TikTok по-російськи: як у Кремлі використовують соцмережу для пропаганди

Росія не гребує жодною можливістю поширити свою пропаганду.

Наприкінці 2021 року китайська платформа ТікТок об’єднала мільярди користувачів у бажанні поділитися короткими відео на різну тематику. Винятком не стала й Україна. За різними даними, аудиторія українського ТікТок налічує від 12 до 15 млн користувачів, а приріст становить 700–900 тисяч людей на рік. Основними користувачами соцмережі в Україні є саме молодь від 18 до 35 років.

Однак, на жаль, відома соцмережа повниться не лише пізнавальним та корисним контентом. Популярність платформи та прихильність до неї молодого покоління зробила ТікТок майданчиком для просування ідей, наративів, маніпуляцій та пропаганди, який на відмінно дає раду з цим завданням, зокрема в руках росіян. 

Як Росія використовує ТікТок для дезінформації та поширення своїх фейків – дивіться у новому сюжеті проєкту “Бувай, фейк”. Про ТікТок та російську пропаганду детально говоримо з фактчекеркою проєкту “StopFake” Оленою Чурановою.

“ТікТок став теж активно використовуватися як інструмент у війні Росії проти України і, власне, Росія використовує його, щоб просувати певні наративи, наприклад, щодо мобілізації. Відбувається поширення того самого наративу, що і пропагандистськими медіа, що мобілізація в України примусова повсюди. Якісь окремі відео вихоплюються і поширюються масово, що в усій Україні в різних містах відбувається примусове притягнення у військкомати людей. Усе зводиться до наративу, як вони називають мобілізацію “могилізацією” і що вона відбувається начебто до останнього українця”, - розповідає фактчекерка проєкту StopFake Олена Чуранова. 

Мобілізація – не єдина улюблена тема російської пропаганди у ТікТок. Не меншу увагу кремлівські медійники приділяють й українським біженцям за кордоном. Так, у цій соцмережі вони активно поширюють фейкові історії про те, що нібито “українська біженка скаржиться на життя в Європі та обурена необхідністю заробляти гроші”, ресторан у Берліні запустив рекламу проти підтримки України, а Німеччина начебто взагалі розпочала фільтрацію біженців з України.

“Окремі наративи поширюються щодо біженців, коли використовуються, на приклад, якісь відео окремих людей, які щось розказують. Наприклад, був у нас фейк про те, що начебто біженка розказує, що її змушують працювати й що вона цим обурюється, що вона не хоче працювати. Насправді це було сатиричне відео. Це був такий жарт, але це масово поширювалось як начебто це дійсне звернення реальної людини, яка дійсно цим обурюється. Такі наративи про біженців українських, які не хочуть працювати, хочуть користуватися лише виплатами, він теж спрямовується на те, щоб посилювати розбіжності в суспільстві, посилювати розкол, підтримувати певні стереотипи й працювати проти українців”, - зазначає фактчекерка проєкту StopFake Олена Чуранова.

Завдати шкоди Україні російська пропаганда намагається й створюючи кампанії проти українських політиків у ТікТок. Зокрема, вірусним у соцмережі став російський фейк про те, що поліція нібито затримала ворожку, яка зробила “негативний розклад таро на Зеленського”. Хоча насправді такого інциденту не було. Департамент кіберполіції, до якого звертались журналісти “StopFake”, не мав інформацію про таке затримання. 

“Також ми бачимо різні кампанії проти українських політиків, зокрема звісно проти президента, проти Володимира Зеленського. Поширюється маса відео, що начебто він має залежність від наркотичних речовин і тут використовуються різні фейки з якимись графіті за кордоном, нібито хтось малює його, коли він щось вживає. І це наче дійсно хтось намалював, а насправді це фейк і такого графіті ніколи не існувало. Чи хтось скульптуру якусь зробив, присвячену цьому, і такого теж дійсно не існувало. Чи навіть береться якесь реальне відео з його пресконференції, воно перероблюється і хтось навіть може його коментувати та показувати, що ось бачите, він часто торкається носа, а це доводить те, що ми хочемо показати, що він насправді наркозалежний”, - вважає Олена Чуранова. 

Водночас російська пропаганда працює не тільки проти українського політикуму. Ворог також намагається показати зневажливе ставлення до захисників в українській армії та наголошувати на втратах, демотивувати охочих служити. Так, кремлівські ЗМІ та користувачі соціальних мереж почали поширювати на платформі фейкову інформацію про те, що українського військового “відправили” на фронт до Авдіївки за те, що він знімав відео в ТікТок, і там він нібито одразу ж “загинув”. Насправді ж, як з’ясувалося, інформація, що поширюється в Мережі, не відповідала дійсності, військовий був живий, а опис ситуації, який дав агітпроп, за його словами, був фейковим.

“Насправді ці наративи існують і в традиційних медіа. Просто тут, в ТікТок, використовується оцей короткий відеоформат, який найбільш сильно впливає на нашу психіку,  так як те, що ми бачимо своїми очима нам найлегше в це повірити. Також в цей відеоформат додається якась музика емоційна, якісь надписи емоційні, тому це дуже легко діє на психіку і тому звісно вони це використовують”, - пояснила фактчекерка зі StopFake. 

Як бачимо, завдяки своєму формату та широкому різноманіттю тем, які можна просувати, ТікТок стає чудовою платформою для пропаганди. А це означає, що для того, щоб користуватися соцмережею і не перейматися через свою інформаційну безпеку, необхідно навчитися перевіряти дані, що з'являються на цій платформі. 

“Завжди треба шукати першоджерело. Завжди треба дивитися, хто першим почав про це говорити й це вже покаже, наскільки інформація є достовірною”, - закликає фактчекерка Олена Чуранова. 

Шукаючи першоджерело, бажано також аналізувати профіль користувача, який поширив сумнівне відео. Звертати увагу слід на те, коли створено акаунт, який там контент, хто використовує подібний хештег. 

Загалом хештеги – це корисний інструмент, який може допомогти виявити пропаганду. Необхідно зважати на те, які хештеги використовуються під відео і хто ще їх використовує. Таким чином можна буде помітити, чи не є це часом хештегом, яким послуговуються саме російські користувачі. 

Крім того, можна шукати фото і відео за допомогою зворотного пошуку зображень (Google Lens, TinEye, Bing та інші) і звіряти їх із першоджерелом. Також варто шукати контекст, у якому було зроблено те чи інше відео, щоб не попастися на гачок маніпуляції. 

Водночас слід пам'ятати, що ТікТок – це соцмережа, де є не тільки дорослі, а й маленькі користувачі. Тож про їхню інформаційну безпеку теж варто подбати. 

"У першу чергу – виховувати критичне мислення, медіаграмотність. Насправді ті країни, в яких високий рівень критичного мислення, вони це починають робити з дитячих садочків. І це насправді правильно. Ми маємо вчити дітей розуміти, що те, що вони бачать по телевізору, в телефоні, що воно не завжди є правдою”, - констатує вона. 

Для цього з маленькими користувачами соцмережі слід періодично обговорювати, які відео дивиться дитина, що привертає її увагу, які відео її турбують, з ким вона там спілкується та на кого підписана.

Крім того, дітям не завадить розповісти про загрози, які можуть бути в Мережі, наголосити що не все, що вона бачить, є правдою, і що хештегами й трендами можуть маніпулювати. 

Познайомте неповнолітніх із простими інструментами перевірки даних, розкажіть, як перевіряти фото і відео, та подбайте про те, щоб дитячий профіль був закритим.

І наостанок пам'ятайте, що Росія не гребує жодною можливістю поширити свою пропаганду. Вона готова маніпулювати будь-якими, навіть найчутливішими темами, та застосовувати для цього всі можливі формати та платформи. 

Пильно стежте за своєю інформаційною гігієною, покращуйте власну медійну грамотність та навички перевірки даних у власних дітей. І нехай у вашому просторі буде якомога менше пропаганди. 

Цей матеріал підготовлено в рамках «Всеохопної інформаційно-просвітницької кампанії з протидії дезінформації», що впроваджується 1+1 медіа та Smart Angel у співпраці з експертними організаціями за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є винятковою відповідальністю редакції і не обов'язково відображає позицію ЄС.