Спецсаміт Євроради: чого чекати Україні та яку позицію займе Орбан

На четвер, 1 лютого, заплановано позачергове засідання Європейської Ради – саміту лідерів держав – членів Євросоюзу, на якому планується виділення €50 млрд для України впродовж чотирьох років. Ця програма ЄС має назву Ukraine Facility.

Минулого разу, у грудні, коли Євросоюз розпочав переговори з Україною про вступ, рішення про надання €50 млрд офіційному Києву заблокував прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, оскільки схвалення таких пакетів допомоги потребує консенсусу між усіма членам Євроради.

Втім цього разу ситуація, схоже, буде іншою. Факти ICTV зібрали усю відому інформацію про саміт Євроради 1 лютого та поспілкувались з експертом, щоб з’ясувати, що принесе Україні засідання лідерів держав – членів ЄС.

€50 млрд для України

Головною темою засідання Євроради, безумовно, буде макрофінансова допомога для України у розмірі €50 млрд, розподілена впродовж чотирьох років.

Спеціальний саміт був запланований спочатку на кінець січня, а потім його перенесли на 1 лютого після того, як 15 грудня 2023 року Віктор Орбан наклав вето на виділення цієї макрофінансової допомоги Україні.

Лідери та представники Євросоюзу вказували, що Україна отримає кошти навіть попри спротив офіційного Будапешта, оскільки для надання макрофіну Києву існує декілька варіантів. Як приклад, пропонувалось виділення коштів з боку 26 інших країн – членів ЄС без врахування Угорщини.

Тому цього разу очікування щодо підтримки України є більш прогнозованим і позитивним, ніж та сама фінансова допомога для Києва з боку Конгресу США, де ситуація залишається “абсолютно незрозумілою”, каже політолог Володимир Фесенко.

– Там (у США, – Ред.) абсолютно незрозуміла і невизначена ситуація і, на превеликий жаль, велика ймовірність негативного розвитку подій. А по Євросоюзу ситуація відома. І про це повідомляють європейські джерела, – вказує він.

Напередодні у медіа з’явились повідомлення, що лідери та керівництво ЄС змогли домовитись із Орбаном про пакет допомоги для України, хоча і не без нюансів. З боку прем’єра Угорщини була представлена вимога: лідери Євросоюзу зможуть консенсусом узгодити пакет допомоги на €50 млрд на чотири роки, але щороку цей пакет буде переглядатись на саміті Європейської ради.

– Сценарій номер один, все ж таки, що з Орбаном спробують знайти компроміс, хоча керівництву Євросоюзу не подобається пропозиція Угорщини, що кожен рік треба домовлятися. Якщо це не влаштує інші європейські країни, то в Брюсселі розглядають як мінімум два запасних сценарії, як розв’язати питання про фінансову допомогу Україні. Тому є запасні варіанти, – каже Володимир Фесенко.

Примітно, що до саміту Євроради 1 лютого приєднається і президент України Володимир Зеленський. Втім цього разу зустріч українського лідера з колегами з ЄС буде проходити у форматі відеозв’язку.

Фактор Орбана: гра в довгу

Пропозиція прем’єра Угорщини про щорічний перегляд фінансової допомоги Україні має певні підводні камені, вказує політолог Фесенко. Подібна ініціатива від Орбана надходила і раніше, що викликало критичну реакцію з боку офіційного Брюсселя та інших країн ЄС.

За словами Фесенка, такий підхід Віктора Орбана є продовженням шантажу Євросоюзу, хоча і має іншу форму.

– Я б сказав, що це пролонгація цього шантажу з розбивкою його на етапи. Тобто замість шантажу один раз і по-крупному зараз він хоче шантажувати меншими, скажімо так, частинами, але кожен рік. І замість того, щоб один раз вибити поступки і від України, і від Брюсселю, він хоче вибивати їх щороку. Безумовно, це важко назвати компромісом, – вказує він.

І хоч в європейській пресі лунала інформація про невдоволення країн – членів ЄС, 31 січня з’явилась інформація від Financial Times, що в Брюсселі погодились на пропозицію Орбана щороку переглядати програму Ukraine Facility. Разом з тим, за даними FT, на саміті йдеться про те, що лідери Євросоюзу “щороку проводитимуть дебати щодо імплементації програми” Ukraine Facility, але для цього не потрібно буде одноголосне рішення країн ЄС.

Видання вказує, що наразі залишається незрозумілим, чи погодиться Орбан на умови, запропоновані керівництвом Євросоюзу, а європейські дипломати кажуть, що станом на 31 січня немає угоди щодо подібного рішення.

Тож якщо 26 лідерів країн ЄС та Орбан не дійдуть згоди, то можливий і варіант, що передбачає спільну допомогу Україні від 26 держав Євросоюзу без врахування Угорщини.

Разом з тим, каже політолог Володимир Фесенко, Віктор Орбан наполягає на тому, щоб право вето зберігалося, а щороку була згода з боку усіх країн ЄС.

– Важливість ще в тому, що Орбан сподівається, що не лише він один може бути. Можуть з’явитися інші популістські уряди, так що це гра в довгу. І от у чому підступність Орбана: він хитрий, винахідливий і може вигадувати от такі специфічні брудні технології, які фактично спрямовані проти нас і проти європейської солідарності, – вказує політолог.

Водночас можна спостерігати, що Орбан готовий демонструвати гнучкість та йти на певні поступки, зазначає політолог.

Поставки зброї Україні

Одним з можливих питань, яке буде обговорюватись під час саміту Євроради, може стати постачання озброєння і боєприпасів Україні.

Так, напередодні агентство Reuters повідомляло, що під час саміту 1 лютого лідери країн ЄС підтвердять свою рішучість продовжувати надавати Україні “своєчасну, передбачувану та стійку військову допомогу”.

Очікується, що Єврорада також підтвердить нагальну необхідність прискорити доставку боєприпасів і ракет.

В контексті цього питання актуальним також є активізація уряду Німеччини на чолі з канцлером Олафом Шольцом, який останнім часом почав жвавіше закликати країни ЄС збільшувати фінансову та військову допомогу Україні, особливо на тлі неможливості надати необхідну допомогу з боку Сполучених Штатів.

Окремо заслуговує на увагу намір Брюсселя провести ревізію серед країн ЄС щодо здатностей надавати військову допомогу Україні, який був ініційований, зокрема, тим самим Шольцом.

Політолог Володимир Фесенко вказує, що в Євросоюзі розпочалася також дискусія, пов’язана із потенційними планами Росії піти війною і на них.

– Якщо не вдасться його (Путіна, – Ред.) зупинити в Україні або війна в Україні закінчиться так, що у Путіна будуть зберігатися агресивні амбіції, то є ризик, що через певний час там суперечки будуть лише про час. Рік, два, п’ять років чи десять. Це лише питання часу, коли Путін може здійснити напад на одну з країн Європейського Союзу або на декілька країн. Побоювання стосуються країн Балтії та Польщі, – вказує він.

Тому в цьому контексті питання озброєнь в Євросоюзі, вказує Фесенко, актуалізувалось. Особливо враховуючи те, що ЄС не зміг виконати обіцянку з поставки 1 млн артилерійських боєприпасів Україні за рік.

– Північна Корея вже давно зробила такі поставки Росії, а Європейський Союз виявився неспроможним і вони навіть змушені були там шукати, можливо, де можна закупити (боєприпаси, – Ред.). Зараз вони намагаються відновити і нарощувати військове виробництво, – вказує він.

Саме тому в ЄС існує завдання відновити стратегічне планування щодо розширення військового виробництва, що передбачає і стратегічне фінансування цієї галузі, що може бути однією з тем спецсаміту Євроради, що запланований на 1 лютого.

Рух України в ЄС

Після того як у грудні 2023 року почались переговори про вступ України в Євросоюз, нових суттєвих повідомлень щодо євроінтеграції не було. Це пов’язано, зокрема, і з тим, що наразі відносини Брюсселя та Києва перебувають на етапі скринінгу українського законодавства на відповідність праву ЄС.

– Фактично це оцінка, аудит нашого законодавства з точки зору його відповідності європейському праву, після чого будуть визначені сфери нашого права, які треба привести відповідно до норм права Євросоюзу… Проте спочатку треба визначити навіть графік і порядок денний переговорів, – вказує Фесенко.

За оцінкою політолога, від спеціального саміту Євроради не варто очікувати на якісь зрушення у контексті євроінтеграції України, оскільки в найближчі місяці будуть запускатись ці формальні процедури з початку переговорів з ЄС.

– Скринінг вже запущений, він почав діяти, але от найближчим часом потрібно запустити сам цей формально-бюрократичний процес переговорів: порядок денний, зміст, де і як це буде відбуватися, склад делегатів і тому подібне. Нібито це суто бюрократичні речі, але вони будуть вирішувати для нас дуже важливе питання, – каже експерт.

Чи обговорять замороження активів РФ

Ще одним з актуальних питань, яке обговорюється між країнами Європейського Союзу, є замороження активів Російської Федерації, щодо використання яких останні місяці точиться дискусія.

Найбільш ймовірною на сьогодні схемою реалізації цих заморожених коштів є запровадження податку на прибуток, який врешті-решт буде спрямований на допомогу Україні.

Як вказує Bloomberg, у Брюсселі поки не хочуть напряму вилучати блоковані російські активи, оскільки така ідея суперечить позиції низки країн ЄС, серед яких є і Німеччина.

Своєю чергою Володимир Фесенко вказує, що цей процес рухається, попри нешвидкі темпи.

– Думаю, тут буде відбуватись, як зі зброєю. Не так швидко, як нам хотілося б, але поступово, крок за кроком, вони будуть ухвалювати рішення про підтримку України, зокрема і по тих активах… Західні та американські кажуть про те, що треба робити більш рішучі кроки. Але політики обережні, а фінансисти ще більш обережні, бо не хочуть, щоб створювались подібні прецеденти, – пояснює політолог.

Проте, найімовірніше, ця тема не буде обговорюватись на саміті Євроради 1 лютого, каже політолог.