27 січня світ вшановує пам’ять жертв Голокосту

Сьогодні, 27 січня, у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. У період Другої світової війни геноцид, влаштований нацистським режимом, призвів до знищення третини усіх євреїв світу та представників низки інших національностей.

Проголошення дня пам’яті

Цей День проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року, співавторами якої виступили 100 держав, в пам’ять про жертв нацистського терору під час Другої світової війни.

Дату 27 січня обрали не випадково – саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенціма.

Україна на державному рівні приєдналася до відзначення цієї міжнародної дати у 2012 році (постанова ВРУ від 5 липня 2011), хоч і була однією з шести країн-ініціаторів прийняття цього документа.

Історія Голокосту

Голокост – це переслідування та масове знищення євреїв та інших соціальних груп, які здійснювали німецькі нацисти та їхні союзники під час Другої світової війни. Нацисти стверджували, що німецькі євреї зрадили Німеччину під час Першої світової війни та несуть відповідальність за її поразку.

Євреям наказували носити позначку на одягу – так звану «жовту зірку Давида». Їх виселяли з власних будинків та переселяли у гетто, де вони мали жити ізольовано від іншого населення. Також євреїв використовували як робочу силу на фабриках та виробництвах.

Нацистська влада створювала на окупованих територіях концтабори, де ув’язнювала євреїв та інші народи. Ув'язнені в концентраційних таборах перебували в нелюдських умовах і піддавалися тортурам, голоду, а в деяких таборах – медичним експериментам.

Перший з цих таборів був відкритий в Дахау, неподалік від Мюнхена в Баварії, в березні 1933 року. Потім були відкриті табори у Треблінці, Освенцимі, Вестерборку. Найвідомішим нацистським концтабором був Аушвіц у польському місті Освенцим. 

Розстріл у Бабиному Яру

Нацисти також розшукували і розстрілювали євреїв на окупованих територіях. Найвідомішим місцем масових розстрілів євреїв в Україні є урочище Бабин Яр у Києві.

Нацистська операція в Бабиному Яру 29-30 вересня, коли було вбито майже 34 тисячі євреїв, стала однією з наймасштабніших каральних акцій Другої світової війни.

Загальна кількість загиблих у Бабиному Яру з 1941 по 1943 рік, за різними оцінками, становить від 70 до 100 тисяч людей. Зараз тут розташований Меморіальний комплекс, присвячений пам'яті жертвам Голокосту. 

Кількість жертв

Нацистська Німеччина, її союзники та колабораціоністи спустошили або повністю знищили тисячі єврейських громад по всій Європі. За інформацією Інституту національної пам’яті, у роки Другої світової війни жертвами нацистської політики стали шість мільйонів євреїв. З них 1,5 млн були з території сучасної України.

Унаслідок Голокосту, ті євреї, що вижили, часто стикалися з травматичною реальністю втрати цілих сімей і громад. Деякі змогли повернутися додому і вирішили відновити своє життя в Європі. Багато інших боялися це робити через післявоєнне насильство та антисемітизм. Безпосередньо після війни ті, хто не міг чи не хотів повернутися додому, часто опинялися в таборах для переміщених осіб. 

Збереження пам’яті

Сьогодні масштаб Голокосту визнають у всьому світу. Він служить прикладом жахів геноциду, а також того, як певна поведінка може призвести до цього.

У Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту по всьому світу триває флешмоб #WeRemember. Люди фотографуються з цими словами та викладають світлини у соцмережі, щоб нагадати, що ані Голокост як один із найбільших злочинів проти людяності, ані його жертви не забуті.

В Україні зазвичай у День пам'яті жертв Голокосту проводять пам'ятну акцію у Бабиному Яру, а до меморіалів жертв Голокосту у різних містах приносять квіти та свічки.

День пам'яті жертв Голокосту – це не лише вшанування тих, хто загинув від рук нацистів, але й мільйонів жертв інших геноцидів у всьому світі.