Вибори президента у Фінляндії: у другий тур проходять Стубб та Хаавісто

Президентські вибори у Фінляндії перейшли в стадію другого туру після того, як жоден із кандидатів не отримав більшості голосів під час недільного голосування, за яким пильно стежили, оскільки новий член НАТО зіткнувся з російською загрозою.

Як зазначає фінське інформагентство Yle, два головні кандидати Александр Стубб і Пекка Хаавісто – обидва відомі особистості з сильним зовнішньополітичним авторитетом – посіли два перших місця в неділю. Після підрахунку 99,9 % голосів Стубб набрав 27,2 %, а Хаавісто – 25,8 %, що дало їм змогу перейти до другого туру, який відбудеться 11 лютого.

Зміна популярного президента

Переможець виборів стане новим главою держави у Фінляндії вперше за останні 12 років, оскільки президент Саулі Нііністьо, який користується величезною популярністю, відпрацював два терміни і не має права балотуватися знову.

Сам же Нііністьо вважається людиною, яка несе найбільшу відповідальність за вступ Фінляндії до альянсу НАТО, тому тому тому, хто обійме президентську посаду, доведеться заповнити великі простори, вважають оглядачі.

Тоді як більшість європейських президентів займають переважно церемоніальні ролі, фінський президент визначає зовнішню політику і виступає в ролі головнокомандувача. Це допомогло Нііністьо стати відомим у всьому світі після вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року і закріпило його рейтинг схвалення, який перевищує 90 відсотків.

– Найважливішим рішенням Саулі Нііністьо на посаді президента був вступ до НАТО. Його президентство згадуватимуть через десятиліття, – написав у поточному номері фінського журналу Helsingin Sanomat політичний журналіст у відставці Унто Хямяляйнен.

За словами аналітиків, майбутній президент не тільки порівнюватиметься з Нііністьо, а й повинен буде розвинути його спадщину. Насамперед це буде управління інтеграцією Фінляндії в НАТО на тлі побоювань з приводу можливої російської агресії та ескалації напруженості в регіоні Балтійського моря.

– Очікування від наступника досить високі, – каже Юхана Аунеслуома, професор політичної історії в Університеті Гельсінкі.

Напруга між Фінляндією та РФ

Фінляндія має спільний кордон з Росією протяжністю 1336 км, а також історію протистояння. Протягом століть сусіди вели численні війни, і у фінів сильні спогади про Зимову війну 1939 року і Другу світову війну, коли їхня країна боролася з Радянським Союзом і втрачала території. З огляду на те, що війна Росії проти України триває, а фінські чиновники звинувачують Росію в спробах дестабілізувати ситуацію в країні, аналітики кажуть, що безпека – головне питання, яке хвилює виборців.

Саме тому, за їхніми словами, виборці шукають президента з максимально можливим досвідом у зовнішній політиці, що й відобразив пул кандидатів.

Хаавісто висуває свою третю кандидатуру на посаду президента, програвши Нііністьо на останніх двох виборах. Будучи засновником лівоцентристської партії Зелені, Хаавісто вперше балотувався до парламенту в 1987 році і відтоді був одним з основних учасників фінської політики, працюючи як законодавець, співробітник ООН і обіймаючи кілька державних посад. Останнім часом він обіймав посаду міністра закордонних справ Фінляндії з 2019 по 2023 рік.

Зі свого боку, Стубб, видатний представник правого центру, також є колишнім міністром закордонних справ і колишнім прем’єр-міністром. Він пішов із фінської політики 2017 року і заприсягся не повертатися, але заявив, що вторгнення Росії в Україну змусило його передумати.

Обидва кандидати сходяться в думках щодо більшості питань зовнішньої політики, включно з членством у НАТО, охороною кордону країни з Росією і тим, як поводитися з Москвою.

Боротьба за електорат

На думку аналітиків, це робить відмінності в їхніх особистостях ще більш важливими для виборців. Минулого літа, коли передвиборчий сезон був у самому розпалі, кандидати об’їхали Фінляндію, зустрічаючись із виборцями в школах, на заправних станціях, у торгових центрах і на ринках. Стубб, тріатлет змагання Ironman, часто виступав на спортивних заходах. Хаавісто взяв собі сценічний псевдонім DJ Pexi і крутив платівки на студентських заходах, щоб привернути увагу молодих виборців.

Фінляндія стикається з низкою внутрішніх проблем – незадовільна економіка, населення, що старіє, напруженість на ринку праці та державний борг, що роздувається, – які перебувають у компетенції прем’єр-міністра. Але це не означає, що президента не попросять очолити країну або взяти участь у вирішенні внутрішніх питань, вважають аналітики.

– Громадяни хочуть лідерства в царині цінностей. У Фінляндії постійно виникає дилема, де закінчується виконавча влада президента, – каже Йоганна Вуорелма, науковий співробітник Центру європейських досліджень Гельсінського університету.

Під час кампанії і Хаавісто, і Стубб виступали як об’єднувачі, найімовірніше, через очікування, що вибори перейдуть у другий тур.

У міру того, як підбивали підсумки першого туру, обидва кандидати схилялися до ідеї цінностей.

Говорячи про свого конкурента, Стубб визнав, що “наші погляди схожі”. Але фіни шукають “президента для нової епохи”, сказав він державній телекомпанії Yle, і голосуватимуть, ґрунтуючись на досвіді кандидатів, а також на тому, “які цінності вони хочуть, щоб представляв їхній президент”.

– Конкурс по справжньому починається зараз. У наступні 13 днів ми працюватимемо як божевільні, ми працюватимемо скромно, і ми поважатимемо і шануватимемо нашого суперника, – сказав він.

Хаавісто припустив, що позиції кандидатів можуть розійтися, сказавши Yle, що “відмінності між кандидатами вийдуть назовні”, і заявив, що “повним ходом йде до другого туру”.

Виборці “дивитимуться не на політику партії”, а на те, “хто зможе вести Фінляндію твердою і надійною рукою”, сказав він.

Явка виборців у Фінляндії, країні з населенням 5,6 млн осіб, на президентських виборах зазвичай становить близько або більше 70 відсотків, і недільне опитування не змінилося. Майже 75 відсотків фінів проголосували в першому турі, за даними Yle.

Джерела: Yle, NYT