Польща планує скасувати пільги для українських біженців: які саме і кого це торкнеться

Посилюється тиск на українських біженців і з самої України.

Вже 2024 року Варшава збирається скасувати деякі пільги для українців. В уряді Польщі стверджують, що частина пільговиків зовсім не відповідає критеріям, хоч і отримує гроші.

Що зібрались запровадити поляки і чи варто українцям уже пакувати валізи - в ексклюзиві TSN.UA.

Поляки обурилися через українських біженців

Поїздки українців додому на свята та у відпустку свідчать про те, що їм не потрібен тимчасовий захист. Журналісти стверджують, що Варшава вже цього року планує зміни до правил для отримання соціальної допомоги, щоб її отримували тільки ті українці, які реально її потребують. Існування такої проблеми підтвердила волонтерка Анета Жоховська, яка керує п’ятьма центрами для біженців у кількох польських містах.

"Нам відомі випадки, коли людина живе в Польщі на державному утриманні, здаючи в оренду квартиру в Україні. Це не подобається і самим українцям, які втратили домівку через війну", - йдеться у повідомленні.

Дивіться на ютуб-каналі ТСН: Українським біженцям СКАСОВУЮТЬ ВИПЛАТИ! У Польщі зробили заяву!

Уже відомі і зміни, які збираються запровадити поляки. Варто згадати, що Тимчасовий захист для втікачів від війни в Україні діє у Польщі до 4 березня 2024 року. Уряд планує продовжити дію відповідного спецзакону лише на пів року. За цей же час міністрам доручено розробити нові правила допомоги біженцям - більш точкові та вибіркові.

Серед анонсованих змін є скасування статусу біженця після виїзду громадянина України з Польщі навіть на короткий термін (наприклад, на свята або у відпустку). На думку уряду, дії таких осіб показують, що їм вже не потрібен тимчасовий захист. Також біженці отримуватимуть менші виплати на дітей. 

Польща обмежить виїзд для біженців

Журналісти видання Речпосполита стверджують, що у Польщі надихаються досвідом Норвегії. У скандинавській країні вважають, що якщо біженець їздить на Батьківщину, то він не потребує захисту Норвегії. Майже 2 роки від початку повномасштабної війни цей підхід обходив українців, утім від грудня 23-го правило запрацювало знову.

"Якщо українці з тимчасовим колективним захистом подорожують між Норвегією та Україною, це свідчить про їхню непотребу захисту в Норвегії. Відтепер я хочу, щоб ми однаково ставилися до українців і представників інших національностей, коли мова йде про наслідки таких подорожей", - сказала міністерка юстиції та надзвичайних ситуацій норвегії Енгер Мель.

Тож, до чогось подібного вже скоро можуть дійти і поляки. Польський соціолог з Варшавського університету Роберт Станішевський зауважує негативну тенденцію - поляки все менше хочуть допомагати українцям, а тим паче надавати їм такий великий соціальний пакет після 2 років війни. Утім польська влада такими наративами не заграє. Публічно проти українських біженців виступає лише радикальна партія Конференція, яка активно підтримала блокування українсько-польского кордону для вантажівок. Її не безпідставно звинувачують у проросійськості.

Все більше уваги питанню доцільності виплат українцям звертає і німецький уряд, пише Радіо Свобода. За даними Євростату в Німеччині осіло до 30% усіх біженців з України, а це понад мільйон осіб. При цьому близько семиста громадян України там отримують соціальну допомогу у зв'язку з безробіттям, більше половини з них - працездатні. А це неабиякий фінансовий тягар для будь-якої країни. Німці також жаліються, що завдяки статусу тимчасового захисту у ЄС українці мають право одразу на два типи соцвиплат - на ті що платять по безробіттю німцям, та такі самі, але менші, як для іноземців. І ця подвійна платня дозволяє їм зовсім не працювати.

"У той час, як лише 20% українських біженців працюють на ринку праці в Німеччині, в Нідерландах цей показник становить 60%, а в Польщі – 90%", - зазначив лідер партії ХДС Фрідріх Мерц.

Проте в Німеччині, схоже, зовсім не проти залишити якомога більше українських біженців у себе, тож у Берліні налаштовані їх інтегрувати.

Німеччина швидко інтегрує українців

Для цього для українців існує безліч курсів, зокрема, де можна безкоштовно вивчати мову. До того, як пише видання Франкфуртер Альгемайне, 2022 року уряд ставив на те, щоб українці йшли на роботу у Німеччині саме за своїм фахом. Така ліберальність частково і створила проблему безробіття серед них. А от у Нідерландах і Данії, де до українських біженців ставилися трохи суворіше - працевлаштовані майже всі.

Але Берлін не втрачає надії. 19 січня Бундестаг спростив правила отримання громадянства для іноземців. Тепер за певних умов українські біженці зможуть отримати паспорт з орлом уже 2025 року.

Відповідно до закону, ухваленого 382 голосами проти 234, іноземці зможуть подати заявку на отримання громадянства після п'яти років легального проживання в Німеччині. Досі для цього потрібно було прожити в країні вісім років. А ті, хто доклав особливих зусиль для інтеграції, наприклад, вивчив німецьку мову або займався волонтерством, зможуть подати заявку на громадянство вже через три роки.

Посилюється тиск на українських біженців і з самої України. Згадаймо лише слова президента Зеленського у його новорічному зверненні. Там він закликав втікачів від війни задуматись: чи вони біженці чи громадяни. Із жорсткою заявою в бік переселенців вийшов і один з радників офісу президента Сергій Лещенко.

"Країни, які примають,повинні припинити підтримку біженців, щоб вони могли повернутися додому. У нас у Києві живе 3 мільйони людей, у тому числі сотні тисяч дітей. Аргумент про те, що це небезпечно, — нісенітниця. Тим, хто повернеться, не доведеться воювати в окопах. Але вони можуть купувати українські продукти в супермаркеті в Україні, платити за оренду квартири в Києві, користуватися поліклініками та аптеками, платити податки, щоб ми могли фінансувати школи", - сказав він.

Лещенко потрапив у скандал

Не дивно, що Лещенко буквально моментально захейтили у Мережі. Не погодились зі словами радника депутати, журналісти та громадські діячі.

Але найпереконливішим був радник мера окупованого Маріуполя Петро Андрющенко.

"Це просто цинізм знущатися з людей, які позбавлені всього. Кожен маріуполець позбавився всього того, що він накопичував усе своє життя. Так само позбавились всього бердянці, мелітопольці. Велика кількість людей перебуває в країнах ЄС. Вони допомагають фронту більше, ніж деякі люди в Україні. А Сергій Лещенко виходить і каже, що треба повертатися додому, що люди не інтегруються. Це вершина цинізму", - наголосив він.

Нагадаємо, Польща продовжить допомогу українським біженцям на тому рівні, на якому вона зараз є, лише до вересня 2024 року. За ці шість місяців польський уряд налаштований розробити нові правила надання допомоги. 

Підписуйтесь на наші канали у Telegram та Viber.