У Раді створять ТСК з питань Києва

У Верховній Раді ініціювали створення нової тимчасової спеціальної комісії з питань Києва та його функціонування під час воєнного стану.

Про це повідомили учасники пресконференції «Столиця в умовах війни: актуальні виклики та перспективи ефективного управління», що відбулась в Укрінформі.

«Ми розуміємо, що потрібен новий поштовх, щоб фактично рятувати ситуацію, щоб столиця продовжила працювати. Саме тому ми з колегами хочемо заявити, що ми ініціюємо створення тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради з питань Києва, з питань його функціонування під час воєнного стану», - поінформував народний депутат України, член Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталій Безгін.

Він зазначив, що члени ТСК разом з експертами будуть максимально аналізувати усі проблеми столиці й пропонувати рішення.

Парламентарій уточнив, що влада міста - зокрема, КМДА та КМВА, будуть долучені до усіх ініціатив на майданчику ТСК, де буде пропонуватися рішення найгостріших проблем міста.

Безгін пояснив, що комісія займатиметься питаннями держуправління, критичної інфраструктури, містобудування та планування.

За його словами, наразі представникам усіх парламентських фракцій та груп надіслані листи з проханням надати своїх делегатів і членів у ТСК. Протягом п’яти днів кандидатури на членство у комісії мають бути надані, а після того постанова буде зареєстрована у Раді.

«Сподіваємось, що протягом найближчих пленарних засідань за дану постанову буде проголосовано у залі парламенту», - зауважив політик.

Своєю чергою народні депутати наголосили на найбільших проблемах столиці.

Членкиня Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Ганна Бондар зосередилась на проблемі планувальної документації столиці України.

«У Києві з планувальною документацією — величезна проблема. По суті, у нас є один чинний генеральний план 2000-го року, який просто не працює, тому що він дуже сильно розбалансований роздачею земельних ділянок, починаючи з 2006-го року, під забудову», - зауважила вона.

Народна депутатка підкреслила, що наразі детальні плани території міста не відповідають чинному генеральному плану.

Бондар зазначила, що за такої розбалансованої ситуації, «коли прийдуть гроші на відбудову, це призведе до ще більш хаотичної забудови міста».

«Міська влада має, докласти надзусилля, максимально ретельно обговорити з мешканцями міста планувальні рішення і потім вже, після завершення війни, ухвалити зважений документ — генеральний план, включаючи зонінг, включаючи історико-архітектурний план, для того, щоб подальша розбудова міста була більш гармонійна і не відрізнялася такою хаотичною забудовою, як сьогодні», - зауважила вона.

Водночас народний депутат, член Комітету з питань освіти, науки та інновацій Роман Грищук наголосив, що першочергово столиця має «перейти від підходу, який озвучив один із депутатів Київради: «місто живе своїм життям», до підходу «місто живе своїм життям завдяки життям наших захисників».

«А чи є місто Київ надійним тилом? А чи є місто Київ гарним інклюзивним містом для наших воїнів? І тут в мене погані новини, тому що як мінімум інклюзія у Києві саботується», - наголосив він.

Грищук зауважив, що замість того, щоб перекладати бруківку, столиця мала понижувати бордюри, дублювати наземні переходи для того, щоб для маломобільних груп населення місто було доступне.

Під час виступу парламентарій також акцентував увагу на проблемах транспортного колапсу під час повітряних тривог, аварійного стану багатьох станцій столичного метрополітену.

«Меседж, який я хочу донести — Київабо стає надійним тилом Збройних сил України, або ми знову будемо на передку. Ми маємо доносити керівництву нашого міста ті речі, які не прийнятні зараз під час війни», - заявив він.

Народний депутат, член Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олександр Аліксійчук зауважив, що парламентарії, які представляють різні регіони України, за чотири роки роботи у столиці не бачать змін та розвитку міста

«За величезним бюджетом ми не бачимо змін, а столиця повинна змінюватись у хорошому сенсі цього слова», - підкреслив він.

Аліксійчук також наголосив, що залучення інвестицій у столицю має відбуватись «не тому, що це столиця», а тому, що у місті створені умови для інвестиційних програм та проєктів, які будуть забезпечувати «ріст економіки не за рахунок надходження ПДФО величезного, а тому що тут створюється додана вартість, робочі місця, і тому що місто розвивається».

За його словами, тільки тоді всі регіони будуть бачити на прикладі столиці, куди їм потрібно розвиватися і до чого прагнути.

Окрім того, народний депутат, член Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Вячеслав Рубльов підкреслив, що однією з важливих речей, на чому має зосередитись столиця — утворення реабілітаційних центрів, центрів протезування для військових.

«Київський бюджет міг би собі дозволити такий досить потужний інструмент, який може працювати. Тому я сьогодні звернусь до мера столиці Віталія Кличка про те, щоб влада міста на базі медичних закладів починала працювати в цьому напрямку.

Це одне з ключових наразі питань, адже в столиці ми бачимо дуже багато військовослужбовців, які дійсно потребують саме цього», - заявив парламентарій.

Своєю чергою, народний депутат України 6 скликання, директор Інституту розвитку територій Юрій Ганущак зазначив, що «з таким законом про Київ, який наразі існує, говорити про нашу інтеграцію в Європейський Союз смішно, тому що це неможливо».

Він також підкреслив, що необхідним є відновлення місцевого самоврядування у районах Києва.

«Це питання, яке обов'язкове для міста Києва, зокрема з питань безпеки… Децентралізація управління у Києві — це наш обов'язок», - резюмував експерт.

Як повідомляв Укрінформ, депутати Київської міської ради 14 грудня ухвалили бюджет столиці на 2024 рік, доходи якого запланували в сумі понад 72,6 млрд грн, видатки – понад 85,3 млрд грн.