підтвердила це визначення – що саме по собі важливо, бо означає сталість політики з цього приводу.

Але на додаток асамблея зробила наступні кроки.

По-перше, підкреслила причетність Білорусі до вчинення геноциду через викрадення і депортацію дітей.

Утім, для суспільного визнання того, що РФ та Білорусь справді вчиняють геноцид, Україні найважливіше, щоби звинувачення проти них не лише повторювалися на рівні ПАРЄ, а з’являлися у рішеннях також інших інституцій.

Тому рішення ПАРЄ, за яке одностайно проголосували європейські депутати, закликає парламенти цих депутатів ухвалити аналогічне визнання.

Чому це важливо?.

Бо поява нових політичних визнань факту вчинення геноциду щодо українських дітей підштовхне і юридичне розслідування цього злочину.

Тому що зараз Міжнародний кримінальний суд, який вже розслідує кримінальну справу щодо Путіна і дитячої обмудсменки РФ Марії Львової-Бєлової, уникає вживання цього терміну і обмежується словами про злочини проти людяності.

Інший справді важливий підхід цієї резолюції, запроваджений у ній уперше, спрямований на подолання небезпечного міфу роспропаганди про те, що РФ змушена вивозити дітей з України нібито для їхнього ж блага, бо ж в Україні дітям перебувати небезпечно.

ПАРЄ погоджується, що "інтереси дитини повинні переважати" у рішеннях щодо неї, але детально, у кількох абзацах та на основі положень міжнародного права доводить, що захистом дітей є їхнє повернення в Україну, а не навпаки.

А коли через бойові дії повернення дитини в Україну є неможливим або небажаним, то треба говорити про їхнє тимчасове перебування за кордоном.

Це стосується також дітей-сиріт та дітей без опіки – їхнє повернення в Україну є безумовним проявом підходу щодо "найкращих інтересів дитини".

Наразі Київ ідентифікував понад 19,5 тисяч дітей, які були депортовані або примусово переміщені в РФ, і лише 388 з них повернулися додому.

"Громадянство та імена цих дітей іноді були змінені російською владою.

Деякі з них були всиновлені незаконно.

Багато з них не мають можливості зв'язатися зі своєю країною або сім'єю, і їхнє місцеперебування невідоме.

Усі вони піддавалися певній формі індоктринації, їм нав'язували нову культуру і нову мову", – констатує рішення.

Але у цьому питанні ПАРЄ, на жаль, може лише привернути увагу для проблеми.

Готових шляхів її комплексного вирішення немає.

До речі, діти, що поїхали з України до безпечних держав ЄС, – не виняток.

До речі, Україна може вплинути на політику держав-членів Євросоюзу.

"Асамблея підкреслює нагальну потребу цих дітей в отриманні освіти..

для збереження зв'язку з рідною мовою та культурою, що сприятиме їхньому майбутньому поверненню в Україну, беручи до уваги найкращі інтереси дитини", – йдеться у документі.

ПАРЄ створила спецкомітет з питання становища українських дітей, перше засідання якого відбулося в грудні, і там також йшлося про те, як держави ЄС можуть змінити ставлення до українських дітей, розповіла "ЄП" Олена Хоменко.