Квоти на цукор, м’ясо та яйця: чи продовжить ЄС безмитну торгівлю з Україною та на яких умовах

Єврокомісія працює над документом, який може продовжити безмитний режим для України ще на рік. Втім, як мінімум п’ять держав-членів Євросоюзу виступають за введення "посилених захисних механізмів", подібних до тарифних квот, для українського цукру, м’яса птиці та яєць.

Цю ініціативу активно підтримує фермерське лоббі, а також єврокомісари та найбільша партія в Європарламенті. Що передбачає нова пропозиція від Єврокомісії, які дебати точаться в Брюсселі та чого очікує Україна – дізнавалася кореспондентка 24 Каналу в Брюсселі.

Єврокомісія розділилась: хто виступає за введення нових обмежень?

Генеральний директорат з питань торгівлі Єврокомісії готує пропозицію щодо продовження безмитного режиму для України ще на один рік. І хоча дія минулого документу спливає 5 червня 2024 року, в ЄС вирішили ухвалити рішення зараз, аби отримати підтримку від фермерів перед виборами до Європарламенту, які відбудуться 6 – 9 червня.

Крім того, причиною активної підготовки нової пропозиції стало звернення п’яти держав-членів до ЄК із проханням зовсім скасувати безмитний режим на українську сільськогосподарську продукцію.

В Єврокомісії погляди щодо продовження безмитного тарифу розділилися. Головні дебати точаться навколо "посилених захисних механізмів", які функціонуватимуть подібно до тарифних квот.

Польський єврокомісар з питань сільського господарства Януш Войцеховський представив пропозиції, які відповідають вимогам польського уряду. Він пропонує розширити список товарів із можливістю обмеженого імпорту – туди можуть увійти м’ясо птиці, цукор та яйця.

Імпорт цукру з України був збільшений з 20 000 тонн у 2021 році, коли тарифна квота становила 20 000 тонн, у 2022 році — 148 000 тонн, а у 2023 році — близько 450 000 тонн, що є значним збільшенням. І це викликає занепокоєння фермерів, а потім і виробників цукру в Європейському союзі,
– аргументував єврокомісар.

Після засідання Ради сільського господарства ЄС Воцеховський заявив, що ЄС повинен мати інструмент для "швидкого реагування", а саме обмеження імпорту української продукції у разі серйозних ринкових потрясінь.

Аналітичне видання AgroFacts пише, що проєкт тексту, який розглядають в ЄК, передбачає запровадження "захисних механізмів" упродовж місяця після досягнення критичного імпортного обсягу. За даними ЗМІ, під час закритого засідання Єврокомісії Войцеховський пропонував встановити межу для можливого імпорту українських товарів, а саме м’яса птиці, яєць та цукру, за середньорічним показником 2021-2023 років. Тобто цей ліміт передбачатиме імпорт нижче базового рівня 2023 року.

Попередній проєкт передбачає запровадження захисного механізму на прохання однієї країни і його буде затверджувати лише Єврокомісія. Це прискорить початок дії так званих альтернативних квот, оскільки не вимагатиме згоди усіх країн Євросоюзу.

За попереднім проєктом рішення, зернові товари, які раніше блокували п’ять держав-членів ЄС, виключені зі списку "захисних механізмів". Хоча в Єврокомісії розглядають додаткові заходи, наприклад, гарантії транзиту або підтвердження місця призначення зернових товарів.

Єврокомісар Домбровскіс вже коментував пропозиції, які є на столі переговорів. За його словами, у Брюсселі беруть до уваги занепокоєння європейських фермерів, але зважають і на продовження підтримки для України.

Ми повинні врахувати чутливість сільськогосподарських секторів, особливо в сусідніх країнах, які найбільше постраждали. Тож ми шукаємо найкращі способи зробити це, включно з можливістю мати гарантії не лише у разі занепокоєнь загалом на ринку ЄС, але й в одній державі-члені або кількох,
– заявив представник ЄК.

У політичних колах Брюсселя говорять, що Єврокомісія дійсно розділилась, а пропозицію Войцеховського підтримують:

• єврокомісар внутрішнього ринку Тьєррі Бретон;
• Діна-Іоана Велеан з питань транспорту;
• Імліана Іванова, відповідальна за освіту та культуру;
• Олівер Вархелі з питань сусідства;
• Хелена Даллі з питань рівності.

Крім держав-членів ЄС до Єврокомісії звернулась й найбільша група в Європарламенті – Європейська народна партія. Традиційно прихильна до Києва ЄНП просить ЄК запровадити "автономні торговельні заходи" до українських товарів та забезпечити захист європейських фермерів. Напередодні європейських виборів політики намагаються здобути підтримку електорату, хоча кажуть, що "готовність надати допомогу Україні не підлягає обговоренню".

В листі лідери ЄНП зазначили, що обсяги постачання української продукції, які були передбачені для третіх країн, спричиняють перебої на ринках Євросоюзу. Зазначимо, що недобросовісна конкуренція стала однією з причин розгортання масштабних протестів фермерів у Європі.

У своєму листі до Єврокомісії депутати ЄНП запропонували створити порогові значення після перевищення яких Київ має спрямувати експорт до третіх країн. Вони наголошують, що для України вкрай важливо зберігати присутність і на цих ринках, аби не допустити поширення російського впливу.

Для майбутнього відновлення України також важливо зберегти певний доступ до експортних ринків третіх країн і не допустити надмірної залежності від експорту з ЄС. Більше того, ці ринки в третіх країнах можуть бути окуповані Росією, що призведе до подальшої економічної та політичної напруженості,
– йдеться в листі.

Фермерське лобі атакує Єврокомісію

Аграрне лобі є одним із найсильніших лобі в Євросоюзі, яке відстоює інтереси європейських фермерів. У той час, поки Єврокомісія готує пропозицію для продовження безмитного режиму з Україною, лобі "атакують" листами та зверненнями Генеральний директорат ЄК з питань торгівлі.

Першою публічно до Єврокомісії звернулась група із шести асоціацій, які представляють виробників цукру, м’яса птиці, яєць та зернових й олійних товарів. Вони закликали ЄК "знайти конструктивні рішення для подолання наслідків лібералізації торгівлі".

Разом із країнами Східної Європи, за запровадження "захисних механізмів", які діятимуть на кшталт квот, виступають й компанії з Австрії та Франції. Зокрема, ці країни занепокоєні зростанням імпорту українського цукру.

Генеральний директор австрійського харчового концерту Agrana Штефан Бюттнер каже, що український цукор спричинив "значні втрати" для прибутку компанії. Він зазначив, що до введення безмитного тарифу Україна могла експортувати 20 тисяч тонн цукру на рік. За прогнозами, упродовж 2023 – 2024 фінансового року, Україна буде продавати в ЄС приблизно 700 тисяч тонн цукру. Бюттнер пропонує встановити квоту розміром в 200 тисяч тонн на рік.

Це (великі обсяги безмитного імпорту цукру з України до ЄС – 24 Канал) – значна втрата для нас, тому що ми втратили значний обсяг продажів, а також втратили маржу і маємо вищі витрати на зберігання,
– заявив він.

За запровадження нових квот виступає і керівник найбільшого французького виробника цукру Tereos Олів’є Ледук. За його словами, подальше зростання імпорту українського цукру може загрожувати сільськогосподарській промисловості у майбутньому.

Відбувається справжня зміна парадигми та дуже сильний вплив на європейські потоки, які є наслідком відмови влади встановити квоту на український цукор,
– сказав Олів’є Ледук.

Український цукор: чи виправдані квоти?

До Єврокомісії звернувся Комітет європейських споживачів цукру із закликами не запроваджувати квоти на український цукор. Асоціація пояснює свої вимоги тим, що насправді Євросоюз має структурний дефіцит цукру протягом кількох років.

Навіть незважаючи на різке зростання імпорту цукру з України, в ЄС все ще спостерігається дефіцит цієї життєво важливої сировини для сильних експортних галузей, таких як кондитерська та хлібобулочна продукція,
– йдеться мова в листі.

У своєму зверненні вони наводять цифри: нині європейські споживачі цукру залежать від імпорту, аби заповнити річний дефіцит у 2 – 3,5 рази мільйонів тонн між попитом і пропозицією ЄС. За їхніми даними, український цукор становить лише 16% від всього цукру, який закуповує ЄС.

Аналітикиня Центру європейської політики у Брюсселі Світлана Таран у коментарі 24 Каналу підтвердила, що частка українського цукру серед загального імпорту Євросоюзу не є домінуючою.

Навіть якщо експорт нашого цукру зріс за ці два роки, все одно він становить десь 22% від загального цукрового імпорту ЄС, оскільки вони закуповують цей товар не лише в Україні. Тобто приблизно 75% – це цукор з інших країн,
– пояснила Світлана Таран.

Експертка каже, що у прикордонних країнах, які просять повернути квоти, частка українського цукру може бути вища і сягати понад 50% від загального імпорту.

Захисний механізм вже існує в чинному документі

Аналітикиня Світлана Таран каже, що держави-члени виступають за створення правового механізму, який би передбачав можливість вводити захисні заходи, коли дійсно є докази про значну шкоду для місцевих виробників. Втім, експертка зазначає, що даний механізм вже існує у регуляції ЄС, яка продовжила безмитну торгівлю з Україною минулого року.

В цій регуляції уже передбачено, що Єврокомісія проводить постійний моніторинг торговельних потоків з України і їхній вплив на виробників ЄС. І якщо вони бачать велику шкоду і є відповідні дані, то ЄК має право на введення захисних заходів,
– каже аналітикиня.

Експертка припускає, що таким чином європейські фермери тиснуть на Єврокомісію розпочати відповідне розслідування та активізувати ці захисні заходи. Світлана Таран каже, що Єврокомісія має проводити розслідування і може обмежити український експорт тільки за наявності підстав.

Не треба перекреслювати всю безмитну торгівлю, бо було скасовано 36 тарифних квот. Якщо 1 – 2 позиції потраплять під обмеження, то це не матиме великого впливу,
– каже експертка.

Аналітикиня зауважує, що якщо Єврокомісія буде йти на поступки держав-членів ЄС, то не виключено, що список "обмежених товарів" може розширюватися.

Україна готова до переговорів із сусідами

У той час поки в Єврокомісії готують фінальний текст пропозиції, в Києві кажуть, що очікують на продовження торгового безвізу з ЄС. За словами віце прем'єр-міністерки з питань євроінтеграції України Ольги Стефанішиної, наразі жодного ембарго на українські товари немає. Нині Київ повністю контролює експортні операції в сусідні країни.

Насправді це абсолютно політичний процес того що ми бачимо в цих країнах. Щобільше, в умовах, коли вони отримують субсидії, а Україна потерпає, скажімо так, від наслідків цих обмежень,
– сказала міністерка.

Торговельний представник України Тарас Качка теж каже, що Євросоюз має продовжити торговий безвіз. За його словами, після призупинення дії квот та митних зборів у 2022 році, торгівля вже стабілізувалась.

Він впевнений, що у поточному році експорт сільськогосподарської продукції з боку України не буде зростати, а й взагалі може знизитися. Качка додав, що Київ відкритий до переговорів із державами-членами ЄС, які кажуть про можливі ризики від українських товарів.

Грубо кажучи, ми свій потенціал, якого бояться окремі країни ЄС, розкрили, тому не буде далі підстав казати, що ми ще стрибнемо у нарощуванні експорту, як у 2022-му році загалом та у 2023-му частково за деякими товарами. Уже торгівля більш-менш стабілізована, і це дає змогу сказати, що, дивіться, ми десь на якомусь уже гармонійному рівні,
– сказав Тарас Качка.

Урок історії: польські фермери забули, як самі потерпали від європейських обмежень

Безмитний режим став для України своєрідною частиною євроінтеграції на тлі отримання статусу кандидату на вступ до ЄС та початку переговорів.

Наразі, після 20 років з часу вступу Польщі до Євросоюзу, польські фермери вимагають від України того ж, що від них вимагали Німеччина, Франція та інші країни Євросоюзу. Коли Варшава була на активному треку вступу до ЄС, фермери західної Європи вимагали заборонити польські продукти та обмежити їхню кількість на внутрішньому ринку ЄС.

Крім того, загальні занепокоєння фермерів щодо розширення ЄС, як і 20 років тому, залишаються незмінними. Зокрема, у 2000 році Західна Європа переживала щодо майбутнього Спільної аграрної політики ЄС, яка надає фінансову допомогу європейським фермерам, через величезний сільськогосподарський сектор Польщі.

До літа ми представимо дорожню карту на роздумах про те, як Євросоюз ефективно функціонуватиме після розширення. Є деякі питання щодо внутрішніх політик Євросоюзу, платежів, розподілу бюджетів та ресурсів, а також щодо процесів прийняття рішень,
– запевнив високопоставлений європейський дипломат.