Аграрний бунт в Польщі: які вимоги у фермерів та чим знов не догодила Україна

24 січня польські страйкарі влаштували демонстрації на сільськогосподарській техніці уздовж доріг без перекривання трас. Протести у понад 150 місцях по всій території Польщі тривали три години. Поляки назвали цей страйк попереджувальним і пообіцяли вийти на траси знову, якщо уряд не виконає їхні вимоги. Експерти в коментарях Фокусу зазначили, що Україна вже винайшла логістичні способи навіть на той випадок, якщо Польща вирішить заборонити і транзит української агропродукції.

Проти чого протестують польські фермери і чим це загрожує Україні

Як заявив співорганізатор страйку Роман Кондрув у коментарі кореспондентці "Суспільного", протестують вони не проти України, а проти тих, "хто у Брюсселі" і їхньої політики. "Протестує Франція, німці, румуни, Словаччина, чехи. Усі протестують проти політики Брюсселя. Цей страйк по всій Польщі — від моря і аж до Татр. Всі протестуємо — від сходу до заходу", — сказав Роман Кондрув.

Напередодні загальнонаціонального страйку, 23 січня, фермери заявили, що "пропуск агропродовольчої продукції з країн поза ЄС на європейський ринок без будь-яких правил є вкрай безвідповідальним з боку Європейської Комісії та становить загрозу для польських фермерів". Тобто фактично йдеться про саме українську агропродукцію — продукцію з країни поза межами ЄС.

Ще одна основна вимога протестувальників стосується необхідності перегляду Єдиної аграрної політики.

Як розповіла Фокусу експертка Світового Банку Оксана Руженкова, польський мітинг не пов'язаний саме з Україною, адже йдеться про загальну європейську аграрну політику.

"Це спосіб протесту проти європейської аграрної політики, а вона суттєво відрізняється від нашої, української. Вони мають чіткий орієнтир на екологізацію сільського господарства. Їм заборонено використовувати низку пестицидів, тобто певних діючих речовин, є обмеження по ветеринарним препаратам, викидам у повітря тощо. Тамтешнім фермерам працювати в рази складніше, ніж українським. Звичайно, вони категорично проти "закручування гайок", яке відбувається на європейському ринку, і логічно, що мають "ревнощі" щодо української продукції. Вони вважають, що нашим працівникам жити і працювати легше, тому намагаються просто посісти своє місце під сонцем, домогтися, щоб на їхньому ринку не було зайвої конкуренції. У нас одні обставини, що пов`язані з війною, у них — інші. Не вважаю, що це ненависть до України. Насправді нам доведеться це пережити. Коли ми вклинюємося в чужий працюючий ринок, тим більше високомаржинальний і дотаційний для його учасників, то маємо розуміти, що будуть труднощі. Так, європейські фермери бояться України, чиє сільське господарство перевищує в рази агросектори багатьох країн", — зазначила Оксана Руженкова.

Ситуація з протестами та блокуванням пунктів пропуску триває доволі довго, зазначив нещодавно в інтерв'ю Фокусу політолог-міжнародник Максим Несвітайлов, головне, що польська влада жодним чином не хоче вирішувати цю проблему. Натомість уряд Польщі робить якісь покликання на Єврокомісію та перекладає відповідальність на інших.

"Якщо я міг би звернутися до польських фермерів, я б сказав так: якщо вам не подобається, що через вашу країну їздять вантажівки з українським зерном, то як вам сподобається, якщо через неї транзитом їздитимуть танки росіян?.. Ці фермери поводяться так, ніби відірвані від реальності, й не розуміють, що відбувається в сусідній країні", — зауважує експерт.

На думку Несвітайлова, така негативна реакція з боку польських фермерів була б цілком виправданою, якби в мирний час Україна просувала свої ресурси до ЄС і загрожувала економіці Польщі, або просто так отримувала б якісь європейські преференції. Проте в Україні відбувається найбільша війна в Європі з часів Другої світової, тому така ситуація грає навіть проти самої Польщі, що має амбіції конкурувати з Німеччиною за лідерство в ЄС. На думку Максима Несвітайлова, якщо ситуація з протестами фермерів триватиме й надалі, то Україна просто знайде інші шляхи для транзиту.

Без Польщі: якими будуть нові шляхи транзиту зерна для України

За словами Оксани Руженкової, останнім часом, дійсно, суттєво скоротився український експорт через ЄС, проте повністю виключати європейські шляхи для українського експорту зернових можливо лише за умови повної безпеки в Чорному морі.

"Україна кілька місяців як непогано експортує морем. Особливо вражають показники за грудень 2023 року, коли морем було відправлено 5 млн тонн пшениці, олії, шротів. Ще десь мільйон йшов через Дунайські порти. А через Європу та в неї фактично "заїхало" півтора мільйона. Тобто не ті щомісячні чотири мільйона тонн, які в нас були 2022 року. Хотілося б, щоб у нас сповна відновився експорт Чорним морем та Дунаєм. Навіть якщо будуть атаки на припортову інфраструктуру, все одно за 2022–2023 рр там настільки суттєво збільшилися перевалочні потужності, що потреби надмірного експорту в ЄС в України особливо і не буде", — зазначила Руженкова.

Останніми тижнями ведуться активні перемовини на європейському рівні, щоби допомогти Україні повернутися на традиційні ринки збуту, зокрема до Африки та Середньої Азії.

"Щиро сподіваюся, що це вдасться. В нас не буде такої потреби їхати до ЄС. Так, звичайно, це дуже маржинальний ринок. Там добре продавати продукцію, але європейські виробники за багатьма позиціями самі себе задовольняють. Демпінгувати на їхньому ринку завжди буде потреба у нечистих на руку бізнесменів, але за останні півтора року дуже багато зроблено на Чорному морі та на Дунаї. Це суттєво розвантажить західний кордон", — вважає експертка.

Невдоволені фермери та блокування української агропродукції: чи є спосіб вирішити проблеми

На думку Максима Несвітайлова, візит нового прем'єра Польщі Дональда Туска до України навряд чи вплине на протести польських фермерів.

"Це дуже заполітизована історія, а сам прем'єр не хоче вступати в конфронтацію з консерваторами в Сеймі. А ще він не хоче сваритися із самими фермерами, адже агропромисловий бізнес займає велику частину економіки країни", — розповів політолог Фокусу.

З ним погоджується і експертка Світового банку. На думку Оксани Руженкової, на Україну чекає ще не одне випробування вимогами сусідніх країн — членів Євросоюзу. І на дипломатичному рівні переконати їх спростити для наших експортерів шлях до ЄС поки що не видається можливим.

"Розпочалася дискусія щодо інтеграції українського агросектору в європейський. До нас буде постійно багато запитань. Треба зрозуміти, що це не разова акція. В питанні обмежень безквотних поставок української агропродукції до червня 2024 року всі сусідні країни будуть піднімати ці питання. Надалі, гадаю, вони зможуть розробити механізм, який дасть змогу в разі збільшення напливу нашої продукції на їхній ринок його обмежувати і дещо стримувати. Хоча, чесно кажучи, Україна і так вже займається верифікацією свого експорту, перевіряє трейдерів тощо. Ще трохи і це питання буде дуже ретельно контролюватися як Україною, так і ЄС", — вважає Руженкова.

Заступниця директора, аналітикиня аграрного ринку "ПроАгро Груп" Марія Колесник назвала фермерські протести глобальною проблемою європейського аграрного сектору.

"Зараз протести фермерів відбуваються по всій Європі. Скажімо, 25–26 січня у Франції заблоковано всі дороги. Тиждень тому фермери бастували у Німеччині. Це пов'язано із новими вимогами та нормами екологічного законодавства, що були ухвалені в ЄС раніше. За ними фермери мають зменшувати власні площі (мінімум 10% площ с\г призначення кожний товаровиробник має відводити під луки, ліси), скорочувати вживання пестицидів у виробництві тощо. Тож такий подразник, як ще один сусід (Україна — ред.), який багато виробляє, і викликає додаткові вимоги. Але ці масштабні європейські страйки фермерів — набагато складніші і глобальніші. Нам потрібно це використати, зокрема домовлятися з польським урядом щодо транзитних коридорів, а також подальшого просування і вступу до ЄС. Адже всі ці вимоги, які торкнулися європейських фермерів, стосуватимуться і України", — пояснила у коментарі Фокусу Марія Колесник.

Дійсно, фермери багатьох країн ЄС зараз показують своє невдоволення наявною аграрною політикою. Як повідомляє Euractiv, представники Спілки фермерів Франції вимагають відповіді уряду на низькі доходи і зростання витрат у контексті досягнення екологічних цілей ЄС. Голова Спілки фермерів Арно Руссо розкритикував Зелений курс ЄС за підрив сільськогосподарського сектору, тоді як імпорт сільгосппродукції до ЄС стрімко зростає.

Хоча переговори української влади з польською тривають вже достатньо давно, вирішення питання пропуску української агропродукції до Польщі все ще залишається предметом дискусій. Очільник уряду Денис Шмигаль 21 січня зустрічався із своїм польським колегою Дональдом Туском. Тоді Шмигаль зазначив, що Україна очікує від Польщі кроків щодо зняття обмежень для українських фермерів і виробників. Водночас Туск зазначив, що Польща оцінить запропоновані Україною механізми верифікації та знайде вихід, який підходитиме аграріям обох країн.