Жорстокість та цинізм Palworld. Враження

Palworld знадобилося всього кілька днів з моменту виходу аби стати культовою. Вже на третій день японська гра розійшлася накладом у понад п’ять мільйонів копій та подолала позначку у 1,5 млн одночасних гравців у Steam, чого вистачило, що б обігнати такі ігри як DOTA 2, Cyberpunk 2077, Baldur’s Gate 3 та Hogwarts Legacy. Наступного дня кількість проданих копій вже сягнула шести мільйонів примірників, а за кількістю одночасних гравців Palworld вийшла на друге місце за всю історію Steam обігнавши CSGO. На першому все ще BUPG з майже удвічі більшим відривом. Але такими темпами у продажах, хто зна, може поки ви дочитаєте цей матеріал, нарешті паде рекорд поставлений PUPG у 2018 році.
Тож спробуймо розібратися у чому феном цієї гри й за що її так полюбили гравці.

Palworld не взялася ні звідки. Японська студія Pocket Pair (так, саме японська) була заснована у 2015 році й Palworld стала їх третьою грою, та по суті розвитком ідей попередниці — Craftopia, яка теж була у жанрі «виживання» й досі перебуває на стадії Early Access. Тобто студія вже має досвід у розробці ігор, але як би ж тільки від умінь розробників залежав успіх їх проєктів.

Все ще просто гра

З перших хвилин гра обманює усі очікування і не в хорошому сенсі. Ігроладно та впершу чергу Palworld — типовий «виживач». В перші години цей жанр не може запропонувати велике розмаїття активностей. Все чим ми будемо займатися це збиранням ресурсів для розбудови власної бази в чому нам допомагатимуть спіймані пали.

Хоч це гра у форматі «розваж себе сам», все ж перші години гра дає різноманітні завдання спрямовані на навчання гравця. За перші години вступу ми вже побудуємо власний будиночок, кілька сіделець для палів, облаштуємо городину та інші базові, але важливі будівлі для нормального функціонування нашої ферми.

Проте ходити рубати дерева та довбати каміння все одно доведеться якийсь час самотужки, бо чим далі, тим більше базових ресурсів потребуватимуть будівлі. Навіть якщо облаштувати копальні та лісопильню на території табору, пали не дуже активно працюють на них, деякі ще й часами лінуються і йдуть в затінок відпочивати (я серйозно). Лишається гнати лінтюху палицею або ж замінити продуктивнішим палом. Що показово, найбільші ледаща схожі на котів.

У кожного пала є мінімум одна спеціальність, наприклад одні можуть лише носити щось, інші мають розвинуті кінцівки, тому можуть засівати город і збирати посіві, а водні пали забезпечують полив. Також пали поділяються на денних та нічних створінь, тому вночі теж варто виходити на лови, так ферма працюватиме у дві зміни — вдень та вночі.

Якщо поглянути на нашу ферму під іншим кутом, то вимальовується наступна картина. Ми потрапили на якісь острови, силою приручаємо її мешканців та змушуємо їх працювати за їжу. При першій же потребі, а частіше задля власної втіхи, палів можна підбадьорювати добрячим стусаном, або ж просто вбити й засмажити. Не дуже гуманно, але це одна з причин популярності гри. Ні покемони, ні будь-яка інша схожа гра не викликає подібного когнітивного дисонансу, а це лише верхівка айсберга.

Коли набридне будувати, зібравши кілька бойових палів можна вийти на полювання якомога далі від домівки. Тут в пригоді стануть їздові пали та зброя, яку можна виготовити вже на перших рівнях. Проте окрім очевидних способів завдавання пошкоджень, можна використати й більш творчий підхід.

Наприклад, запалити десяток вогнищ й спробувати загнати великого пала на таке барбекю. Авжеж взаємодія з фізикою абсолютно не рівня The Legend of Zelda Breath of the Wild, з якої гра теж багато чого запозичує, наприклад парашут та загальне дослідження світу.

Варто розуміти, що гра не просто копіює механіки Покемонів та Зельди разом з їх візуальним рядом. Palworld це повноцінна гра. Герой має характеристики, які прокачуються з підняттям рівня, пали мають свої потреби які потрібно задовольняти, у тому числі розважати їх та пестити.

Прокачування бази дає можливість залучати більшу кількість палів до роботи, а новий рівень героя дає очки розвитку бази, за які відкриваються нові будівлі, устаткування та активні здібності палів.

У відкритому світі є світові боси — високорівневі пали, а також підземелля та рейди, в яких переховуються інші «тренери» палів та для подолання яких потрібно чимало часу приділити прокачуванню себе та своїх палів.

Не дитяча гра

Попри яскраву картинку та загальний позитивний настрій гра є доволі цинічною та жорстокою. При чому такою вона є від самого початку, хоча розуміння цього може прийти не одразу. Пали є мешканцями островів на які ми потрапляємо (звідси й назва PalWorld).

Що б спіймати пала до своєї колекції його спочатку потрібно побити до стану півсмерті — тобто залишити життя буквально на 1-2 удари. Після чого кидаємо палбол та чекаємо поки пал заспокоїться. Якщо з першої спроби не вийшло — пал звільниться й у нас буде ще один шанс його запхати до кишені. Насправді шансів стільки, скільки палболів маєте при собі. Для більших палів потрібні потужніші палболи.

Але якщо не вийшло спіймати пала, або ж ваш напарник ненароком його добив — нічого страшного. З убитого пала випадуть ресурси та їжа, які також нам необхідні в необмеженій кількості. І тут стає цікавіше. Годувати потрібно не тільки нашого персонажа, але палів які трудяться на базі та тих, яких ми беремо з собою на вилазки. І чим поживніша їжа, тим ситнішим буде улюбленець.

І що найбільш цинічно, прямо на фермі можна підійти до якоїсь овечки, викликати контекстне меню і замість того, що б нагодувати її чи погратися з нею, бідненьку можна прирізати. І герої це фізично зробить. Після чого отримане м’ясо приготувати на вогні й згодувати іншій овечці. Таке воно, коло життя.

Також на острові є й інші люди не ігрові персонажі (НІП). Одні готові нам допомогти, інші налаштована вороже, і частіше є браконьєрами, які ловлять палів.

Людей НІПів теж можна спробувати поглинути «Покеболом». Рано чи пізно у вас це вийде! І запевняю, ви навіть не здивуєтеся, що люди абсолютно так само, як і пали будуть виконувати ваші накази. І їх також потрібно годувати та мати для них окремо ліжко-місце.

Найбільшу увагу гра привертає можливістю дати своєму звірятку вогнепальну зброю й спостерігати за роботою справжнього профі. І тут вас очікує інше розчарування. Річ у тім, що механіка «дати покемону волину» працює дещо не так, як звучить.

Для початку цю можливість потрібно відкрити у дереві розвитку, потім змайструвати зброю на станку і вже тоді, під час бою чи дослідження світу активувати її як спеціальну здібність пала, яка ще й має свій кулдайн. Для кожного пала є своє унікальна здібність і кожну потрібно відкривати окремо.

Один з найбазовіших палів, овечка, має здібність щита, її навіть не потрібно відкривати, вона доступна з самого початку гри. Герой просто підіймає кучеряву перед собою й тримає як щит. Вовка можна запрягти як їздового, що насправді сильно пришвидшує пересування островами. При необхідності він навіть може стріляти грязьовими кульками. Найвеселіше на початку гри це, мабуть, зробити спеціальний тримач для вогняної лисички, яка дає можливість взяти її під руки та використовувати як вогнемет.

Розробники вже опублікували дорожню карту оновлень. В першу чергу студія зосередиться на технічних проблемах, а вже потім приступ до наповнення гри новим контентом та режимами. У тому числі обіцяють повноцінні PvP сутички.

Великий покемон у кімнаті

Окрім абсурдності та жорстокості увагу до гри привертає також її візуальний стиль та основні механіки. Якщо бути точнішим, то її схожість з в першу чергу Покемонами. Якщо розібрати ігромеханічно, то колекціонування істот є у багатьох іграх та інших медіа, окрім покемонів, одразу згадуються Діґімони та серія Dragon Quest.

І якщо розібратися, то ігрові механіки не патентуються, отже Nintendo, яка володіє «Покемонами» навряд тут щось вдіє. Але окрім механік, Palworld також запозичила й візуальний стиль легендарної серії, і часто пали практично ніяк не відрізняються від покемонів, і вже тут юридичний маховик Nintendo може розійтися на повну.

Поки що Nintendo лише зробили заяву, що вони слідкують за ситуацією й у випадку порушень, будуть звертатися до відповідних органів. Знаючи любов японського гіганта до судових позовів, те, що його досі не було подано наштовхує на думку, що насправді автори Palworld нічого не порушили. Ну або ж юристи Nintendo збирають товстезну теку з доказами. За розвитком цих юридичних подій спостерігати не менш цікаво, аніж за збільшенням аудиторії самої гри.

Palworld змогла об’єднати стандартні та базові механіки ігор у жанрі виживання з жорстокістю і цинізмом й загорнула все це у яскраву обгортку. Як виявилося, саме такої версії покемонів не вистачало гравцям. На додачу вона не гардкорна, а гнучкі налаштування світу дозволять без проблем втягнутися в неї новачкам жанру.

Висновки

Яскрава картинка, абсурдність та веселий цинізм Palworld здатні привернути нову аудиторію до жанру «виживання». Про те якщо ви вже пробували грати в подібні ігри й вам не сподобалось, а жорстокість вам не цікава, то Palworld навряд змінить вашу думку щодо цього жанру.