Під загрозою економіка і рейтинг влади: які ризики у нового законопроєкту про мобілізацію

Новий законопроєкт про мобілізацію, зареєстрований у Верховній Раді, на контрасті з попередньою версією виглядає менш резонансним. Деякі норми — наприклад, зниження призовного віку з 27 до 25 років — зберегли, інші — прибрали або пом'якшили. Зокрема, залишили право на відстрочку для людей усіх груп інвалідності, а щодо ухилянтів запропонували запроваджувати обмеження тільки за рішенням суду.

Є в оновленій версії і позитивні моменти — обов'язкова відпустка для військовослужбовців, фіксована заробітна плата, конкретні терміни безперервної служби.

Проте експерти прогнозують ризики, якщо законопроєкт про мобілізацію ухвалять у нинішній редакції.

Працівників відбивають

"У мене велика проблема в людях. І офіційно не можеш працевлаштувати, бо немає військового квитка, і працівник за ним не піде, бо навряд чи повернеться. Інша проблема, що забронювати можна тільки 50% спеціалістів, решту все одно заберуть. Можливо, нам доведеться шукати якісь шляхи роботи з Міністерством оборони, наприклад, створювати якісь виробничі підрозділи з мобілізованих працівників", — розповідає Фокусу інженер-розробник дронів "Кобра" Віталій Бризгалов.

Серйозні проблеми у зв'язку з посиленням мобілізації та рейдами співробітників ТЦК у пошуках "ухилянтів" є і в інших виробників. За словами Бризгалова, працівників ховають, відбивають і будь-якими способами домовляються з ТЦК, щоб зберегти кадри. Повномасштабне вторгнення, як зазначає співрозмовник Фокуса, давно стало "війною дронів". А інженери з професійними навичками як ніколи потрібні в тилу.

"Ми шукаємо варіанти співпраці, щоб нам дозволили використовувати трудові ресурси з усієї України і щоб вони мали захист у плані трудових відносин, могли отримувати стабільну зарплату. Це не обов'язково мають бути супер здорові працівники. Є люди з інвалідністю, яких частково теж хочуть зробити придатними. Є громадяни, погано підготовлені до фронту, які можуть допомагати нам у збірці", — продовжує Бризгалов.

За його словами, якщо людина боїться потрапити до бойового підрозділу, бо розуміє, що фізично не потягне, але в неї є навички і вона готова виробляти потрібні для держави речі, їй потрібно дати таку можливість. Це могло б стати великим стимулом для військовозобов'язаних піти в ТЦК, пройти комісію й отримати військовий квиток.

"Адже дуже багато людей, зокрема молодих, розбираються, займаються 3D-друком та IT, але ховаються. Якщо вони зможуть обрати свій шлях у розробці тих самих штучних інтелектів або іншій сфері і будуть гарантовано знати, що займатимуться саме цим, то отримають стимул. Нехай це будуть не ті гроші, які вони заробляють десь в IT, але не треба буде ховатися, боятися", — додає співрозмовник Фокуса.

Під ударом економіка

Економісти зазначають, що обмеження, які влада хоче запровадити щодо потенційних ухилянтів, можуть серйозно вплинути як на бізнес, так і на банківську систему. У новому документі передбачено електронні повістки, які направлятимуть в е-кабінет призовника. Якщо людина з якихось причин не побачить отримане повідомлення і не з'явиться до ТЦК, військкоми можуть звертатися до Нацполіції, де військовозобов'язаного оголосять у розшук — така практика є і зараз. Оскільки таку людину вважатимуть "ухилянтом", законодавці через суд пропонують обмежити її в правах — заблокувати банківські рахунки, позбавити водійських прав.

Таке рішення може мати психологічний ефект ще на стадії розгляду законопроєкту. Військовозобов'язані, побоюючись жорстких обмежень, можуть почати йти в тінь — виводити банківські кошти в готівку, офіційно звільнятися з роботи, щоб отримувати зарплату в конвертах.

За словами економіста Олега Гетмана, блокування банківських рахунків несе загрозу депозитним рахункам, на яких сумарно зберігається понад 1,5 трлн грн.

"З депозитних рахунків буде значний відтік. Думаю, банківські рахунки близькі до депозитних і дорівнюють приблизно трильйону гривень. Це величезні гроші і навіть частина, яка піде в готівкову сферу, завдасть серйозної шкоди економіці, тому що на ці кошти банківська система може видавати кредит. Якщо немає депозитів — немає кредитів, овердрафтів", — пояснював Фокусу Гетман.

Будуть у нового документа і політичні наслідки. За словами політолога Олега Постернака, законопроєкт у нинішній редакції вдарить по рейтингу як президента, так і військового керівництва країни, тому що мобілізацію, як і раніше, сприймають не як борг батьківщині, а як "податок на життя".

"Деякі норми резонансні, які наробили галасу наприкінці минулого року, врахували — обмеження щодо ухилянтів тільки за рішенням суду, людям з інвалідністю зберегли право на відстрочку. Але загалом, у проєкту чимало ризиків. Оскільки не було проведено роботи з боку держави, покликаної пояснити широким масам населення цілі оборони. Голосування по документу буде непросте. Тема мобілізації широка і політики захочуть на ній пропіаритися. Протести всередині країни документ навряд чи спровокує, але роздратування в суспільстві може здетонувати з часом", — каже Фокусу Постернак.

Збільшиться кількість судових позовів

У новому законопроєкті є і позитивні пропозиції:

• Для військовозобов'язаних віком 18-24 роки передбачають базову військову підготовку;
• Електронний військовий облік — зокрема електронний кабінет призовника, який має спростити роботу ТЦК і прибрати необхідність військовозобов'язаних постійно приходити до військкомату, щоб оновити свої дані;
• Для військових передбачена обов'язкова відпустка і обмежений термін безперервної служби.

Однак, за словами експертів, усе це глобально не змінює підхід до мобілізації, як це могла б зробити рекрутингова система.

Найбільше запитань виникає у зв'язку з електронними повістками, які військкоми можуть надсилати в е-кабінет призовника. У документі зазначено, що днем вручення такої повістки вважатиметься день, коли ТЦК та СП отримують повідомлення, що повістку доставлено.

Юристи говорили Фокусу, що неявка до військкомату за е-повісткою розглядатиметься якадміністративне правопорушення. При цьому військовозобов'язаний може оскаржити рішення через суд, якщо доведе, що наміру в його діях не було, і він просто не побачив повістку.

"Після пандемії люди вже пристосувалися працювати віддалено, тому багато хто після ухвалення законопроєкту напевно намагатиметься ізолюватися від суспільства, менше виходити на вулицю. І судів напевно буде більше. Проблема тільки в тому, що півтора року триває тільки перша інстанція, а в цей час людина вже десь була — в "учбці", військовій частині, на фронті", — каже Фокусу юрист Микола Максимов.

Нагадаємо, раніше Фокус докладно розбирав ключові положення нового законопроекту про мобілізацію.

Також Фокус писав, що у Верховній Раді обговорюють ініціативу, яка розширює можливості бронювання військовозобов'язаних працівників. Крім 1,5% військового збору і всіх податків, влада хоче додати бізнесу фіксовану і щомісячну ставку за бронь.