ТСК Верховної ради розглянула питання виплати допомоги ВПО у 2024 році

На засіданні Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань захисту майнових та немайнових прав внутрішньо переміщених та інших осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України 11 січня 2024 року було розглянуте питання виплати допомоги на проживання ВПО. За інформацією ZN.UA, Асоціація міст України винесла питання в публічну площину, оскільки Кабінет Міністрів України і профільне міністерство не реагують на численні сигнали місцевої влади, а також звернення народних депутатів.

Повідомляється, що Міністерством соціальної політики України було розроблено проєкт постанови України "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб та інших вразливих категорій осіб", метою якого є забезпечення продовження державної підтримки, тобто виплат допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, які є непрацездатними (пенсіонери, особи з інвалідністю), для всіх дітей в цілому по країні, тим більше, автоматично буде продовжуватися виплата для дітей-сиріт, а також для всіх родин, які проживають в зоні бойових дій чи в зоні можливих бойових дій, але зі стимулюванням родини знайти власні джерела доходів.

Це означає, що якщо в родині є кілька осіб працездатного віку і всі ці особи не працюють, то буде застосовуватися вимога, що родині призначатиметься допомога, але друга, третя й інші, скільки є працездатних осіб в родині, вони після цього мають стати обовʼязково на облік в Державному центрі зайнятості або працевлаштуватися. або звернутися по грантові програми Мінекономіки (тобто після призначення виплати внутрішньо переміщена особа повинна починати думати про власну економічну спроможність).

Також виплати призначатимуться родинам, які проживають, наприклад, в зоні умовно безпечній, але за відсутності можливості влаштувати дітей в дитячі дошкільні заклади або в школу на офлайн-навчання.

Для родин, у яких з обʼєктивних причин ніхто не може піти працювати, тому що є маленька дитина чи дитина до 14 років, тому що є особа з інвалідністю, яка потребує догляду, тому що є старенька особа, яка потребує догляду, і для всіх таких родин автоматом допомога буде продовжена.

На засіданні Комісії була обговорена законодавча ініціатива, внесена на розгляд Верховної Ради України від членів Комісії - проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" щодо виплати допомоги на проживання з урахуванням оцінки задоволення потреб та ступеню інтеграції внутрішньо переміщеної особи за місцем її фактичного проживання» (реєстр. Nº 10382 від 28.12.2023), який встановлює чіткі підстави для непризначення або припинення виплати такої щомісячної допомоги, а саме:

- Повернення на окуповану територію або на територію, де ведуться бойові дії, виїзд за кордон без поважних причин на тривалий строк, подання недостовірних відомостей;

- Наявність житла від 13,65 м2 на одну особу але не менше 25 м2 - на сімʼю на підконтрольній Україні території або отримання компенсацій за пошкоджене або зруйноване житло з держбюджету;

- Купівля автомобіля або іншого рухомого майна вартістю від 30 мінімальних зарплат (для авто від 8 років - від 50 мінімальних зарплат) або наявність на депозитному рахунку в банку такої суми або купівля нерухомості на суму від 50 мінімальних заробітних плат;

- Середньомісячний дохід від 2 мінімальних зарплат на одну особу;

- Перебування на повному державному утриманні у відповідних інтернатах або місцях позбавлення волі;

- Невжиття заходів щодо свого працевлаштування для працездатних осіб - це вкрай важливо для залучення ВПО до роботи для наближення нашої перемоги.

Відзначено також, що обсяг коштів, передбачений у Державному бюджеті України на 2024 рік для виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за КПКВК 2501530 становить 57,6 млрд грн, що на близько 18 млрд грн менше, ніж фактично було передбачено на ці цілі у Державному бюджеті України на 2023 рік - після внесення відповідних змін до бюджету протягом 2023 року.

За результатами розгляду зазначеного питання Комісія вирішила:

- Інформацію Міністерства соціальної політики України та Міністерства фінансів України взяти до відома.

- Звернутись до Премʼєр-міністра України з пропозицією терміново внести зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 Nº 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам" та до Порядку, що нею затверджений, в частині автоматичного продовження (збереження) виплат з 01 лютого 2024 року для переважної частини внутрішньо переміщених осіб, які отримували цю допомогу у 2023 році.

- Звернутись до Премʼєр-міністра України з пропозицією віднайти можливість залишити обсяг фінансування, передбачений для виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (КПКВК2501530) на фактичному рівні 2023 року, а у разі погіршення ситуації щодо наявності ресурсів зовнішнього фінансування Державного бюджету України на 2024 рік - на рівні, передбаченому у Законі України "Про Державний бюджет України на 2024 рік".

- Рішення Комісії надіслати Премʼєр-міністру України, а також до Міністерства соціальної політики України і Міністерства фінансів України.

Нагадаємо, Після звернення виконавчого директора Асоціації міст України Олександра Слобожана до глави Міністерства соціальної політики України Оксани Жолнович щодо продовження виплат допомоги на проживання ВПО і публікації його в ZN.UA, офіційно опубліковано висновки Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань захисту майнових та немайнових прав внутрішньо переміщених та інших осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії РФ проти України.

Під час засідання Комісія виявила, що окремі пункти Операційного плану заходів з реалізації у 2023-2025 роках Стратегії державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2025 року не виконані чи виконуються з порушенням строків; відсутнє фінансове забезпечення виконання завдань та заходів плану; головними виконавцями окремих завдань Операційного плану визначені центральні органи виконавчої влади, до компетенції яких, на їх думку, не належить забезпечення формування та реалізації політики у відповідній сфері правовідносин.