Україна у 2023 р продовжила посилювати європейський вектор аграрного експорту

2023 року частка агропродовольчої продукції в загальному експорті України збільшилася до 62 % у порівнянні з 53 % 2022 року, традиційно зберігши лідерство у його товарній структурі і ставши максимальною за часи незалежності нашої держави. Про це поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов, пише agronews.ua.

За його словами, характерною рисою минулого року для вітчизняного аграрного сектору економіки стало сповільнення темпів зниження обороту зовнішньої торгівлі. Якщо у 2022 році проти 2021 року в результаті скорочення як експорту, так і імпорту, він зменшився на суму в понад 6 млрд дол. США, то торік відносно 2022 року оборот імпортно-експортних операцій зменшився лише на 0,7 млрд. дол. США.

Навіть в умовах війни вітчизняні експортери продовжують ставити рекорди за обсягами поставок сільгосппродукції на зарубіжні ринки. За підсумками календарного 2023 року зафіксовано найбільші в історії України обсяги експорту заморожених ягід та інших фруктів – 87 тис. т, який перевищив рекорд 2022 року в обсязі у 84 тис. т.

Згідно з даними Державної митної служби України, за підсумками 2023 року Україна експортувала агропродовольства (групи 1-24 УКТЗЕД, а також казеїн, альбуміни, шкури, хутро, вовна та ін.) на суму 22,1 млрд дол. США. І хоча показник 2023 року на 21 % менше рекорду 2021 року у 27,9 млрд дол. США, він став п’ятим за часів незалежності України, наголосив Микола Пугачов,

За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, 2023 року зменшилась експортна виручка в розрізі всіх основних географічних регіонів збуту – Європейського Союзу, Азії та Африки.

При цьому вирішальним чинником відносної стабільності зарубіжних поставок агропродукції в умовах повномасштабного вторгнення рф на територію України стало збереження орієнтації на ринки Європейського Союзу, яке торік принесло другий за вартістю обсяг експорту до цього регіонального угрупування в історії нашої держави, зауважив Микола Пугачов.

У 2023 році обсяги поставок аграрної продукції українського виробництва до країн – членів ЄС зменшилися проти показника 2022 року у 13,1 млрд дол. США на 4 % і склали 12,6 млрд дол. США. Водночас частка ЄС у вітчизняному експорті сільгосппродукції вдруге поспіль оновила свій найбільший показник і склала минулого року 57 % від усього українського агроекспорту, поінформував Микола Пугачов.

У 2023 році Азія, яка 2022 року вперше за понад 10 років втратила позицію основного імпортера вітчизняної агропродукції, з часткою у 29,9 % зберегла за собою друге місце. Вартісні обсяги вітчизняного експорту до країн цього регіону становили торік 6,6 млрд дол. США.

Доходи від поставок до країн Африки 2023 року склали 1,6 млрд дол. США. Це забезпечило регіону частку у 7,2 % від українського експорту сільгосппродукції.

В цілому ці три регіони закуповують понад 94 % аграрної продукції українського виробництва, поінформував експерт.

Виражений європейський вектор у вітчизняному експорті сільгосптоварів та продовольства продовжив домінування країн ЄС у рейтингу основних споживачів українських харчів у світі, підкреслив Микола Пугачов.

Румунія вперше очолила рейтинг найбільших імпортерів української агропродукції, закупивши її торік на суму 2875 млн дол. США. Частка цієї країни у вітчизняному експорті агропродовольства становила 2023 року 13 %.

Китай посів у рейтингу друге місце. При цьому у вартісному вимірі Піднебесна збільшила обсяги закупівель української агропродукції. Якщо у 2022 році вартість поставок з України до цієї держави становила 1888 млн дол. США, то 2023 року збільшилися приблизно на 18 % – до 2220 млн дол. США. Частка Китаю у вітчизняному експорті агропродовольства склала торік 10 %.

Туреччина, імпортувавши з України агропродукції на 1994 млн дол. США, зберегла за собою третє місце у даному рейтингу з часткою у 9 %.

Наслідками запроваджених Польщею навесні минулого року і триваючих донині обмежень на ввезення сільськогосподарської продукції з України стали не лише втрата нею статусу головного покупця у нас на світовому ринку, а й зниження вартості її імпорту на третину – до 1797 млн дол. США.

Основними споживачами вітчизняної агропродукції також стали:

Іспанія (1765 млн дол. США),
Нідерланди (1274 млн дол. США),
Єгипет (1066 млн дол. США),
Італія (1045 млн дол. США),
Німеччина (862 млн дол. США),
Угорщина (471 млн дол. США).

Ці десять країн за минулий рік сформували для вітчизняних експортерів агропродовольства 69 % валютних надходжень.

Ключовими продуктами вітчизняного аграрного експорту традиційно стали зернові культури, олії та жири, різні олійні, залишки харчової і переробної промисловості, а також м’ясо та субпродукти. Однак загальносвітова тенденція зниження світових цін на продовольство вплинула й на доходи українських експортерів, адже в сегментах м’яса, зерна та олій при зростанні кількісних обсягів закордонних продажів фіксувалось одночасне зниження виручки.

Характерною рисою 2023 року стало значне збільшення обсягів поставок за кордон вітчизняних цукру та кондитерських виробів з нього. Загалом на ці види агропродукції припало 89 % вартісних обсягів галузевого експорту, поінформував Микола Пугачов.

У 2023 році, зазначив він, зниження вартісних показників експорту України стало не таким відчутним, як за підсумками всього 2022 року. Низку додаткових труднощів українським експортерам створили заборони й обмеження від окремих країн Євросоюзу. На противагу цьому Україні з кінця літа минулого року вдалось самостійно налагодити перевезення своїм тимчасовим морським коридором, який розширює фактичні й потенційні потужності експорту, одночасно знижуючи залежність від різних заходів зовнішнього впливу.

2024 рік, незважаючи на триваючу війну й активні бойові дії, а також збереження всіх основних підприємницьких ризиків, цілком може закріпити позитивні системні напрацювання, які здійснив агропродовольчий сектор в надскладних умовах двох попередніх років, підсумував Микола Пугачов.