На що робить ставку Путін та що потрібно робити Україні у 2024 році – заяви директора ЦРУ Бернса

Директор ЦРУ Вільям Бернс вважає, що президент Росії Владімір Путін, продовжуючи вторгнення в Україну, робить ставку на те, що час на його боці і що він може розгромити Україну та виснажити її західних прихильників.

«Більшу частину останніх двох десятиліть я провів, намагаючись зрозуміти вибухонебезпечне поєднання невдоволення, амбіцій і невпевненості, яке уособлює російський президент Владімір Путін. Одне, чого я навчився, – це те, що завжди помилково недооцінювати його зацикленість на контролі над Україною та її вибором. Він вважає, що без цього контролю Росія не може бути великою державою, а він не може бути великим російським лідером. Ця трагічна і жорстока зацикленість вже принесла ганьбу Росії і оголила її слабкості – від одновимірної економіки до роздутої військової могутності і корумпованої політичної системи», – написав Бернс у статті для Foreign Affairs.

Глава ЦРУ зазначив, що часто їздив в Україну і на власні очі бачив, як вторгнення Путіна спонукало український народ «до вражаючої рішучості та наполегливості». 

«Війна Путіна вже стала провалом для Росії на багатьох рівнях. Його початкова мета – захопити Київ і підкорити Україну – виявилася нерозумною та ілюзорною. Його армія зазнала величезних втрат. Щонайменше 315 тисяч російських солдатів були вбиті або поранені, дві третини довоєнного танкового парку Росії було знищено, а хвалена десятиліттями програма військової модернізації Путіна була зведена нанівець. Все це – прямий результат доблесті та майстерності українських солдатів, підкріплений підтримкою Заходу», – зазначив Бернс.

Він вважає, що російська економіка зазнає довгострокових невдач, а РФ «приречена на роль економічного васала Китаю». Амбіції Путіна обернулися проти також тим, що вони підштовхнули НАТО до розширення і зміцнення. На думку Бернса, «війна в Україні непомітно роз'їдає його владу вдома». Він згадує, короткочасний заколот лідера найманців «Вагнер» Євгенія Прігожина, який показав «деякі дисфункції», що ховалися за «ретельно відшліфованим» іміджем путінського контролю. 

«Для багатьох представників російської еліти питання полягало не стільки в тому, чи був король голим, скільки в тому, чому він так довго одягався», – пояснює Бернс занепокоєння російської еліти. 

Що буде у 2024 році

«Цей рік, ймовірно, буде важким на полі бою в Україні, випробуванням на міцність, наслідки якого вийдуть далеко за межі героїчної боротьби країни за свою свободу і незалежність. Відновлюючи російське оборонне виробництво – за допомогою критично важливих компонентів з Китаю, а також зброї і боєприпасів з Ірану і Північної Кореї – Путін продовжує робити ставку на те, що час на його боці, що він може розгромити Україну і виснажити її західних прихильників. Завдання України полягає в тому, щоб підірвати зарозумілість Путіна і продемонструвати високу ціну Росії у разі продовження конфлікту – не лише досягаючи прогресу на фронті, але й завдаючи глибших ударів у тилу і досягаючи стабільних успіхів у Чорному морі», – вважає Бернс.

Він попереджає, що за умови успіхів України, Путін може знову вдатися до брязкання ядерною зброєю. Бернс вважає, що було б нерозумно повністю відкидати ризики подібної ескалації. «Але так само нерозумно було б і надмірно залякуватись ними», зазначив він.

«Ключ до успіху полягає у збереженні західної допомоги Україні. При менш ніж п'яти відсотках оборонного бюджету США, це відносно скромна інвестиція зі значною геополітичною віддачею для Сполучених Штатів і помітною прибутковістю для американської промисловості. Продовження поставок озброєнь поставить Україну в сильнішу позицію, якщо з'явиться можливість для серйозних переговорів. Це дає шанс забезпечити довгостроковий виграш для України і стратегічний програш для Росії; Україна зможе захистити свій суверенітет і відновитися, тоді як Росія буде змушена розплачуватися за довготривалі наслідки путінської нерозважливості», – написав Бернс.

Раніше Вільям Бернс заявляв, що у листопаді 2021 року зрозумів, що Путін ухвалив рішення про повномасштабну війну з Україною – після розмови з російським диктатором.