«Зе» VS «За»: погані новини для України?

Текст уже є на Patreon і Buymeacoffee (боже, ну й назва). Раді вам усюди!

То звільняють чи ні? Після ночі суцільних заяв, чуток і спекуляцій, схоже, що президент України Володимир Зеленський начебто вирішив не звільняти головнокомандувача Валерія Залужного. Та напруженість у відносинах між ними явно зберігається – і це погана новина для України.

Українські ЗМІ першими почали стверджувати, що генерал Залужний або вже звільнений, або ось-ось буде звільнений. Інсайдерські джерела, з якими зв'язалися західні журналісти, скоріше підтверджували, ніж спростовували ці заяви. Український парламентар Олексій Гончаренко стверджував, що Залужний подав у відставку і відмовився обійняти посаду посла в Європі.

Однак дуже швидко маятник повідомлень хитнувся в інший бік. Станом на ранок було зрозуміло, що Залужний все ще на посаді. Про це повідомила прес-служба міністерства оборони в Telegram: «Шановні журналісти, відповідаємо всім і відразу: ні, це неправда».

Це приклад того, як у палкому середовищі соцмереж безпідставні чутки можуть поширюватися, як лісова пожежа? Не зовсім. Схоже, щось тут таки є. Зверніть увагу на специфічні формулювання, які використав речник Зеленського: «Президент не звільняв Залужного». Деякі джерела стверджували, що указ про заміну головнокомандувача є, але його ще не підписали – можливо, після консультацій із західними прихильниками вони цілком можуть виявитися праві.

Високопоставлений європейський дипломат, який займається українським питанням, написав мені вчора ввечері (29 січня – прим.пер.) з жахом і здивуванням, повідомивши, що їх посольство в Києві вчора отримало інформацію про військові перестановки. Сьогодні вранці вони повідомили, що «Банкова» – так називають адміністрацію президента – «схоже, прийшла до тями». Про що вони думали?

Якби був серйозний намір звільнити Залужного, інтенсивність вчорашнього шторму в соцмережах і ступінь занепокоєння забезпечили б шквал попереджувальних пострілів. Проте ці чутки були правдоподібними, оскільки вони свідчили про справжній політичний розкол, який відкрився між Залужним і Зеленським або його політичною командою.

Керівник апарату президента Андрій Єрмак, схоже, насторожено ставиться до «залізного генерала» – він є єдиним публічним діячем, який наближається до Зеленського за рівнем національної популярності (в опитуванні наприкінці минулого року 98% респондентів висловили йому довіру, порівняно з 93% для президента). Хоча вибори, заплановані на цей рік, не відбудуться, це не обов'язково зупинить Єрмака, який, за описом одного інсайдера, «завжди в режимі передвиборчої кампанії».

Незважаючи на постійні похвали на адресу Зеленського, існує також певне обурення тим, як йому іноді доводиться ділити міжнародну увагу із Залужним. Як було, коли видання Politico заявило, що він «увійде в українську військову історію як історична постать».

Є мало реальних доказів того, що Залужний обмірковує політичні виклики. І це незважаючи на благодійний фонд, який він створив ще у 2022 році, що широко розглядається як перший крок у створенні основи для політичного руху.

Схоже, що ворожість походить з адміністрації президента. Першим яблуком розбрату став план минулорічного контрнаступу. Хоч він і не був повністю провальним, але не дав відвоювати багато територій. Тоді Україна змогла серйозно послабити багато російських сил і засобів та знову відкрити Чорне море, але операція був менш успішна, ніж всі сподівалися і планували.

Тоді Залужний (з британськими та американськими військовими) хотів зосередитися на просуванні на південь, щоб спробувати зламати «сухопутний міст» до Криму. Зеленський наполягав на широкому наступі по всьому фронту. У ретроспективі це означало безліч дрібних операцій, які могли бути зірвані через російську лінію оборони.

Коли Залужний пізніше описав результат як «патову ситуацію», команда Зеленського сприйняла це як критику стратегії президента. Президент публічно звинуватив його в надмірному песимізмі, а новопризначений міністр оборони Рустем Умеров почав звільняти і перепризначати офіцерів, близьких до Залужного.

З огляду на те, що початкові чутки, схоже, зародилися в оточенні президента або близько до нього – Зеленський, можливо, і планував замінити Залужного, але відмовився від цієї ідеї, коли рівень тривоги став очевидним. Крім того, ця ідея могла бути запущена чи то Зеленським, чи то Єрмаком, як пробний удар.

Хоча ніхто не може бути повністю незамінним, ймовірні кандидати на заміну Залужного не мають такого статусу. Командувач Сухопутних військ Олександр Сирський вважається набагато більш наближеною до Зеленського людиною. Але не має такого авторитету серед військових, як Залужний. З іншого боку, молодий та амбітний керівник ГУР Кирило Буданов має харизму та енергійність. Але не має досвіду командування масштабними операціями.

Як би там не було, напруженість у відносинах між «Зе» і «За» видається реальною і справді політично дестабілізуючою.