/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F9%2F822979b59ec15abd66abee904895607a.jpg)
Фронт боротьбі проти американського постачальника Нафтогазу розширюється у медіапросторі
Про це пише Маргарита Дробко для порталу Акценти.
Наприкінці минулого року американська компанія Vorex виступила із відкритим зверненням щодо переслідування своєї комерційної діяльності в Україні та цькування зі сторони структур Віктора Пінчука, в інтересах якого, як зазначив власник Vorex Федор Закусило, діє цілий арсенал державного апарату.
Як можна чітко прослідкувати з майданчика Prozorro, вступаючи у конкуренцію з компаніями Віктора Пінчука під час державних закупівель у публічних відкритих торгах підприємств НАК «Нафтогах України», Vorex перемагає, пропонуючи нижчу ціну на запропоновані товари найбільших світових виробників. Перевага Vorex – нижча ціна на Prozorro.
Проте нещодавно сайт «Наші гроші» (не плутати із «Наші гроші з Денисом Бігусом») опублікував два матеріали, які із подивом були сприйняті експертним середовищем. В першу чергу, через обурливо неправдиві дані, маніпуляції та відверте підігравання конкурентам американців на українському ринку. Йдеться про два матеріали: «Американська «прокладка» виграла ще 797 млн на поставку китайських труб в Україну» та «Чому китайські товари в Україні не відчули війни?»
У цих статтях наведено низку неправдивих фактів, які за дивним збігом обставин повністю збігаються з позицією Інтерпайпу Віктора Пінчука, яку його представники вже більше як пів року повторюють у судах при розгляді позовів проти АТ «Укргазвидобування» та американської Vorex.
По-перше, звинувачення про те, що Vorex нібито є «прокладкою», вже детально були прокоментовані та спростовані компанією.
Проте «Наші гроші» зазначають:
«Vorex LLC» зареєстровано у США, її керуючим партнером є американський громадянин Федір Закусило. Однак компанія торгує не американськими, а китайськими трубами. На цьому тендері в Україні вона виграла з товаром від «Tianjin pipe corporation» (КНР). Дилер китайців виграв один контракт вартістю 654,90 млн грн у українського виробника ТОВ «Інтерпайп Україна» Віктора Пінчука, обігнавши його на аукціоні на 0,02%».
Тут варто зауважити, що основна ідея закупівель на prozorro.gov.ua – найнижча ціна. Перемагає той, хто пропонує нижчу ціну на аукціоні, який проходить в три кроки. Якщо б автори матеріалу ретельно придивилися на сам аукціон, то побачили б, що з самого початку держава закладала і планувала витратити на вказану закупівлю 794 996 820 грн, а Vorex на завершення торгів запропонував ціну 654 900 000 грн, що майже на 18% нижче первісно передбаченого бюджету, чим зекономив Україні 140 мільйонів гривень. Відрив від конкурента не має жодного значення, всі торгуються однаково. Тому тут аргументація «Наших грошей» виглядає явно спотвореною.
А тепер давайте придивимося до інших торгів, де брали участь компанії Пінчука, які «Наші гроші» чомусь оминули увагою. Йдеться про тендер 24Т-003 на закупівлю обсадних труб діаметром 177,8 мм (номер у Prozorro UA-2023-08-30-006980-a), на який держава планувала витратити 1 280 891 840 грн. «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» запропонував 1 280 491 840 грн, що усього на 0,03% відсотка менше бюджету закупівлі. Торги не відбулися лише з тієї причини, що Інтерпайп був єдиним учасником, і після його відхилення не було більше кого оцінювати. Компанія Vorex в цих торгах участі не брала, адже після «державницького» рішення Комісії з міжнародної торгівлі України для труб діаметром 177,8 мм мала б сплачувати додаткове антидемпінгове мито в 52 відсотки, що зводить нанівець можливість конкуренції з Інтерпайпом.
Якби участь в цих торгах брав Vorex, Iнтерпайп був би вимушений торгуватись. Давайте порахуємо разом. При наданні такої ж знижки у 18% від заявленої вартості, як це було в торгах, де Vorex брав участь, Iнтерпайп запропонував би ціну орієнтовно – 1 050 331 309 грн, але запропонував 1 280 491 840 грн. Хто втратив 230 160 531 грн від того, що Vorex був позбавлений можливості брати участь у торгах? Правильно, держава. І незалежно від того, хто б виграв – Vorex чи Інтерпайп, адже сам факт конкуренції економить державі кошти.
Але кардинально ситуація не змінилася і на інших торгах, де Інтерпайп вже йшов із своїм кишеньковим «конкурентом». Йдеться про тендери 24Т-032 (номер у Prozorro UA-2023-11-17-006010-a) та 24Т-033 (номер у Prozorro UA-2023-11-17-006636-a). У рамках тендеру 24Т-032 бюджет закупівлі складав 94 988 000 грн. "ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА" запропонував ціну 94 001 280 грн, яка усього на 1% менша початкового бюджету закупівлі. Схожа ситуація відбулась і з тендером 24Т-033. При бюджеті закупівлі у розмірі 968 150 400 грн "ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА" запропонував 958 460 000 грн, що знову ж усього лише на 1% менше стартової ціни. При цьому, електронні документи другого учасника торгів (ТОВ «Нафтосервіс»), завантажені ним в Прозорро, дивним чином були «поламані» і не могли бути прочитані Замовником, що означало б безумовну його дискваліфікацію. І Інтерпайп переміг. Таке трапляється тоді, коли участь другого учасника є відверто фіктивною і обумовлена лише необхідністю створення ілюзії конкуренції.
Тобто, у тих тендерах, де Vorex конкурує з Інтерпайпом Пінчука, економія державних коштів сягає майже 18%. А у тендерах, де Пінчук йде у парі із «поламаним» конкурентом, держава має заплатити повну вартість, отримуючи «щедру» знижку від Інтерпайпу Пінчука у розмірі «аж» 1%. На цю обставину «Наші гроші» звертати увагу чомусь не захотіли, назвали чорне білим і перекрутили реальність.
Тепер щодо випадів «Наших грошей» про те, що Vorex торгує «китайською трубою».
Пан Шалайський пише: «Другий контракт вартістю 142,09 млн грн «Vorex LLC» з трубами від китайського заводу «Baoshan irоn&steel со» виграв у трьох українських фірм».
Щодо двох тверджень «Наших грошей», що «Усі гроші йдуть із Заходу. І на цю західну допомогу ми купуємо товари у ворога, проти якого і скерована ця допомога», а також про те, що «Укргазвидобування» купує труби. Воно поки ще має свого національного виробника – Пінчука. Правда, заводи його в Дніпрі і Нікополі знаходяться під обстрілами. Зате в китайців – мир, і труби дешевші» варто зазначити, що гроші «з заходу» мають своє походження. Країна, яка надає Україні найбільшу фінансову підтримку – це США. А тому, за «західною допомогою» переважно стоїть допомога з США. Vorex як американська компанія сплачує податки в США, і з цих коштів відбувається фінансування України. А щодо «національного виробника Пінчука» - це ну просто смішно. А кого «Наші гроші» називають національним виробником? Інтерпайп Віктора Пінчука – це офшорний монстр, який складається з компаній і прокладок з Віргінських та Багамських островів, Самоа, Кіпру, Панами та інших країн. Це такі «національні виробники»? Це на Кайманових островах український національний виробник? Чи у Панамі? За логікою автора матеріалу Олекси Шалайського гроші з західної підтримки повинні йти Віктору Пінчуку, потрапляти потім в офшори, і, можливо, у вигляді грантів – до «Наших грошей»?
Викликає подив, як може видання, яке підтримується Фондом «Відродження», вдаватися до фактично адвокації олігархату?
У своїх публікаціях відносно Vorex «Наші гроші» вдаються і до інших відверто неправдивих звинувачень. Наприклад, там пишуть: «Раніше цей дилер китайців вже зривав терміни постачання труб для «Укргазвидобування», але держкомпанія («
Це – навіть не маніпуляція, а відверта неправда! Йдеться про контракт на постачання бурильних труб, виконання якого припало рівно на початок повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Через тиждень після початку вторгнення, а саме 1 березня 2022 року, АТ «Укргазвидобування» повідомило майже всіх своїх контрагентів про неможливість виконання своїх зобов’язань у строки. І саме з ініціативи Укргазвидобування було продовжено строки виконання контракту. Неймовірно, але «Наші гроші» повністю перекрутили цю ситуацію, поширивши відверту неправду про Vorex.
І до іншої неправдивих тверджень «Наших грошей». Олекса Шалайський зазначає, що «критерій вибірки [відхилення учасників державних закупівель] один: якщо закордонна фірма допомагає російській економіці, в Україні вона працювати не може. Наприклад, у тих же китайських трубних заводів основний ринок збуту – Росія, з її «Газпромами», «Лукойлами» і т.д.»
У липні минулого року, за нашою перевіреною інформацією, заводи Hengyang Valin Steel Tube Co., Tianjin PipeCorporation т
Більше того, перш ніж започатковувати ділові відносини із китайськими контрагентами, американські компанії (Vorex – не виняток) проводять суворий комплаєнс (перевірку) потенційних партнерів включно із перевіркою відсутності цих виробників у санкційних списках OFAC (The Office of Fo
До речі, той самий китайський завод Hengyang Valin Steel Tube Co., з яким співпрацює Vorex, обслуговує таких світових гігантів як Chevron Corporation (США), British Pet
А тепер найцікавіше. «Наші гроші» пишуть: «якщо закордонна фірма допомагає російській економіці, в Україні вона працювати не може». А якщо ця фірма – Інтерпайп, то може? Інтерпайп (ТОВ «Інтерпайп-М», бенефіціарним власником якого офіційно є Віктор Пінчук) після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну продовжує працювати в Росії і сплачувати там мільйони податків разом із ПДВ, який сплачується від реалізації товарів і послуг. Ці обставини встановлені журналістськими розслідуваннями (тут і тут) і підкріплені документами і фактами з відкритих джерел. Більше того, Інтерпайп сам у своєму аудиторському висновку, який для нього робив Ernst&Young, визнав роботу в Росії. Процитую українські ЗМІ: «За результатами 2022 року Інтерпайп сплатив до бюджету Російської Федерації майже 36 млн рублів податку з прибутку (с. 4 фінансової звітності). І продовжує сплачувати у поточному році. Звіт за 2022 рік був поданий вже в 2023 році. І податки в бюджет РФ "Інтерпайп" перерахував вже 2023 році». Сплата зі сторони Інтерпайпу багатомільйонних податків до бюджету РФ і спроба завести ще 50 мільйонів доларів США зі своєї дочірньої компанії в ОАЕ (Interpipe M.E.) до Росії за рішенням московського суду – це не допомога російській економіці, про яку пишуть «Наші гроші»?
Олекса Шалайський згадує у своєму матеріалі реєстр спонсорів війни НАЗК і пропонує надати йому більше юридичної сили: «У сферах, де національних виробників немає, і на тендерах будуть змагатись лише виробники інших країн, максимально допомогти НАЗК збільшити Реєстр спонсорів війни. Бо поки що цей Реєстр є радше дітищем НАЗК, аніж центральної влади загалом. Критерій вибірки один: якщо закордонна фірма допомагає російській економіці, в Україні вона працювати не може».
А чи не вважають «Наші гроші», що державні підприємства газовидобувної галузі на цій підставі (робота в РФ і фінансування бюджету РФ через сплату там податків) повинні відхиляти на торгах пропозиції Інтерпайпу?
«Наші гроші» вдаються до патетики і пишуть: «Українську мрію, звісно, легше втілити, ніж американську. США і ЄС давно і без всякої війни закрились від китайського металу митами. Україна теж, до речі пробувала зіграти за європейськими правилами. У травні 2020-го виставила на п’ять років антидемпінгове мито на китайські труби. Протрималось мито лише до вересня. Повірили обіцянкам китайців підняти ціну. У сферах, де в Україні є свої національні виробники, поставити антидемпінгову завісу на китайський товар. Щоб не придумувати велосипед, взяти за алгоритм антидемпінгові мита Європейського Союзу».
Ніхто ніяким «обіцянкам» не вірив. Антидемпінгове мито було запроваджено у 2020 році і діє до 2025 року. Комісія з міжнародної торгівлі запровадила таке мито і встановила мінімальну ціну, нижче якої товари китайських виробників не можуть імпортуватися в Україну. І цей ціновий поріг витримується з 2020 року. До речі, США і ЄС, перш ніж «закриватися», проводили розслідування. США та ЄС тим і вирізняються, що там ніколи б серйозно не поставилися до закликів діяти всупереч Закону. Варто всім зацікаленим особам почитати Закон України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», у якому виписана і регламентована процедура захисту національного виробника, яка передбачає необхідність встановлення шкоди від імпорту національним виробникам. Частину матеріалів «Наші гроші» присвятили опису контрактів щодо постачання товарів (обсадних труб діаметром 508 мм), які в Україні не виробляються жодним національним виробником.
Ще одна дивина від «Наших грошей»: «Служба безпеки України ловить всіх, кого треба і не треба, хто торгує з Росією, а тим часом вироби з російського металу, перероблені на китайських підприємствах їдуть сюди перемагати на державних тендерах».
Це – неправда. Труби виготовляються з австралійської руди і американських феросплавів за американськими стандартами під наглядом світових авторитетних інспекційних компаній. Звідки тут взявся російський метал – невідомо.
Ще одна маніпуляція від «Наших грошей»: «Війна нічого не змінила. Головне – не війна, а процедура. І нижча ціна. Так щоб розуміти: на грудневому тендері китайці обігнали по ціні «Дніпровський трубний завод» на 0,001%». Тут важливо вказати, що «Дніпровський трубний завод» закуповує трубу у Китаї і з цією трубою виходив на торги!
А тепер – до головного. Який же висновок роблять «Наші гроші» і Олекса Шалайський? пропонують владі наступне: «Неформально повідомити своїх підопічних по вертикалі, що китайські товари втратили статус привілейованих. Те ж «Укргазвидобування» могло оштрафувати Vorex із китайськими трубами за затримку поставки на мільйони. Але не оштрафувала: партнери ж».
«Так, напевно, ми заплатимо трохи більше грошей за товар іншим країнам» - пише Олекса Шалайський. Не можу не погодитися! Дійсно, заплатите. І ці країни добре відомі. Це – Віргінські Острови, Багамські, Самоа, Кіпр, Панама і багато інших. Ну чому б і ні? Це ж, мабуть, Панама і Багами найбільше підтримують Україну у питаннях оборони, вірно?