Як передає Укрінформ, про це повідомило видання Nature.
Це відкриття поставило під сумнів думку, що екіпаж Христофора Колумба «привіз» сифіліс до Європи, яка виникла під час спалахів цієї венеричної хвороби в європейських містах наприкінці XV століття.
Вчені із Цюрихського університету у Швейцарії під час дослідження зразків кісток людей, які жили 2 тис. років тому на південному узбережжі Бразилії, виявили бактеріальну ДНК, тісно пов’язану з бактерією сифілісу.
Йдеться про геноми Treponema pallidum, що викликає сифіліс та інші трепонемні хвороби: вони були схожими на геноми сучасного підвиду, який спричиняє бежель (оральну інфекцію, що викликає один із трьох найвідоміших підвидів Treponema pallidum).
Подальший аналіз знайденого геному показав, що відомі лінії Treponema pallidum почали змінюватися ще 14 тис. років тому, – на 10 тис. років раніше, ніж вважалося – і що сучасні штами еволюціонували за останні 3 тис. років.
«Здається вони (штами сифілісу – ред.) супроводжували нас протягом тривалого часу, чого не очікували», – сказала одна із дослідників Верена Шунеманн.
За словами дослідників, виявлення підвиду бактерій, які спричиняють бежель, у Бразилії прямо не спростовує версію про завезення сифілісу в Європу Колумбом, однак останні відкриття роблять її малоймовірною.
«Усе це вказує на те, що вони (геноми Treponema pallidum – ред.) не були завезені з Америки», – зазначила Шунеманн.
Існує також ймовірність того, що трепонемні захворювання з’явилися ще раніше в Євразії або Африці та досягли Америки разом із першими людьми, які мігрували туди щонайменше 15 тис. років тому, йдеться у матеріалі.
Як повідомлялося, у травні минулого року у Великій Британії вчені знайшли зразки ДНК чуми віком 4 тис. років, що стало найстарішим доказом смертоносного захворювання в країні.
Фото: Jose Filippini / Nature