КЖЕ дала рекомендації, як онлайн-медіа дотримуватись журналістських стандартів у соцмережах

Комісія з журналістської етики розробила рекомендації щодо висвітлення життя українців на тимчасово окупованих територіях. Про це повідомляється на сайті КЖЕ.

Як пише Комісія, більшість онлайн-медіа на сьогодні мають облікові записи у Facebook, Instagram, Tiktok, Telegram та Youtube поруч з основними сайтами. Низка медіа навіть добровільно зареєструвала свої сторінки в соцмережах як онлайн-медіа — це формалізує сприйняття цих сторінок як медіа і державою, і споживачами. Крім того, підводить аудиторію до сприйняття певного акаунту в соцмережі як медіа верифікований профіль у поєднанні з відомим медійним брендом.

У таких випадках, на думку Комісії, розміщення інформації у облікових записах онлайн-медіа слід розглядати як журналістські публікації. Оскільки відповідні медіа самоідентифікують свої акаунти в соцмережах як медійні, то вони несуть підвищений рівень відповідальності перед своєю авдиторією при поширенні новин чи будь-якої іншої інформації через такі сторінки. Це, своєю чергою, накладає на них і обов’язки дотримуватись у цих публікаціях стандартів журналістської етики.

Як пише Комісія, більшість із зазначених вище соцмереж надає достатній інструментарій для того, аби дотримуватися вимог пунктів 6 та 10 Кодексу етики українського журналіста та вимог щодо повноти, достовірності та збалансованості подання інформації.

Відеоформат, з яким працює Youtube, дозволяє за допомогою візуальних образів показувати документи, додавати коментарі обох сторін як у відео, так і в текстовому вигляді. Facebook та Telegram надають можливість розмістити посилання на оригінальний текст та спрямувати аудиторію медіа на основний вебсайт онлайн-медіа, де зазвичай подається повна чи більш деталізована версія матеріалу.

Натомість в Instagram, через його концентрацію на фотоконтенті та коротких відео-reels, а також заборону розміщувати посилання, окрім як у сторіз та в описі профілю, дотримання професійних стандартів зі сторони медіа потребує додаткових зусиль.

Отож, у роботі в інстаграмі Комісія рекомендує:

• ретельніше ставитися до описів до дописів в Instagram для пояснення контексту ситуації, що висвітлюється: такий опис має містити пояснення про те, чому новина важлива, якою є мета її публікації та яким чином було отримано фото чи відео;
• використовувати так звану карусель для публікації тексту дописів чи новини в медіа, оскільки цей інструмент дозволяє використати більшу кількість тексту та візуальних матеріалів для публікації, зокрема для досягнення балансу;
• забезпечити можливість аудиторії медіа ознайомитися з повноцінним матеріалом через текстову вказівку про те, під яким заголовком він розміщений на вебсайті онлайн-медіа, або використання спеціальних інструментів на кшталт Link in bio чи їх аналогів;
• уникати клікбейту та не розміщувати позаконтекстуальні емоційні матеріали, які можуть допомогти залучити більшу аудиторію на сторінку, але при цьому не мають інформаційної цінності.

Підставою для винесення цих рекомендацій Комісія називає нещодавню скаргу, яку вона отримала щодо посту онлайн-медіа в Reels в інстаграмі. Цей відеоматеріал зображав конфлікт людей у військовій формі з мешканцями Львова, був розміщений 22 листопада 2023 року в інстаграм-профілі hromadske, який окремо зареєстрований як онлайн-медіа.

На відео люди у військовій формі затягують до автівки чоловіка, після чого продовжують сперечатися з жінкою. У жінки вибивають з рук телефон, після чого чоловіки у формі повертаються до свого автобуса. Відео зняте з балкону сусіднього будинку та не супроводжуються будь-яким озвучуванням. Підпис до посту є таким: «У мережі поширюють відео, на якому у Львові пʼятеро людей у формі заштовхали чоловіка в бус і вибили телефон із рук жінки, яка хотіла це все зняти. На відео вже відреагували в обласному ТЦК і пообіцяли розібратися в ситуації».

На думку заявниці Софії Кочмар, у цьому новинному матеріалі є лише емоційне включення у події, злість на державу і службовців, а натомість немає ніякої інформації, що допоможе усвідомити ситуацію розумом, а не емоціями. Саме тому він не відповідає вимогам щодо повноти подання інформації.

18 грудня 2023 року Комісія звернулася до онлайн-медіа з проханням надати коментарі щодо наявності у вказаному матеріалі порушень вимог пункту 6 Кодексу етики українського журналіста та зазначених у скарзі аргументів. Відповідь від медіа надійшла 9 січня 2024 року. У ній головна редакторка hromadske Христина Коціра зауважила, що медіа не називає пости та сторіз в Інстаграмі новинними матеріалами. Дописи у соцмережах орієнтовані здебільшого на залучення користувачів на сайт, де можна прочитати повну інформацію: новину, інтерв’ю чи статтю, які мають конкретних авторів, і саме такі журналістські матеріали, на думку представниці медіа, можна аналізувати на предмет дотримання стандартів чи етики.

Повнота подання інформації вимагає від медіа надання споживачам матеріалу відомостей про те, як і коли відбулася певна подія, а також пояснювати її контекст та можливе значення. Таке висвітлення події потрібне для того, аби аудиторія могла самостійно сформувати власне враження про певний факт, а не керуватися винятково оцінками, запропонованими медіа чи авторами матеріалу.

Водночас, формат публікацій в соцмережах зазвичай передбачає собою більш обмежений простір для того, аби такої повноти досягнути, адже часто обсяг публікації лімітований кількістю символів чи шляхами поведінки споживача. Втім, це не звільняє медіа від обов’язків дотримуватися стандартів журналістської діяльності навіть в соцмережах, особливо у випадках, коли такі медіа зареєстровані відповідно до законодавства як суб’єкти у сфері медіа за новим медійним законодавством. У розглядуваному матеріалі hromadske зробило спробу подати контекст події підписом до відео.

З цього підпису, так само як і з матеріалу, не зрозуміло, де саме відбувається подія і чому вона є важливою. Безпосередній факт конфлікту між особами у військовій формі та цивільними не надає споживачеві жодних інших індикаторів щодо тлумачення, окрім того, що ТЦК відреагувало і він може стосуватися мобілізації. Аудиторії з такого матеріалу та підпису бракує розуміння щодо причин виникнення конфлікту, його можливої пов’язаності з мобілізацією, а також розв’язки. Медіа не пояснює чому такий матеріал є суспільно важливим та якою мірою він порушує питання, що є важливими у локальному львівському або ж загальнонаціональному контексті, лише натякаючи та формуючи певний образ осіб у військовій формі, що найпевніше є військовослужбовцями. Медіа так само не надає посилань на подальші матеріали, ознайомившись з якими споживачі інформації мали б змогу зрозуміти ситуацію повніше.

Хоча Інстаграм як соцмережа надає вкрай обмежені можливості для розміщення посилань в постах, сторіз чи коментарях, медіа мало б потурбуватися про те, аби пояснити споживачам де вони можуть отримати повний доступ до історії зі змалюванням її наслідків та ширшого контексту. Зрештою, головна редакторка hromadske у своїй відповіді на скаргу стверджує, що саме спрямування трафіку і є метою подібних постів – але в цій ситуації споживачам нікуди переходити далі. Відсутність будь-яких вказівок для подальшого пошуку інформації певною мірою прирівнює відповідний пост до клікбейту, якому не місце в будь-яких медіа, що прагнуть дотримуватися стандартів журналістської професії.

Фото: entrepreneur.com