70% місцевого бізнесу залишили Харківщину та переїхали за кордон чи в тилові регіони, де їм запропонували вигідні умови роботи.
Таку цифру наводять журналісти видання "Апостроф" у своїй статті "Вижити за всяку ціну: як бізнес у прифронтовому Харкові бореться з чиновниками за справедливі податки".
Причиною такого відтоку підприємців, як зазначає видання, є рішення начальника Харківської обласної військової адміністрації Олега Синєгубова. Мова йде про те, що з осені 2022 року, після успішного харківського контрнаступу, Синєгубов змінив так званий юридичний статус області та перевів майже весь регіон із "зони активних бойових дій" до "зони можливих бойових дій". І це на перший погляд бюрократичне рішення навантажило місцевий бізнес додатковими податками, які вони за законом могли не сплачувати. Бізнес у тих областях, які віднесені до "зони активних бойових дій" не сплачують кілька місцевих податків: екологічний податок, плату за землю та податок на нерухомість.
"Бізнес регіону знову був вимушений повернутися до повного податкового навантаження. Тобто сплачувати стільки ж податків, скільки сплачують у тилових областях, де загрози обстрілів менші, а можливості для розвитку та купівельна спроможність населення – більші", – йдеться в матеріалі.
В статті також наводять слова нардепа від Харківщини ("Слуга народу"), членкині профільного комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Вікторії Кінзбурської, яка говорить, що вже отримала безліч звернень та скарг від бізнесу.
"Харків знаходиться за 40 кілометрів від росії, а довжина українсько-російського державного кордону в межах території Харківської області складає 315 кілометрів – ми поруч територіально, час прильоту ракети 30-40 секунд. У такій атмосфері у Харкова і Харківщини є всі шанси стати "сірою зоною" в плані економіки, адже населення як виїжджало, так і виїжджає, а отже ринки збуту товарів та послуг зменшуються", – зазначає Кінзбурська.
Тому, наголошує нардеп, зараз якраз необхідно будь-якими способами створювати найкращі економічні умови в регіоні. Видання пише, що такими додатковими способами для активізації бізнес-активностей мають стати – зниження ставки місцевих податків та надання бізнесу індивідуальних податкових пільг. Щоправда, цього зараз не роблять ані мер Харкова Ігор Терехов, ані більшість інших керівників громад на Харківщині. Більше того, мерія Харкова звернулася до голови парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетьманцева й попросила його взагалі не повертати регіон до переліку "зон бойових дій", що могло б звільнити бізнес від частини вищезгаданих місцевих податків.
"У грудні минулого року з цього питання у Києві збиралася робоча група, куди ввійшли віце-прем'єрка – міністерка з питань реінтеграції ТОТ Ірина Верещук, нардеп Кінзбурська, колишній очільник Харківщини, а нині керівник Державної регуляторної служби Олексій Кучер, представники податкової служби, Мінфіну. Група рекомендувала Харківській ОВА таки подати регіон до списку "зон активних бойових дій". Щоправда, цих закликів голова області Олег Синєгубов поки що чомусь не почув", – відзначає "Апостроф".
Нардеп Кінзбурська не розуміє, чому мерія Харкова та Харківська обласна військова адміністрація не готові піти на допомогу бізнесу, як це зробили зокрема на Сумщині, Львівщині, Рівненщині та на Дніпропетровщині. Вона запевняє, що відмова від сплати екологічного податку, податків за землю та нерухомість ніяк не позначиться на державному бюджеті. Водночас втрати місцевих бюджетів будуть мінімальними – на рівні 5-7%. Така "жертва" є цілком прийнятною, щоб зберегти бізнес у регіоні та, як додає видання, не дати Харкову та області через недалекоглядну політику влади перетворитися на економічне та соціальне гетто, де не буде ні прогресивного бізнесу, ні робочих місць.