Гальма для яєць: Європа вигадує нову схему для українського агроекспорту

На тлі масових протестів європейських фермерів проти "агресивного" українського експорту Єврокомісія вирішила, що робити з нашою агропродукцією. Квоти на експорт (вони діяли до повномасштабного вторгнення) повертати не будуть. Але вигадали так зване "екстрене гальмування". Якщо поставки з України цього року перевищать об’єми 2022-2023 років, то безмитний експорт можуть просто зупинити.

Таку схему пропонують не для всіх товарів, а лише для курятини, яєць та цукру. Решту можна буде, як і зараз, везти без квот і мита.

На перший погляд, це перемога. Бо, наприклад, Польща лобіювала відновлення квот, а вони, мʼяко кажучи, не надто великі. Але насправді, не все так добре. Бо для українських експортерів поставили "стелю", і продавати в Європу більше, ніж в не надто вдалі для аграріїв воєнні роки буде важко.

"Бізнес Телеграф" розбирався, як буде працювати екстрене гальмування українських яєць, курятини та цукру.

Без квот, але з екстреним гальмуванням

Як говориться у офіційному повідомленні на сайті Еврокомісії, 31 січня вона запропонувала продовжити призупинення ввізних квот для українського експорту до ЕС ще на рік. Але одночасно — посилити захист "чутливої" сільськогосподарської продукції у Євросоюзі.

Про що йдеться? "Для найбільш чутливих продуктів — птиці, яєць та цукру — передбачене екстрене гальмування, яке стабілізувало б імпорт на середніх показниках 2022-2023 років. Це означає, що якщо імпорт цих продуктів перевищуватиме ці обсяги, тарифи (квоти — БТ) будуть відновлені", — пояснюють у Єврокомісії. Ідею з "гальмуванням" там аргументують "значним збільшенням імпорту з України", а новий механізм, буцім-то, дозволить "вжити швидкі коригувальні заходи у разі значних збоїв на ринку ЄС або на ринках однієї чи кількох держав-членів".

Пропозиції Єврокомісії — це ще не остаточне рішення. Їх має розглянути Європарламент та Рада Евросоюзу. Та, як каже голова Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, скоріше за все, новий механізм ухвалять. Якщо так, то він почне діяти для українських агроекспортерів з 5 червня 2024 року (до того часу ніяких обмежень не буде).

Що не так з цукром, яйцями й курятиною

Цікаво, що для молдавської аграрної продукції, для якої в ЄС також зняли квоти, Єврокомісія пропонує продовжити безмитний режим ще на рік без жодних виключень і ні про яке "гальмування" не йдеться.

Чим Європі так насолили наші яйця, курятина на цукор?

У Єврокомісії наводять такі дані. Незважаючи на війну і негативні тенденції в економіці та зовнішній торгівлі в цілому, Україна збільшила поставки до ЄС. Якщо до війни, у 2021 році, йшлося про імпорт на 24 млрд євро, то вже у 2022 році — 27,6 млрд. Основна експортна продукція — зерно (16,5%), олійні (11,7%), тваринні і рослинні жири (10,7%), залізо та сталь (9,3%).

На українське зерно Європа під тиском страйкуючих фермерів, вже ввела обмеження. Через низку країн (Польща, Угорщина, Болгарія та ін) можливий лише транзит. Днями міністр аграрної політики Микола Сольський заявив, що за порушення цих вимог, і спроби продати врожай у ЄС наших експортерів будуть позбавляти верифікації на 6 місяців.

Яєць, курятини на цукру навіть немає серед топових позицій українського агроекспорту до ЄС. Та саме проти цієї продукції виходять на акції протесту європейські фермери.

Бо їх лякає динаміка. Зокрема, в 2021 році, коли діяла квота на український цукор, наші експортери відвантажили її рівно в дозволених безмитних обсягах — 20 000 тонн. У 2022 році, коли квоти прибрали, було вже близько 150 000 тонн, а в 2023 році — 450 000 тонн. Тобто, поставки виросли більш ніж у 20 разів.

І хоча в Європі зараз великий дефіцит цукру — не вистачає, мінімум, 2 млн тонн на рік — і від цього страждають європейські кондитери, місцеві цукровики б`ють на сполох через український продукт. Скаржаться, що він занадто дешевий, і через це європейськи виробники змушені знижувати ціни та втрачають маржу.

Через це європейське цукрове лоббі пропонувало повернутися до квот для української продукції, А в якості компромісу збільшити їх з 20 000 тонн до 200 000. Те саме з курятиною: якщо до повномасштабного вторгнення її поставки в ЄС складали 90 000 тонн (при квоті у 70 000 тонн), то в 2022 році — більше 160 000 тонн, а у 2023 — понад 400 000 тонн.

Французькі птахівники ще з минулого літа почали скаржитися на "засилля" української курятини. "Якщо в перші дні війни до нас на ринок надходило 10 000 тонн української курятини на місяць, то тепер надходить по 20 000. Це справжній вибух", — заявляв голова Асоціації постачальників курячого мʼяса Anvol Мішель Шеффер в коментарях Le Figaro.

Він пояснював — в більшості країн Європи птахівництво — то сімейний бізнес. Господарства вирощують у середньому по 40-50 000 курей. Тут приходить українська компанія, у якої 1,8 млн курей. Як з нею конкурувати? Нарікання, звісно, знову на цінники. Українська птиця вдвічі дешевша, ніж у європейських фермерів — 2,4 євро проти 4,8 євро за кілограм.

Поставки українських яєць минулого року перевищили 55 000 тонн, хоча у 2022 було лише 28 000, а до того, по квоті, зовсім мало — до 3 000 тонн. І це попри те, що українські птахофабрики через війну втратили значну частину поголів`я (це навіть спричинило дефіцит та рекордне зростання цін на яйця на внутрішньому ринку).

"Європу лякають не стільки обсяги нашого імпорту, стільки його дешевизна, що змушує знижувати ціни й місцевих фермерів, а це негативно позначається на рентабельності їхнього бізнесу. Це як було в Україні з тростинним цукром — сирцем. Один час його почали масово завозити на переробку, бо це вигідніше, ніж варити цукор з буряка. В результаті ледь не знищили галузь, добре, що вчасно заборонили (але в рамках ВТО Україна все одно має квоту на 360 тисяч сирцю, яка, втім, вибирається далеко не завжди — БТ). І це зараз претензії до яєць, цукру й курятини. Завтра почнуть відвантажувати більше грибів, то й до них з`являться. Собівартість більшості аграрної продукції у нас значно нижча, ніж у європейських фермерів, а в тому, щоб біднішав великий прошарок електорату ніхто в ЄС не зацікавлений", — каже економіст Олексій Кущ.

"Стеля" для експортерів

В Єврокомісії довго сперечалися, що робити і зростаючим українським імпортом. Були пропозиції повернути квоти, але їх відкинули. Також обговорювалось "екстрене гальмування", але в трохи іншому форматі. За базу порівняння пропонували взяти не 2022-2023, а 2021-2022 роки. А так як у 2021 році ще діяли квоти й обсяги поставок були значно меншими, ніж з початком війни, "стеля" для яєць, курятини й цукру була б значно нижчою. А Угорщина, наприклад, пропонувала, окрім цих товарів, запровадити "екстрене гальмування ще й для нашого меду. Тому, як вважає заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук, фінальна пропозиція Єврокомісії — найбільш компромісний варіант.

Втім, Європа, хоч і не повертає квоти, фактично заморожує поставки тих же цукру, яєць та курятини на рівні попередніх років. "Враховуючи, що мова йде про воєнні роки, коли більшість галузей на спаді, це буде стримувати їхнє відновлення.

Насправді, ті ж птахівники, що активно нарощують поголівʼя, могли б цього року експортувати у ЄС ще більше, але тепер робити це буде важче, чи, як мінімум, дорожче, бо за "зайві" обсяги доведеться платити мито", — каже Кущ. Та, наприклад, виробники курятини й раніше возили продукцію верху квоти, і навіть з митом було вигідно. "Щоб було невигідно, мають хіба що заборонне мито на рівні 40-50% встановити". — додав Кущ. Саме тому європейські птахівники вже натякають, що, окрім обсягів, треба розібратися ще якістю української курятини, яка, буцім-то, не завжди відповідає нормам ЄС.

Кущ також додав, що історія з "гальмуванням" української продукції у Європі дуже показова. "Вона зайвий раз підтверджує, що інтегруватися до ЄС не змінюючи аграрно-сировинну модель економіки нам буде дуже важко. На заваді стануть мільйони європейських фермерів, яким дешеві українські продукти псують бізнес. Тобто, потрібно вже зараз шукати ніші, де ми нікому не будемо заважати, наприклад, виробляти біопаливо, чи рослинний білок тощо", — підсумував експерт.