Наречена загинула, її коханий вижив, але залишився без ноги: подробиці про загиблих від російської ракети у Харкові

У Харкові попрощались із жертвами російських обстрілів міста, які сталися 23 січня. Того дня російські окупанти тричі завдавали ракетних ударів по мирних кварталах, стріляли С-300, "Іскандерами" та Х-22. Це все балістичні ракети, які складно збити. Тим паче, що обстріл ведеться з Бєлгородської області, що розташовується поряд.

Один із снарядів влучив у 5-поверхівку, зруйнувавши цілий під'їзд. Під завалами загинуло 10 людей. Також від ударів зруйновано стіни іншого 9-поверхового житлового будинку, снаряди влучили в приватний сектор, там також є загиблі та поранені.

Докладніше про це читайте у матеріалі OBOZ.UA.

Ракета зруйнувала цілий під'їзд

Вранці 23 січня ворог двічі завдав ракетних ударів по Харкову. Перші вибухи пролунали о 4 годині ранку, а потім о 7 годині. Жителі міста кажуть, що подібне було лише навесні 2022 року, коли окупанти намагалися захопити Харків.

Удари завдали по Київському району Харкова, пошкодили санаторну школу-інтернат, житлові будинки, газогін. Потім обстріл розпочався о 7-й годині ранку, під ударом опинилися знову Київський район і Салтівка. Знову пошкоджено житлові будинки, навчальний заклад, інфраструктуру.

Під обстріл також потрапив район села Жуківське, який є частиною міста. Тут ракета прилетіла у 5-поверхову хрущовку, зруйнувавши цілий під'їзд. Під завалами опинилися люди, більшість із яких мирно спали.

Загинула родина військового

Першого дня рятувальники дістали з-під завалів багатоповерхівки тіла 8-річної дівчинки та її мами. Пізніше стало відомо, що це родина Володимира Машкіна, гравця харківського клубу з регбі "Легіон XII", а також збірної України з регбі.

Сам Володимир із перших днів вторгнення добровільно вирушив захищати батьківщину. А його дружина Віталіна та дочка Кіра залишалися вдома.

"Це була їхня принципова позиція. Вони хотіли бути ближчими до фронту, там де перебуває Володя. Щоб він міг приїжджати у відпустку до них, щоб вони могли йому допомагати і підтримували його. Вони жили в мікрорайоні Жуковський, це село, фактично в межах міста, з боку Бєлгорода. Там багато обстрілів, хоча там лише житлова забудова, приватний сектор, ринок", – розповів OBOZ.UA Роман Бихов, президент Федерації регбі Харківської області.

У день трагедії Володимир саме повертався додому у відпустку. На жаль, не встиг. 25 січня він назавжди попрощався зі своїми улюбленими дівчатками.

8-річна Кіра навчалася у другому класі школи №16, до цього ходила до дитячого садка неподалік. "Кіра ходила до нас у садок, чудова, добра, розумна дівчинка. Це величезне горе", – каже OBOZ.UA завідувачка Світлана Романенко.

Знайома родина Яна теж не може приховати горя.

"Життя несправедливе, забрали життя двох чудових дівчаток, дуже важка втрата, я вражена і досі не можу повірити, що їх більше нема. Наші чоловіки разом працювали, ми часом разом гуляли, проводили час. Вони були добрими, чуйними. І найважливішими та найулюбленішими дівчатками для тата та чоловіка. Це дуже хороша родина!" – сказала OBOZ.UA Яна.

Ще одна знайома родини Юлія Гармаш згадує, як Володимир освідчувався Віталіні.

"Якось він мені зателефонував і попросив влаштувати для Віточки сюрприз – він хотів зробити їй пропозицію. Ми запросили операторів, стилістів, було багато гостей, шквал оплесків. Віту я запросила як модель, адже вона була дуже гарною. Вона дуже соромилася через таку кількість народу. Вова вийшов на сцену в масці і почав співати пісню, а Віта його навіть не впізнала. Тільки коли він зняв маску, вона зрозуміла, що це Вова. А далі як у казці: гарний вірш, який Вова сам написав, квіти, він став на коліно і дістав коробочку з каблучкою, відкрив її та простягнув Віталіні", – розповіла OBOZ.UA Юлія.

І Віта, і Вова були дуже спортивними, такою самою була і Кірочка. Дівчинка займалася скелелазінням та тхеквондо.

"Рідні кажуть, що у дівчинки долоні були завжди в мозолях, бо вона любила скрізь лазити. Це була дуже гарна родина. Ми з Віталіною були колегами з 2012 року, працювали у розважальному центрі у Харкові. Я завжди захоплювалася її вишуканістю та добротою. Це така рідкість, коли в людині поєднуються краса і зовнішня, і внутрішня", – каже Юля.

Ті, хто хоче допомогти рідним загиблим, можуть перерахувати гроші на банку.

"Вона була янголом"

Під завалами загинула 22-річна студентка Харківського національного аерокосмічного університету Катерина Хорощак. Дівчина лише 10 січня відзначила свій день народження.

Катя жила в цьому будинку разом зі своїм майбутнім чоловіком та однокурсником 21-річним Костею Кобзєвим. Костя вижив під час вибуху. Наразі хлопець перебуває у лікарні, у нього серйозні травми кінцівок та опіки. На жаль, Кості довелося ампутувати ногу.

"Катя була незвичайною дитиною, ми одразу помітили її обдарованість. Вона мала гарну пам'ять, вона любила малювати і закінчила в Запоріжжі художню школу, займалася плаванням та гімнастикою. Вона була працьовитою та відповідальною. У ХАІ вона вступила на бюджет та паралельно навчалася у Київській державній академії ім. І. Бойчука, на дизайні", – поділився з OBOZ.UA папа Каті Сергій Хорощак.

Він розповів, що Катя досконало володіла англійською мовою, знала німецьку. Вона малювала картини. А поки була студенткою, ще працювала і допомагала батькам. Цього літа вона збиралася вийти заміж за свого єдиного коханого Костика.

"Вона була янголом, який ніс тепло та кохання", – каже батько дівчини.

Після початку вторгнення пара виїхала до Ужгорода, але потім повернулася до Харкова. Вони жили вже у своїй квартирі, зробили там ремонт і навідріз відмовлялися покидати Харків, хоча мали таку можливість. Вони були щасливі, у їхній квартирі завжди були величезні букети квітів.

Обидва студенти вивчали системи керування літальних апаратів. Катя була родом із Запоріжжя. Разом з нею загинув і їхній песик Персик.

Мама Костянтина зараз потребує допомоги, якщо хтось хоче підтримати сім'ю, то може перерахувати гроші на цей рахунок IBAN UA483052990000026200687040145 АТ КБ "ПРИВАТБАНК" РНОКПП 2670915261 Межерицька Наталія.

Допомогти рідним загиблої Каті можна, відправивши гроші на карту мами 4149 6293 5684 9018 Холявко Марія чи тата 5168 7451 3314 7238 Сергій Хорощак.

Стріляла з лука та працювала у видавництві

У квартирі на першому поверсі цього під'їзду жила родина Юрія та Тетяни Дорошенків. Юрій залишився живий, він у лікарні. А Тетяна загинула.

Їй було 53 роки, вона працювала менеджером у відомому харківському видавництві "Фоліо". У шлюбі пара була двадцять років. У них був єдиний син, але у 18 років він загинув.

Пара захоплювалася стрільбою з лука. "Дуже привітна, чуйна, добра, завжди готова була допомогти. Хоч була маленька і тендітна, але разом із чоловіком займалася стрільбою з лука", – розповіла OBOZ.UA її колега Юлія.

Судячи з фотографій у Facebook на сторінках подружжя, стрільба з лука була їхнім найбільшим захопленням у житті. Вони разом із друзями тренувалися та брали участь у змаганнях, разом проводили час.

Допоміг сусідові, а потім прилетіла друга ракета

Ще однією жертвою російського обстрілу Харкова став випускник Харківського національного аерокосмічного університету Євген Костюков.

Він жив у приватному секторі. Рано-вранці ракети прилетіли по їхньому району. Після обстрілу чоловік допомагав сусідам забивати вікна, які винесло вибуховою хвилею. Останнім часом Євген працював таксистом. Після того, як з вікнами покінчили, він сів у свою машину – і тут почався новий обстріл.

Особу Костюкова вдалося встановити лише за аналізами ДНК, він опинився в епіцентрі вибуху. Як повідомляють у самому університеті, частину двигуна автомобіля Євгена потім виявили на даху сусіднього будинку.

У Євгена залишилася мати, якщо хтось захоче допомогти, то можна це зробити, перерахувавши гроші на картку 4149 4993 8057 8417 Костюкова Надія Ярославівна.

До укриття добігти не встигла

23 січня російська ракета вбила і 59-річну бухгалтерку одного із підприємств Харкова Аллу Говорову.

Як розповіла її колега Валентина, жінка того ранку прийшла на роботу, хоча в чаті керівник її відділу написала, щоб усі залишалися вдома. Другий обстріл міста почався о 7-й годині ранку.

Ворог обстрілював балістичними ракетами житловий мікрорайон, де розташоване підприємство. Алла побігла до укриття, коли почалися прильоти, але добігти так і не встигла. Уламок потрапив їй в обличчя. Крім цього, у неї була пошкоджена шия, грудна клітка і черевна порожнина. Поранення були дуже серйозні, вона буквально стікала кров'ю.

Швидка доправила її до лікарні, але, на жаль, вона померла.

"Вона була дуже хороша, доброзичлива. Ми пропрацювали з нею разом майже десять років, тому вона близька мені людина. Вона дуже стежила за собою, завжди з макіяжем, із зачіскою. Була дуже інтелігентною людиною", – розповідає Валентина.

Алла мала непросту долю. У них із чоловіком був єдиний син. Йому був 21 рік, коли в нього стався інсульт. Батьки постійно займалися його реабілітацією. Однак із початком повномасштабного вторгнення його стан погіршився і він помер.

Також Алла дуже любила тварин, завжди підгодовувала їх. Одного кота підібрала на вулиці та забрала додому. У неї на сторінці в одній із соцмереж є фото рудого пухнастого улюбленця.

У неї залишився чоловік Юрій.